
- •На засіданні кафедри військової підготовки
- •Передмова
- •Заняття №1 Призначення, будова і конструкція панорами пг та гарматного коліматора к-1
- •Заняття №11
- •Основні технічні дані
- •Вимірювач часових інтервалів(вчі)
- •Загальний вид апн-5
- •Будова і робота складових частин виробу ннп-21
- •Р ис. 4 Оптична схема ннп-21
- •Об'єктив
- •Тема №11 Вибухові речовини і порохи
- •Форми горіння порохів
- •Клеймами називають
- •Клейма на підривниках і трубках позначають:
- •Розповідь і пояснення з демонстрацією наочних приладь (класно – групове заняття):
- •3Аняття данним методом можуть проводитися в класі, і ремонтній майстерні, в парку і безпосередньо в машині. Заняття складається з вступної основної і заключної частин.
Форми горіння порохів
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Учбове питання №2 Класифікація і будова засобів ініціювання
|
|
|
|
У залежності від роду створюваного початкового імпульсу засоби ініціюван-ня поділяються на дві групи:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вимоги до засобів ініціювання
1. |
2. |
3. |
4. |
5. |
Будова засобів запалення і засобів детонації
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
По способу приведення в дію засоби запалення підрозділяються на три групи:
|
|
|
Вимоги до засобів ініціювання
- |
- |
- |
- |
- |
Будова засобів запалення і засобів детонації.
Будова засобів з патронними капсулами-підпалювачами служать
|
|
|
Патронні капсулі-підпалювачі бувають ударної дії, терткові і електричні.
|
|
1. Патронні ударні капсулі
|
|
|
|
Основними елементами патронного капсуля - підпалювача
|
|
|
|
|
|
|
|
Чутливість ударного складу
|
|
|
|
|
|
2. Терткові капсулі-підпалювачі
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Трубкові капсулі - підпалювачі
|
|
|
|
|
|
|
|
Чутливість
|
|
|
По способу приведення в дію засоби запалення підрозділяються на дві групи:
Ударні засоби
|
Засоби запалення гальваноударної дії
|
Учбове питання №3 Капсульні втулки
Капсульні втулки класифікуються на:
1. |
2. |
3. |
Ударні засоби запалення. Капсульна втулка КВ-4
|
|
|
1. |
2. |
3. |
4. |
5. |
6. |
7. |
8. |
9. |
10. |
Склад капсульної втулки
|
|
|
|
|
|
|
Дія капсульної втулки
|
|
|
|
|
|
|
|
Капсульна втулка КВ-2
|
|
Капсульна втулка КВ-13
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1. |
2. |
3. |
4. |
5. |
6. |
7. |
8. |
9. |
10. |
11. |

Склад капсульної втулки
|
|
|
|
|
Дія капсульної втулки
|
|
|
Капсульна втулка КВ-13У
|
|
|
|
Капсульна втулка КВ-5
|
|
Склад капсульної втулки
1. |
|
2. |
|
3. |
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Підпалювальний пристрій: |
1. |
2. |
3. |
4. |
5. |
Обтюруючий вузел: |
1. |
2. |
3. |
4. |
5. |
6. |
7. |
|
|
|
|
Дія капсульної втулки
|
|
Ударна трубка УТ-36
|
|
Гальвано-ударні засоби запалення
|
|
Втулка гальвано-ударної дії ГУВ-7
|
|
Склад втулки
|
|
|
1. |
---|---|
|
2. |
|
3. |
|
4. |
|
5. |
|
6. |
|
7. |
|
8. |
|
9. |
|
10. |
|
11. |
|
12. |
|
13. |
14. |
22. |
15. |
23. |
16. |
24. |
17. |
25. |
18. |
26. |
19. |
27. |
20. |
28. |
21. |
29. |
1. |
2. |
3. |
4. |
5. |
