
- •Методологія наукових досліджень у широкому тлумаченні.
- •Методологія наукових досліджень у вузькому тлумаченні
- •Особливості методології економічних досліджень.
- •Внесок у розвиток методології економічних досліджень представників різних шкіл економічної думки.
- •Процес пізнання як об’єкт методології наукових досліджень.
- •Позитивний аспект у методології економічних досліджень.
- •Нормативний аспект у методології економічних досліджень.
- •«Методологічний плюралізм» у економічному аналізі.
- •Наука як суспільний інститут.
- •Етапи розвитку науки як суспільного інституту
- •Погляди к.Поппера на закономірності розвитку науки
- •Погляди т.Куна на закономірності розвитку науки
- •Погляди і.Лакатоша на закономірності розвитку науки
- •Загальний зміст та складові інструментарію наукового дослідження.
- •Гіпотези та провідні ідеї у науковому інструментарії.
- •Розвиток наукового інструментарію економічній науці у хх ст
- •Реалізація нормативного аспекту методології наукових досліджень у магістерській дипломній роботі.
- •Практичне використання знань з методології наукових досліджень при підготовці та захисті магістерської дипломної роботи.
- •Складники (елементи) наукової діяльності.
- •Тенденції та закономірності як прояви наукового знання і результати наукової діяльності.
- •21. Закони науки як прояви наукового знання і результати наукової діяльності.
- •23.Загальні ознаки наукового знання.
- •24.Організація суб’єктів наукової діяльності
- •25.Система управління наукою та законодавство України про наукову діяльність.
- •26.Об’єкти наукової діяльності за сферами. Національна класифікація наук.
- •27.Особливості фундаментальних та прикладних досліджень.
- •28.Конкретні продукти наукової діяльності та захист права власності на продукт наукової діяльності.
- •36. Зв'язок наукової проблеми, предмету і мети дослідження.
- •37. Загальні випадки виникнення наукових проблем.
- •38. Особливі випадки формування наукових проблем у сфері державного управління.
- •39. Оцінка ефективності наукового дослідження за співставленням результату і затрат.
- •40. Проблеми оцінки результатів у фундаментальних дослідженнях та можливі варіанти їх вирішення.
- •41.Конкретні показники оцінки ефективності прикладних досліджень.
- •43. Зміст наукової комунікації.
- •44. Загальна модель теорії наукової комунікації.
- •45. Прями та зворотні канали руху наукової інформації.
- •46. Класифікація наукової інформації за носіями.
- •47. Класифікація наукової інформації за способами подання
- •48. Класифікація наукової інформації за придатністю до використання.
- •49. Інтернет у науковій комунікації
- •50. Поняття «рівень методології наукового дослідження»
- •Виділення рівнів наукового дослідження за критеріями масштабу застосування і результату.
- •52. Фундаментальний (філософський) рівень методології наукового дослідження.
- •53. Принципи детермінізму та його застосування в економічному дослідженні.
- •54. Принцип єдності і відмінності процесів і явищ та його застосування в економічному дослідженні.
- •55. Принцип поєднання аналізу і синтезу та його застосування в економічному дослідженні.
- •56. Принцип поєднання індукції та дедукції та його застосування в економічному дослідженні.
- •57. Принцип сходження від абстрактного до конкретного та його використання в економічному дослідженні.
- •58. Загальнонауковий – рівень методології наукового дослідження
- •59. Принцип історизму та його застосування в економічному дослідженні.
- •60. Принцип системності та його застосування в економічному дослідженні.
- •61. Принцип формалізації та його застосування в економічному дослідженні.
- •62. Принцип моделювання та його застосування в економічному дослідженні.
- •64. Конкретнонауковий рівень наукового дослідження.
- •65. Принцип термінологічного аналізу та його застосування в економічному дослідженні.
- •66. Візуалізація та її застосування в економічному дослідженні
- •67. Статистичний аналіз та його застосування в економічному дослідженні
- •68. Експертні оцінки та їх застосування в економічному дослідженні, Експериментальні (ігрові) методи та їх застосування в економічному дослідженні.
- •70. Аксіоматичність, евристичність, креативність в економічному дослідженні.
- •71. Несуперечливість доведення – спростування суджень у аргументації в економічному дослідженні
- •73. Принципи і методи наукового дослідження як система. Необхідність поєднання принципів і методів у конкретному дослідженні.
- •74. Логіка поєднання принципів і методів дослідження за змістом розділів магістерської дипломної роботи.
- •75. Основні прийоми (методи) дослідження «теоретичного», «аналітичного», «практичного» розділів магістерської дипломної роботи.
- •77. Аналіз економічної політики як особлива сфера наукових досліджень.
- •78. Бенчмаркінг у аналізі економічної політики: особливості застосування.
- •79. Етапи реалізації бенчмаркінгу у аналізі економічної політики.
- •81. Вирішення наукових проблем як перманентний процес.
