
- •Елементи теорії функцій комплексної змінної
- •1. Функції комплексної змінної.
- •1.1. Основні поняття
- •1.2 Границя і неперервність функції комплексної змінної
- •1.3. Основні елементарні функції комплексної змінної
- •1.3.1. Показникова функція
- •1.1.3.2. Логарифмічна функція
- •1.3.5. Тригонометричні функції
- •1.3.6. Гіперболічні функції
- •1.3.7. Обернені тригонометричні і гіперболічні функції
- •1.4. Диференціювання функції комплекснї змінної. Умови Ейлера-Даламбера.
- •1.5. Аналітична функція. Диференціал
- •2. Інтегрування функції комплексної змінної
- •2.1 Означення, властивості і правила обчислення інтеграла
- •2.2. Теорема Коші. Первісна , невизначений інтеграл. Формула Ньютона-Лейбніца.
- •2.3. Інтеграл Коші. Інтегральна формула Коші
- •3. Ряди в комплексній площині
- •3.1. Числові ряди
- •3.2. Степеневі ряди
- •3.3. Ряд Тейлора
- •3.4. Нулі аналітичної функції
- •3.5. Ряд Лорана
- •Ряд Лорана для функції
- •○ Скористаємося відомим розкладом
- •3.6. Класифікація особливих точок.
- •Усувні особливі точки
- •Істотно особлива точка
- •4. Лишок функції
- •4.1. Поняття лишка і основна теорема про лишки
- •4.2. Обчислення лишків. Застосування лишків в обчисленні інтегралів
- •4.3.Теорема Коші про лишки
- •Доведення
3. Ряди в комплексній площині
3.1. Числові ряди
Ряд
, (3.1)
членами
якого є комплексні числа, називається
числовим
рядом (у
комплексній області). Ряд (3.1) з комплексними
членами
можна записати у вигляді:
,
де an і bn (n = 1, 2, 3,…)–дійсні числа.
Сума
перших n
членів
ряду (3.1) називається
n-ю
частинною
сумою ряду.
Якщо
існує скінчена границя S
послідовності частинних сум
Sn
ряду:
,
то ряд (3.1) називається збіжним,
а S
– сумою ряду; якщо
не існує, то ряд (3.1) називається розбіжним.
Очевидно, що ряд (3.1) збіжний тоді і тільки тоді, коли збіжний кожний з рядів:
(3.2)
та
(3.3)
При
цьому
,
де S1
–
сума ряду (3.2), а
S2
– сума ряду (3.3). Це означає, що дослідження
збіжності ряду з комплексними членами
зводиться до дослідження збіжності
рядів (3.2) і (3.3) з дійсними членами.
У теорії рядів з комплексними членами основні означення, багато теорем і їх доведення аналогічні відповідним означенням і теоремам з теорії рядів з дійсними членами.
Наведемо деякі з них.
Залишком ряду (3.1) називається різниця
.
Теорема
3.1 (необхідна ознака збіжності ряду).
Якщо
ряд (3.1) збіжний, то його загальний член
при
прямує до нуля:
.
Ряд (3.1) називається абсолютно збіжним, якщо збіжний ряд
(3.4)
За умовою
ряд із загальним членом
збіжний. Тоді внаслідок очевидних
нерівностей
і
і згідно ознаки порівняння збіжні ряди
і
.
Звідси випливає збіжність рядів (3.2) і
(3.3), а значить, і абсолютна збіжність
ряду (3.1).
Якщо
ряд абсолютно збіжний і має суму
,
то ряд, отриманий з нього перестановкою
членів, також збіжний і має ту ж суму
,
що і початковий ряд.
Абсолютно збіжні ряди можна почленно додавати та множити.
При
дослідженні на збіжність рядів з
комплексними членами застосовні усі
відомі з дійсного аналізу ознаки
збіжності знакопостійних рядів, зокрема
ознака Даламбера: якщо
існує
,
то при
ряд (3.4) абсолютно збіжний, а при
-
розбіжний.
3.2. Степеневі ряди
Степеневим рядом у комплексній площині називають ряд виду
,
(3.5)
де
-
комплексні числа (коефіцієнти
ряду),
-
комплексна змінна.
Розглядають також і степеневі ряди вигляду
,
(3.6)
які
називають рядом за степенями різниці
,
-
комплексне число. Підстановкою
ряд (3.6) зводиться до ряду (3.5).
Ряд (3.5) при одних значеннях аргументу може збігатися, при інших – розбігатися.
Сукупність усіх значень , при яких ряд (3.5) збіжний, називається областю збіжності цього ряду.
Основною теоремою степеневих рядів є теорема Абеля, що встановлює структуру області збіжності степеневого ряду.
Теорема
3.2
(Абель).
Якщо степеневий ряд (3.5) збіжний при
(у точці
),
то він абсолютно збіжний при всіх
значеннях
,
що задовольняють умові
.
Доведення теореми аналогічне доведенню теореми Абеля в дійсному аналізі .
Наслідок
3.1.
Якщо
ряд (3.5) розбіжний при
,
то він розбіжний при всіх значеннях
,
що задовольняють умові
(тобто поза кругом радіуса
з центром в початку координат).
Якщо
ряд (3.5) має хоча б одну відмінну від нуля
точку збіжності, то з теореми Абеля
випливає існування числа
такого, що при всіх значеннях
,
що задовольняють нерівності
,
степеневий ряд (3.5) абсолютно збіжний,
а при
- розбіжний. Нерівності
задовольняють точки комплексної області,
що лежать всередині круга радіуса
з центром у точці
.
Величина
називається радіусом
збіжності
ряду (3.5), а круг
-
кругом
збіжності
ряду. У крузі
ряд (3.5) збіжний, поза цим кругом –
розбіжний; на колі
можуть розташовуватися як точки
збіжності, так і точки розбіжності ряду.
Прийнято
вважати, що
,
якщо ряд (3.5) збіжний в одній точці
;
,
якщо ряд збіжний на всій комплексній
площині. Кругом збіжності ряду (3.6) є
круг
з центром у точці
.
Радіус
збіжності ряду (3.5) можна обчислити за
формулою
(або
),
отриманої після застосування ознаки
Даламбера ( Коші) до ряду з модулів членів
початкового ряду.
Наведемо (без доведення) деякі властивості степеневого ряду.
1. Сума степеневого ряду усередині круга його збіжності є аналітична функція.
2. Степеневий ряд усередині круга збіжності можна почленно диференціювати і почленно інтегрувати будь-яке число раз. Отриманий при цьому ряд має той же радіус збіжності, що і вихідний ряд.
Приклад
11.
Знайти
область збіжності ряду
.
○
Тут
,
,
,
тобто . Отже, областю збіжності є вся площина . ●
Приклад
12.
Знайти
круг збіжності ряду
.
○ Тут
.
Даний ряд збіжний в крузі
.
●
Приклад
13.
Визначити
радіус збіжності ряду
та дослідити збіжність ряду в точках
,
,
.
○ Скористаємося ознакою Даламбера. Тут
,
,
.
Ряд
збіжний при всіх
,
що задовольняють нерівності
,
тобто
.
Кругом збіжності є круг з центром у
точці
і радіусом 1.
Точка
лежить усередині круга збіжності, у цій
точці ряд збіжний абсолютно. Точка
лежить на межі круга збіжності, у цій
точці ряд може збігатися (абсолютно або
умовно) або розбігатися. Підставляючи
значення
у вираз загального члену ряду, одержимо
.
Числовий ряд із загальним членом
розбіжний відповідно до інтегральної
ознаки Коші . Отже, у точці
степеневий ряд
розбіжний.
Точка лежить поза кругом збіжності, тому ряд в даній точці розбіжний. ●