6. |
7. |
8. |
9. |
Електрозапал:
1. |
2. |
3. |
4. |
5. |
6. |
7. |
8. |
Обтюруючий пристрій:
1. |
2. |
3. |
4. |
5. |
6. |
7. |
8. |
Пороховий заряд:
1. |
2. |
3. |
4. |
Дія втулки
|
|
|
|
Тема №12 Загальні відомості про артилерійські постріли
Заняття №1 Загальні відомості внутрішньої балістики
Учбове питання №1 Загальні відомості внутрішньої балістики
Балістика
|
|
Балістика ділиться на:
Внутрішня балістика
|
|
|
|
Зовнішня балістика
|
|
|
Внутрішня балістика поділяється на:
|
|
|
Основна задача внутрішньої балістики
Постріл з гармати
|
|
|
|
Розрізняють такі основні процеси пострілу з гармати
Горіння пороху й утворення газів
|
|
|
|
|
Перетворення теплової енергії порохових газів у кінетичну енергію
|
|
Прямування системи:
|
|
Основна задача внутрішньої балістики
|
|
|
|
|
|
Найважливіші балістичні характеристики гармати:
|
|
|
Обернена задача внутрішньої балістики
|
|
|
|
|
|
Учбове питання №2 Класифікація і призначення артилерійських пострілів, їх будова і дія.
Боєприпасами називаються
|
|
|
Артилерійська (ракетна) система складається з трьох головних елементів:
1. |
2. |
3. |
Артилерійський постріл
|
|
|
|
Склад бойового артилерійського пострілу:
1. |
2. |
3. |
4. |
5. |
6. |
Артилерійські постріли класифікуються
За призначенням |
По способам заряджання |
За ступенем готовності до бойового використання |
Бойові постріли |
|
Повні |
Практичні постріли |
|
|
Холості постріли |
|
Готові |
Спеціальні постріли |
|
Остаточно споряджений вид Неостаточно споряджений вид |
Навчальні постріли |
|
Бойові постріли
|
|
|
|
Практичні постріли
|
|
|
|
Холості постріли
|
|
|
|
Спеціальні постріли
|
|
|
|
Навчальні постріли
|
|
|
|
Постріли патронного заряджання
|
|
|
|
|
Недоліки цих пострілів
|
|
|
Основною позитивною якістю пострілів патронного заряджання є
|
|
|
|
|
|
-
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
Недоліки пострілів роздільного гільзового заряджання:
|
|
|
|
Переваги пострілів роздільного гільзового заряджання:
|
|
|
|
Постріли роздільного картузного заряджання
|
|
|
|
Бойові заряди до пострілів роздільного картузного заряджання можуть бути
|
|
|
|
Недоліки та переваги:
|
|
|
|
|
|
Призначення і типи бойових зарядів, вимоги, запропоновані до них
Бойовий заряд
|
|
|
Оболонка
|
|
Пороховий заряд
|
|
Засіб запалення
|
|
|
Допоміжні елементи
|
|
Класифікація бойових зарядів
По призначенню |
- - |
По типу пострілів |
- - - |
По конструкції |
- - |
По кількості марок пороху |
- - |
До бойових зарядів пред'являють такі основні вимоги:
– |
|
|
– |
|
|
– |
|
|
– |
|
|
– |
|
|
Принцип будови і дії бойових зарядів
Пороховий заряд
|
|
|
|
Розрізняють бойові заряди:
– |
|
– |
|
Пороховий заряд перемінного бойового заряду складається з:
– |
|
|
– |
|
|
Гарматні гільзи
|
|
|
|
|
Елементи гільзи до пострілу патронного заряджання:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
а – |
б – |
1. |
2. |
3. |
4. |
5. |
6. |
|
|
|

Відмінність гільзи роздільного заряджання від гільзи патронного
|
|
|
|
|
|
Учбове питання №3 Призначення основних і допоміжних елементів арти-лерійського пострілу
