Основні принципи ведення бою та його види
Основними принципами ведення сучасного загальновійськового бою є постійна висока бойова готовність підрозділів; висока активність, рішучість і безперервність ведення бою; раптовість дій; постійна і чітка взаємодія; рішуче зосередження основних зусиль підрозділів на головному напрямку й у потрібний час; сполучення вогню з рухом, широке застосування маневру підрозділами і вогнем; облік і використання морально-політичного і психологічного факторів в інтересах виконання поставленої задачі; всебічне забезпечення бою; підтримка і своєчасне відновлення боєздатності підрозділів; тверде і безупинне керування підрозділами, непохитність у досягненні намічених цілей, виконанні прийнятих рішень і поставлених задач.
Особовий склад з озброєнням і бойовою технікою для навчання і ведення бою організаційно зводитися в підрозділи і частини.
Похідний порядок підрозділів (колони) застосовується при марші, при розвитку наступу, при переслідуванні противника, при проведенні маневру і повинен забезпечувати високу швидкість прямування, швидке розгортання в перед бойовому і бойовому порядках, найменшу уразливість від вогню противника, підтриманні стійкого керування підрозділами.
Постійна висока бойова готовність до виконання бойової задачі досягається: правильним розумінням командирами підрозділів своїх задач, передбаченням можливих змін в обстановці і своєчасному проведенні необхідних заходів щодо підготовки майбутніх дій; укомплектованістю і забезпеченістю підрозділів усім необхідним для ведення бою; високою бойовою майстерністю підрозділів і їхньою готовністю до дій в умовах застосування противником зброї масового ураження; постійною готовністю зброї і бойової техніки до застосування, а особового складу до виконання поставлених задач; розміщенням підрозділів з урахуванням їх призначення; без зупинним веденням розвідки; чіткою організацією і пильним несенням служби; швидким приведенням підрозділів у бойову готовність; високим політико-моральним станом, дисципліною і пильністю особового складу; організацією і підтримкою твердого і без зупинного керування підрозділами.
Висока активність, рішучість і безперервність ведення бою полягають у постійному прагненні до розгрому противника. Рішення розбити противника повинно бути твердим і без коливань доведене до кінця. Командир зобов'язаний привити цю рішучість своїм підлеглим і постійно готувати їх до успішного виконання бойових задач. Активність, рішучість і безперервність ведення бою досягаються: всебічним знанням противника, постійним нав'язуванням йому своєї волі, захопленням і утриманням ініціативи і зривом його намірів; сміливістю, зухвалістю, наполегливістю і завзятістю; веденням бою вдень і вночі у будь-яку погоду; швидким використанням результатів я вогневого ураження; умілим маневром силами і засобами; своєчасним нарощуванням зусиль шляхом введення в бій другого ешелону (резерву), швидким відновленням боєздатності підрозділів; умілим переходом від одного виду бою до іншого, а також від дій із застосуванням тільки звичайної зброї до дій в умовах застосування ядерної зброї; своєчасним поповненням використаних боєприпасів, пального й інших матеріальних засобів, а також технічним обслуговуванням озброєння, бойової і іншої техніки.
Раптовість дій дозволяє застати противника зненацька, викликати паніку в його рядах, паралізувати його волю до опору, дезорганізувати керування і створити сприятливі умови для досягнення перемоги навіть над переважаючим по силі противником. Раптовість досягається: таємною підготовкою до бою; швидкими і рішучими діями підрозділів, ретельним дотриманням ними правил маскування; попередженням противника в діях; швидким виконанням поставлених задач; несподіваним відкриттям вогню; застосуванням невідомих противнику способів дій; веденням бою вночі.
Ніч сприяє здійсненню таємного маневру, досягненню раптовості і веденню бою з найменшими втратами.
До раптовості буде прагнути і противник. Тому необхідні висока пильність, без зупинна розвідка, постійна бойова готовність підрозділів і здатність їх до швидкої протидії.
Постійна і чітка взаємодія в бою досягається узгодженням дій підрозділів між собою, з підрозділами родів військ і спеціальних військ, з ударами ракетної частини, авіації, вогнем артилерії і сусідами по цілях, напрямках, рубежах, часу і способах виконання поставлених задач в інтересах механізованих і танкових підрозділів.
Основні питання взаємодії визначаються в рішенні командира і доводяться до виконавців у бойовому наказі (бойовому розпорядженні).
Рішуче зосередження основних зусиль підрозділів на головному напрямку й у потрібний час дозволяє досягати переваги над противником, успішно протистояти його чисельно переважаючим силам, найбільше ефективно використовувати підрозділи, сили і засоби, ставити противника в невигідні умови.