- •83. Структура наукової гіпотези.
- •84. Вимоги до наукових гіпотез.
- •85. Способи відбору наукових гіпотез.
- •86. Наукова парадигма як результат диференціації та інтеграції знань
- •87. Парадигми інформаційної економіки.
- •89. Складові наукової теорії.
- •90. Критерії класифікації теорій.
- •91. Пояснюючі моделі у структурі наукових теорій.
- •92. Елементи пояснюючої моделі: припущення, зміст, висновки.
- •93. Наукове передбачення на основі гіпотез.
- •95. Форми наукових передбачень: умовивід, аналогія, прогноз
- •96. Економетричний інструментарій в економічному дослідженні
- •97. Моделі багатофакторної регресії у економічному дослідженні.
- •98. Моделі векторної авторегресії у економічному аналізі
- •99. Кластерний аналіз у економічному дослідженні
- •100. Зміст та необхідність економетричного обґрунтування зв’язків економічних явищ.
- •29. Науковий звіт як продукт наукової діяльності вимоги до змісту та представлення результатів.
- •30. Наукова стаття як продукт наукової діяльності вимоги до змісту та представлення результатів.
93. Наукове передбачення на основі гіпотез.
Наукове передбачення - вид теоретичної діяльності, що полягає у визначенні, описі тих або інших явищ природи, суспільного життя, психічних станів, які відсутні або не відомі зараз, але можуть виникнути або бути вивчені і відкриті в майбутньому. Наукова гіпотеза – це припущення з приводу вирішення проблеми, але істинність гіпотези ще треба довести. Наукова гіпотеза формується разом з тим, коли ми виявили проблему. Гіпотеза складається з основи та висновку. Основа – це твердження, що спирається на логіку міркувань. Висновок – умовивід, що випливає з попереднього твердження.
94. Наукове передбачення на основі пояснюючих моделей.
Наукове передбачення - вид теоретичної діяльності, що полягає у визначенні, описі тих або інших явищ природи, суспільного життя, психічних станів, які відсутні або не відомі зараз, але можуть виникнути або бути вивчені і відкриті в майбутньому. Пояснюючі моделі – моделі, які вказують, як складові та їх властивості взаємопов’язані, та розглядають функціонування дисципліни. Основними складовими пояснювальних теорій є:
- визначення припущень
- власне модель
- висновки
95. Форми наукових передбачень: умовивід, аналогія, прогноз
Наукове передбачення - вид теоретичної діяльності, що полягає у визначенні, описі тих або інших явищ природи, суспільного життя, психічних станів, які відсутні або не відомі зараз, але можуть виникнути або бути вивчені і відкриті в майбутньому.
Умовивід - це процес мислення, що складається з певної системи послідовно зв'язаних між собою суджень. Аналогія – просте пояснення міркування: якщо у ситуації має місце певний висновок, і коли випадок не є виключенням, то ми маємо право очікувати такий самий результат. Прогноз - це ймовірне, аргументоване, науково обгрунтоване (тобто основане на системі фактів, доказів) судження про стан будь-якого об'єкта (процесу, явища) в визначений момент часу в майбутньому і/або альтернативних шляхах і термінах досягнення яких-небудь результатів.
96. Економетричний інструментарій в економічному дослідженні
Економетрія — наука, яка вивчає кількісні та якісні економічні взаємозв'язки з використанням математичних і статистичних методів та моделей. Теоретична економетрика розглядає статистичні властивості оцінок і випробувань, в той час як прикладна економетрика займається застосуванням економетричних методів для оцінки економічних теорій. Головним інструментом економетрії служить економетрична модель факторного аналізу, параметри якої оцінюються засобами математичної статистики. Ця модель виступає в якості засобу аналізу і прогнозування конкретних економічних процесів на основі реальної статистичної інформації. Багатофакторні регресійні моделі у економічному дослідженні використовуються з метою перевірки впливу чинника на явище та визначення інтенсивності такого впливу. Аналіз тимчасових рядів — сукупність математико-статистичних методів аналізу, призначених для виявлення структури часових рядів і для їх прогнозування. Виявлення структури часового ряду необхідно для того, щоб побудувати математичну модель того явища, яке є джерелом аналізованого часового ряду. Прогноз майбутніх значень часового ряду використовується при прийнятті рішень. Пенальний аналіз представляє собою простежені в часі просторові мікроекономічні вибірки, тобто вони складаються зі спостережень одних і тих же економічних одиниць, які здійснюються в послідовні періоди часу. Панельні дані мають три виміри: ознаки — об'єкти — час. Їх використання дає ряд істотних переваг при оцінці параметрів регресійних залежностей, оскільки вони дозволяють проводити як аналіз часових рядів, так і аналіз просторових вибірок. За допомогою подібних даних вивчають бідність, безробіття, злочинність, а також оцінюють результативність державних програм в галузі соціальної політики