Допоміжні елементи
|
|
Картуз
|
|
|
|
Підпалювач
|
|
|
|
По конструкції підпалювачі бувають:
– |
|
– |
|
– |
|
Полум’ягасник
|
|
|
|
|
В якості полум’ягасних речовин використовуються:
– |
|
– |
|
При пострілі полум’ягасники, сгоряя, знижують температуру порохових газів, знижуючи їхню активність, і утворюють пилоподібну оболонку, що мішає швидкому змішанню порохових газів з повітрям
Размідлювач
|
|
|
|
|
|
Флегматизатор
|
|
|
|
|
Обтюрируючий пристрій
|
|
|
|
Нормальна кришка
|
|
Посилена кришка
|
|
Фіксуючий пристрій
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. |
4. |
5. |
6. |
7. |
8. |
9. |
10. |

Тема №13 Артилерійські снаряди
Заняття № 1 Будова снарядів
Учбове питання №1 Класифікація і вимоги, що подаються до артилерійсь-ких снарядів, загальні принципи будови і конструктивні характеристики снарядів
По призначенню снаряди підрозділяються на
|
|
Снаряди основного призначення
|
|
|
|
|
Снаряди спеціального призначення
|
|
|
|
|
Снаряди допоміжного призначення
|
|
|
|
По калібрах снаряди діляться на
|
|
|
|
|
По відношенню калібру снаряда до калібру гармати снаряди діляться
|
|
|
По зовнішньому обрису снаряди діляться на
|
|
|
По засобу стабілізації в польоті снаряди діляться на
|
|
До артилерійських снарядів подаються такі вимоги
|
|
Тактико-технічними вимогами є
|
|
Могутність снаряда:
|
|
Могутність снарядів визначається
|
|
|
|
Далекобійність
|
|
|
|
|
Купчастість бою
|
|
|
|
|
Безпека при стрільбі
|
|
Стійкість снарядів при тривалому збереженні
|
|
|
|
До виробничо-економічних вимог відносяться:
|
|
Загальні принципи будови снарядів
|
|
|
|
N |
|
H |
|
A |
|
З |
|
ДС |
|
ЦУ |
|
ВП |
|
Р |
|
L |
|
Калібр снаряда d, [мм]
|
|
Вага снаряда q і вага розривного заряду , [кг]
|
|
Товщина стінок корпуса , [клб]
|
|
|
Коефіцієнт наповнення , [%]
|
|
Відносна вага розривного заряду С , [кг/дм3]
|
|
Відносна вага снаряда Cq , [кг/дм3]
|
|
|
Положення центру ваги снаряда щодо донного зрізу Х, [мм]
|
|
|
|
Полярний момент інерціі снаряда А, [кгм2]
|
|
|
Екваторіальний момент інерції снаряда В, [кгм2]
|
|
|
Учбове питання №2 Призначення, склад і дія О, Ф і ОФ снарядів
Осколкові гранати наземної артилерії призначаються
|
|
|
|
|
|
|
Основна вимога, що подається до цих гранат
|
|
|
|
|
|
а – |
|
б – |
|
в – |
|
г – |
|
Осколкові гранати малих калібрів
|
|
|
|
|
|
|
|
Осколкові гранати середніх калібрів
|
|
|
|
|
|
|
Осколкові гранати зенітної артилерії
|
|
|
|
|
|
|
|
Осколково-трасуючі гранати малого калібру ударної дії
|
|
|
|
|
|
|
|
Осколкові гранати середнього і значного калібру дистанційної дії
|
|
|
|
|
|
Фугасні гранати призначаються
|
|
|
|
|
|
|
|
Могутність фугасної дії гранат залежить
|
|
|
|
а – |
б – |
Будова фугасних гранат |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ці характеристики вказують на те, що
|
|
|
|
|
|
|
Дія фугасних гранат
|
|
|
|
|
|
|
Осколково-фугасні гранати
|
|
|
|
|
|
|
|
-
Вимоги до осколково-фугасних гранат
Конструкція осколково-фугасних гранат
|
|
|
|
|
|
|
|
Дія осколково-фугасних гранат
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Заняття №2 Призначення, будова, дія спеціальних снарядів
