Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
право теоретичні пит.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
26.11.2019
Размер:
418.82 Кб
Скачать
  1. Поняття і види соціальних норм.

Соціальні норми це загальні правила поведінки людей у сусп-ві, що зумовлені об'єктивними закономір­ностями, є результатом свідомої вольової діяльності певної частини чи всього суспільства і забезпечуються різноманітними засобами соціального впливу.

Залежно від способу їх утворення і забезпечення соціаль­ні норми класифікують на юридичні, моральні, корпоративні, звичаї чи традиції.

Юридичні норми — це загальнообов'язкові, формально визначені правила поведінки, встановлені (сан­кціоновані) д-вою, охорон., захищаються і гаран­туються нею та містяться в нормативно-правових актах.

Моральні норми — це правила поведінки, що базуються на моральних поглядах суспільства на добро і зло, справед­ливе й несправедливе, а забезпечують­ся внутрішньою переконаністю та силою гро­мадської думки.

Корпоративні норми — це правила поведінки, що вста­новлюються й забезпечуються політ. партіями, гро­мадськими організаціями та ін. об'єднаннями людей.

Звичаї чи традиції — це правила поведінки, що історич­но склались і перетворились у звичку людей.

Звичаї і традиції відрізняються одне від одного ступенем і загальності правила поведінки. Традиції вважаються більш загальними правилами, ніж звичаї. Аби показати, що право є особливим видом соціальних норм, слід порівняти ознаки правових та інших соціальних норм.

Правові норми, що у своїй сукупності утворюють право:

• виникають разом із виникненням д-ви;

• встановлюються чи санкціонуються д-вою;

• виражають волю керівної частини сусп-ва;

• існують у сусп-ві як одна система норм;

• формулюють правила поведінки у вигляді прав і обов'яз­ків;

• мають точно визначені межі дії;

• забезпечуються держ. примусом та ін. засо­бами.

Інші соціальні норми, що утворюють систему соціального регулювання:

— існують у будь-якому сусп-ві;

— встановлюються чи санкціонуються ін. суб'єктами;

— виражають волю різних частин населення;

— існують у кількох само­стійних систем нормативного регулювання;

— виражаються не тільки через права та обов'язки, а й через загальні цілі тощо;

— зазвичай позбавлені формальної визначеності;

— не завжди мають точно визначені межі дії;

— забезпечуються звичкою, внутр. переконанням, моральним, громад. впливом та ін. позадержавними засобами.

Отже, право як особливий вид соціальних норм відріз­няється від інших соціальних норм взаємозв'язком із державою, напрямками впливу на суспільні відносини.

  1. Поняття й ознаки права.

Право (об’єктивне юридичне) – система загальнообов’язкових правил фіз поведінки – соц. норм, встановлених або санкціонов державою, які виражають волю певної частини соц неоднорідного с-ва і спрямовані на врегулювання сусп відносин відповідно до цієї волі; забезпечуються державою.

Ознаки права:

1) встановлюється і санкціонується державою;

2) право є системою норм;

3) право є загальнообов’язковим;

4) формальна визначеність права;

5) право має загальний характер;

6) право охороняється державою.

Функції права – це основні напрямки його впливу на суспільні відносини..

загальносоціальні (гуманістичну, організаторсько-управлінську, інформаційну, оцінно-орієнтувальну, ідеологічно-виховну, пізнавальну), спеціальні юридичні (регулятивна (ста-тистична і динамічна), охоронна). Принципи права – закріплені у праві вихідні нормативно-керівні положення, що характеризують його зміст, основи, зазначені в ньому закономірності суспільного життя. У суч. л-рі визнають принципи: демократизму, законності, гуманізму, рівності всіх перед законом, взаємної відповідальності держави та особи тощо.