Стаття 199. Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї

Основним об'єктом цього злочину є встановлений законом порядок формування і функціонування грошової системи України як частини економічної системи нашої держави. Його додатковим факультативним об'єктом можуть виступати відносини власності.

особа, винна у виготовленні, придбанні з метою збуту та збуті підроблених грошей у разі притягнення її до кримінальної відповідальності в Україні нестиме відповідальність за ст. 199 незалежно від місця вчинення зазначених діянь (вони можуть бути вчинені і за межами України) та від того, чи є вона громадянином України і чи проживає постійно на її території.

Предметом злочину є: 1) національна валюта України; 3) іноземна валюта; 3) державні цінні папери; 4) білети державної лотереї.

Поняттям "національна валюта України" у ст. 199 охоплюються грошові знаки України у вигляді випущених Національним банком України паперових грошових знаків (банкнот) та металевої монети, що перебувають в обігу і є законним платіжним засобом на території України.

Державними цінними паперами є папери, що випускаються і забезпечуються державою - державні облігації України (облігації внутрішніх державних позик України, облігації зовнішніх державних позик України, цільові облігації внутрішніх державних позик України), казначейські зобов'язання України, облігації місцевих позик (як внутрішніх, так і зовнішніх), приватизаційні папери, у деяких випадках - векселі.

Під білетами державних лотерей слід розуміти документи, які надають особі, що їх придбала, право на участь у лотереях, яким законодавством надається статус державних лотерей, і безоплатне отримання призу (виграшу) у разі визнання даної особи переможцем лотереї.

Не є предметом даного злочину недержавні цінні папери. Виготовлення з метою збуту, збут чи використання іншим чином підроблених недержавних цінних паперів слід кваліфікувати за ст. 224. Предметом цього злочину не визнаються також жетони чи інші замінники грошових знаків, що використовуються у гральних закладах, телефонах-автоматах, метро тощо.

Об'єктивна сторона злочину полягає у: 1) виготовленні; 2) зберіганні; 3) придбанні; 4) перевезенні; 5) пересиланні; 6) ввезенні в Україну або 7) збуті зазначених вище предметів.

Виготовленням вважатиметься як повна імітація грошового знака, державного цінного папера чи білета державної лотереї, так і істотна фальсифікація тим чи іншим способом відповідних справжніх предметів (наприклад, істотна "переробка" грошових знаків для надання їм вигляду таких, що мають більшу вартість; зміна зовнішнього вигляду вилучених з обігу грошей з метою надати їм подібність до тих, які знаходяться в обігу), яка робить можливим досягнення мети їх збуту і, на думку винного, у звичайних умовах ускладнює або зовсім виключає виявлення підробки.

Виготовлення підроблених грошових знаків, які на даний час не є засобом платежу, не може розглядатись як злочин, передбачений ст. 199.

5. Суб'єкт злочину загальний.

6. Його суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом.