77. Аналіз економічної політики як особлива сфера наукових досліджень.
Економічна політика — це свідома, цілеспрямована діяльність державних органів, політичних партій та суспільних організацій в економічній сфері, що здійснюється в інтересах суспільства. методологічною основою економічної політики виступає економічна теорія, і насамперед політична економія. Пізнаючи
відкриті політичною економією об’єктивні економічні закони, потреби, інтереси і цілі різних економічних суб’єктів, органи державної влади мають можливість визначати основні засади фінансово-кредитної, бюджетної, науково-технічної, структурної, інвестиційної, соціальної, аграрної, зовнішньоекономічної політики.
78. Бенчмаркінг у аналізі економічної політики: особливості застосування.
У економічній політиці бенчмаркінг дозволяє:
- визначити наявні проблеми
- скоригувати цілі державної політики
- підібрати інструментарій для вирішення проблем за сформованими цілями.
Бенчмаркінг – процес, що приносить користь, але він вимагає правильного застосування:
- рішення і підходи спрямовані у майбутнє;
- об’єктом для еталонного зіставлення є показники, що корелюють з ключовими чинниками успіху, яких потрібно досягти.
79. Етапи реалізації бенчмаркінгу у аналізі економічної політики.
Етапи бенчмаркінгу:
Вибір сфер для порівняння:
еконосмічний розвиток
ресурси
інститути
рівень життя
вибір конкретних показників
достовірність інформації
показники-об’єкти державного регулювання
показники мають бути співставленими з врахуванням ПКС
вибрати країни для порівняння (світові лідери, країни ЄС, країни колишнього СРСР);
о
бробка
усіх матеріалів у такий спосіб, щоб
вони були співставленні ( можуть бути
використані формули нормалізації, або
ж прийом інтегральних індексів).
Нормалізоване значення
= (Факт. знач. -мін. знач. показн)/(макс.
знач.-мін. знач. показн.)
80. Наукова проблема, гіпотеза, парадигма у науковому дослідженні
Наукова проблема - це об'ємна наукова задача, розв'язання якої має велике значення для економіки в цілому чи окремої її галузі. Наукова гіпотеза – це припущення з приводу вирішення проблеми, але істинність гіпотези ще треба довести. Парадигма – спосіб бачення світу або окремої сфери (державнеуправління).
81. Вирішення наукових проблем як перманентний процес.
Проблема - це завжди один із елементів наукової теорії. Сутнісний зміст проблеми полягає в тому, що це суперечність між науковими фактами та їх теоретичним осмисленням, або між конкуруючими теоріями. У цьому розумінні проблема виступає як усвідомлення, констатація недостатнього, на даний момент, рівня знань, що є наслідком відкриття нових фактів, зв’язків, законів, встановлення логічних недоліків існуючих теорій, або наслідком нових запитів освітньої практики, які вимагають вийти за межі раніше отриманих знань, працювати над їх поповненням. Проблема виступає як результат глибокого вивчення стану практики і наукової літератури.
Постановка проблеми, побудова предмету дослідження та побудова наукової теорії, а також перевірка отриманого результату з огляду його істинності, тобто відповідності об'єктувивчення.
82. Взаємозв’язок наукової гіпотези і парадигми.