Зосередження зусиль досягається: умілим розподілом штатних і доданих сил і засобів між підрозділами з обліком вирішуваних ними задач, застосуванням на напрямку зосередження основних зусиль найбільш боєздатних штатних і доданих підрозділів і ефективних засобів ураження, сміливим маневром силами, засобами і вогнем у ході бою.
Усебічне забезпечення бою полягає в організації і здійсненні заходів, спрямованих на підтримку високої бойової готовності підрозділів, збереження їхньої боєздатності і створення сприятливих умов для успішного і своєчасного виконання поставлених підрозділам задач. Воно організується на основі рішення командира у всіх видах бою, а також при пересуванні і розташуванні підрозділів на місці.
Усебічне забезпечення бою батальйону (роти) включає бойове, технічне і тилове забезпечення.
Підтримання і своєчасне відновлення боєздатності підрозділів полягає в організації і проведенні заходів щодо забезпечення високої бойової майстерності підрозділів, своєчасної їхньої укомплектованості і забезпеченості всім необхідним для бою, а також у здатності виконувати поставлені задачі.
Відновлення боєздатності включає: відновлення порушеного керування; виявлення ступеня боєздатності підрозділів, уточнення бойових задач підрозділам, що зберегли боєздатність, на подальші дії; виведення підрозділів із зон зараження і районів руйнувань, пожеж і затоплень; поповнення підрозділів особовим складом, озброєнням, бойовою технікою, боєприпасами, пальним і іншими матеріальними засобами; підтримка високого політико-морального стану і психологічної стійкості особового складу.
Тверде і безупинне управління підрозділами, непохитність у досягненні намічених цілей, виконанні прийнятих рішень і поставлених задач досягаються: постійним знанням обстановки; своєчасним прийняттям рішення і наполегливим втіленням його в життя; чіткою постановкою задач підрозділам; ініціативою й особистою відповідальністю всіх командирів за свої рішення; правильним бойовим застосуванням своїх і приданих підрозділів і наявністю стійкого зв'язку з ними.
У способах ведення бою не повинно бути шаблона. Застосування нових способів дій у бою і творчий підхід до виконання бойової задачі є найважливішими обов'язками кожного командира.
Основними видами загальновійськового бою є наступ і оборона.
Наступ – основний вид бою, який проводиться з метою розгрому (знищення) противника і оволодіння важливими районами (рубежами, об’єктами) місцевості. Він полягає в ураженні противника всіма наявними засобами, в рішучій атаці, стрімкому просуванні підрозділів в глибину його бойового порядку, знищенні та захопленні озброєння і живої сили, техніки та намічених районів (рубежів) місцевості. Тільки рішучий наступ, проведений у високому темпі і на велику глибину, забезпечує повний розгром противника. Атака полягає в стрімкому і безупинному русі танкових та механізованих підрозділів у бойовому порядку в поєднанні з інтенсивним вогнем з танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), а по мірі зближення з противником і з інших видів зброї з метою його знищення.
Зустрічний бій є різновид наступального бою. Він виникає тоді, коли обидві сторони прагнуть вирішити поставлені задачі наступом.
Оборона – основний вид бою, що має на меті відбити наступ переважаючих сил противника, завдати йому максимальних втрат, утримати важливі райони (об’єкти) місцевості і тим самим створити сприятливі умови для переходу у наступ. Вона може здійснюватися вимушено або навмисно, коли наступ неможливий чи недоцільний. Основу оборони складає: ураження противника зосередженим, загороджувальним вогнем артилерії і вогнем прямою наводкою усіх видів зброї, а також ударами авіації; стійке утримання найважливіших ділянок і районів оборони; розгром противника, що вклинився в оборону контратаками механізованих і танкових підрозділів. На початку війни оборона є найважливішим і найбільш розповсюдженим видом бою.
Взвод (відділення, танк) при виконанні бойових задач в усіх випадках повинен знищувати противника своєю зброєю, уміло і швидко використовувати результати вогню артилерії і ударів авіації. Маючи сучасне озброєння, він спроможний надійно вражати живу силу, танки, бойові машини піхоти, бронетранспортери, артилерію, протитанкові й інші вогневі засоби і вести боротьбу з літаками, вертольотами й іншими повітряними цілями противника а також стрімко наступати, завзято обороняти зайнятий опорний пункт (позицію), діяти в розвідці, охороні і виконувати інші задачі.
У сучасному загальновійськовому бою будуть широко застосовуватися самі різноманітні засоби боротьби: ракети, артилерія, авіація, танки, бронетранспортери, бойові машини піхоти, засоби протиповітряної оборони, стрілецька зброя, запальні і димові засоби.