Учбове питання №1 Призначення, будова, дія спеціальних (димових, за-пальних, освітлювальних, агітаційних) снарядів
Д
имові
снаряди
1. |
2. |
3. |
4. |
Призначення димових снарядів |
|
|
|
|
|
|
Застосовуються |
|
|
|
|
|
|
Оболонки димових снарядів
|
|
|
|
|
|
Застосування димових снарядів
|
|
|
|
|
|
Найбільш сприятливі умови для стрільби димовими снарядами
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1. |
2. |
3. |
4. |
5. |
6. |
7. |
8. |
9. |
10. |
11. |
Призначення запальних снарядів |
|
|
|
|
|
|
|
|

Освітлювальні снаряди
Призначення освітлювальних снарядів
|
|
|
|
|
|
|
-
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Вишибний заряд
Стакан (діафрагма
Освітлювальний факел
|
|
|
Парашут
|
|
|
Дія освітлювального снаряда
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1. |
2. |
3. |
4. |
5. |
6. |
Призначення агітаційних снарядів: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дія:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Най більш сприятливі умови
|
|
|
Учбове питання №2 Класифікація бронебійно-трасуючих снарядів, вимоги що подаються до них
|
|
|
Основні вимоги:
|
|
|
|
Могутність бронебійної дії
|
|
|
|
|
Вражаюча дія
|
|
|
|
Висока кучність
|
|
|
|
Розрізнюють бронебійно-трасуючих снаряди:
А) |
Б) |
|
|
|
|
Заняття №3 Призначення, будова і дія каліберних, підкаліберних бронебійних та кумулятивних снарядів.
Учбове питання №1 Призначення, будова, дія бронебійно-трасуючих снаря-дів
Бронебійно-трасуючі снаряди призначаються
|
|
|
Основні вимоги до бронебійно-трасуючих снарядів:
|
|
|
|
|
|
|
Бронебійно-трасуючі снаряди застосовуються
|
|
|
1. |
2. |
3. |
4. |
5. |
|
|
|
|
|
|
Конструктивною особливістю каліберних бронебійно-трасуючих снарядів є
|
|
|
Гостроголові снаряди
|
|
|
|
|
|
|
Снаряди із бронебійним і балістичним наконечником складаються з
|
|
|
|
Дія каліберних бронебійно-трасуючих снарядів
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Підкаліберні бронебійно-трасуючі снаряди призначаються
|
|
|
Обертові підкаліберні бронебійно-трасуючі снаряди обтічної форми складаються
|
|
|
Б
Рис.
2 Обертові підкаліберні бронебійно-трасуючі
снаряди
1-
5-
2-
6-
3-
7-
4-
|
|
|
Піддон призначається
|
|
|
|
|
|
Голівка призначається
|
|
Обертові підкаліберні бронебійно-трасуючі снаряди котушкової форми
|
|
|
|
|
|
Дія підкаліберних бронебійно-трасуючих снарядів складається
|
|
|
|
|
|
Учбове питання №2 Призначення, будова і дія кумулятивних снарядів
Кумулятивні снаряди призначаються
|
|
|
Основні вимогами до кумулятивних снарядів
|
|
|
|
|
По стабілізації на польоті кумулятивні снаряди підрозділяються
– |
– |
Обертові кумулятивні снаряди
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рис. 3 Кумулятивні
снаряди 1-
6-
2-
7- 3-
8- 4-
9- 5-
Необертові кумулятивні снаряди застосовуються
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дія кумулятивних снарядів складається
|
|
|
|
|
|
|
|
Учбове питання № 3 Визначення зразків боєприпасів по індексам, таврам, маркуванню і розпізнавальному забарвленню
|
|
|