- •Методологія наукових досліджень у широкому тлумаченні.
- •Методологія наукових досліджень у вузькому тлумаченні
- •Особливості методології економічних досліджень.
- •Внесок у розвиток методології економічних досліджень представників різних шкіл економічної думки.
- •Процес пізнання як об’єкт методології наукових досліджень.
- •Позитивний аспект у методології економічних досліджень.
- •Нормативний аспект у методології економічних досліджень.
- •«Методологічний плюралізм» у економічному аналізі.
- •Наука як суспільний інститут.
- •Етапи розвитку науки як суспільного інституту
- •Погляди к.Поппера на закономірності розвитку науки
- •Погляди т.Куна на закономірності розвитку науки
- •Погляди і.Лакатоша на закономірності розвитку науки
- •Загальний зміст та складові інструментарію наукового дослідження.
- •Гіпотези та провідні ідеї у науковому інструментарії.
- •Розвиток наукового інструментарію економічній науці у хх ст
- •Реалізація нормативного аспекту методології наукових досліджень у магістерській дипломній роботі.
- •Практичне використання знань з методології наукових досліджень при підготовці та захисті магістерської дипломної роботи.
- •Складники (елементи) наукової діяльності.
- •Тенденції та закономірності як прояви наукового знання і результати наукової діяльності.
- •21. Закони науки як прояви наукового знання і результати наукової діяльності.
- •23.Загальні ознаки наукового знання.
- •24.Організація суб’єктів наукової діяльності
- •25.Система управління наукою та законодавство України про наукову діяльність.
- •26.Об’єкти наукової діяльності за сферами. Національна класифікація наук.
- •27.Особливості фундаментальних та прикладних досліджень.
- •28.Конкретні продукти наукової діяльності та захист права власності на продукт наукової діяльності.
- •36. Зв'язок наукової проблеми, предмету і мети дослідження.
- •37. Загальні випадки виникнення наукових проблем.
- •38. Особливі випадки формування наукових проблем у сфері державного управління.
- •39. Оцінка ефективності наукового дослідження за співставленням результату і затрат.
- •40. Проблеми оцінки результатів у фундаментальних дослідженнях та можливі варіанти їх вирішення.
- •41.Конкретні показники оцінки ефективності прикладних досліджень.
- •43. Зміст наукової комунікації.
- •44. Загальна модель теорії наукової комунікації.
- •45. Прями та зворотні канали руху наукової інформації.
- •46. Класифікація наукової інформації за носіями.
- •47. Класифікація наукової інформації за способами подання
- •48. Класифікація наукової інформації за придатністю до використання.
- •49. Інтернет у науковій комунікації
- •50. Поняття «рівень методології наукового дослідження»
- •Виділення рівнів наукового дослідження за критеріями масштабу застосування і результату.
- •52. Фундаментальний (філософський) рівень методології наукового дослідження.
- •53. Принципи детермінізму та його застосування в економічному дослідженні.
- •54. Принцип єдності і відмінності процесів і явищ та його застосування в економічному дослідженні.
- •55. Принцип поєднання аналізу і синтезу та його застосування в економічному дослідженні.
- •56. Принцип поєднання індукції та дедукції та його застосування в економічному дослідженні.
- •57. Принцип сходження від абстрактного до конкретного та його використання в економічному дослідженні.
- •58. Загальнонауковий – рівень методології наукового дослідження
- •59. Принцип історизму та його застосування в економічному дослідженні.
- •60. Принцип системності та його застосування в економічному дослідженні.
- •61. Принцип формалізації та його застосування в економічному дослідженні.
- •62. Принцип моделювання та його застосування в економічному дослідженні.
- •64. Конкретнонауковий рівень наукового дослідження.
- •65. Принцип термінологічного аналізу та його застосування в економічному дослідженні.
- •66. Візуалізація та її застосування в економічному дослідженні
- •67. Статистичний аналіз та його застосування в економічному дослідженні
- •68. Експертні оцінки та їх застосування в економічному дослідженні, Експериментальні (ігрові) методи та їх застосування в економічному дослідженні.
- •70. Аксіоматичність, евристичність, креативність в економічному дослідженні.
- •71. Несуперечливість доведення – спростування суджень у аргументації в економічному дослідженні
- •73. Принципи і методи наукового дослідження як система. Необхідність поєднання принципів і методів у конкретному дослідженні.
- •74. Логіка поєднання принципів і методів дослідження за змістом розділів магістерської дипломної роботи.
- •75. Основні прийоми (методи) дослідження «теоретичного», «аналітичного», «практичного» розділів магістерської дипломної роботи.
- •77. Аналіз економічної політики як особлива сфера наукових досліджень.
- •78. Бенчмаркінг у аналізі економічної політики: особливості застосування.
- •79. Етапи реалізації бенчмаркінгу у аналізі економічної політики.
- •81. Вирішення наукових проблем як перманентний процес.
- •83. Структура наукової гіпотези.
- •84. Вимоги до наукових гіпотез.
- •85. Способи відбору наукових гіпотез.
- •86. Наукова парадигма як результат диференціації та інтеграції знань
- •87. Парадигми інформаційної економіки.
- •89. Складові наукової теорії.
- •90. Критерії класифікації теорій.
- •91. Пояснюючі моделі у структурі наукових теорій.
- •92. Елементи пояснюючої моделі: припущення, зміст, висновки.
- •93. Наукове передбачення на основі гіпотез.
- •95. Форми наукових передбачень: умовивід, аналогія, прогноз
- •96. Економетричний інструментарій в економічному дослідженні
- •97. Моделі багатофакторної регресії у економічному дослідженні.
- •98. Моделі векторної авторегресії у економічному аналізі
- •99. Кластерний аналіз у економічному дослідженні
- •100. Зміст та необхідність економетричного обґрунтування зв’язків економічних явищ.
- •29. Науковий звіт як продукт наукової діяльності вимоги до змісту та представлення результатів.
- •30. Наукова стаття як продукт наукової діяльності вимоги до змісту та представлення результатів.
66. Візуалізація та її застосування в економічному дослідженні
Візуалізація — це процес побудови графічного образу даних, що допомагає у процесі загального аналізу даних вбачати аномалії, структури. Візуалізація в загальному сенсі - метод подання інформації у вигляді оптичного зображення (наприклад, у вигляді малюнків і фотографій, графіків, діаграм, структурних схем, таблиць, карт і т. д.). Методи візуалізації можуть бути розділені на представлення даних в одному, двох і трьох вимірах. Найбільш поширена двовимірна візуалізація - зображення на площині, на аркуші паперу - або на екрані. Однак, завдяки розвитку комп'ютерної техніки та програмного забезпечення все більшу роль починають грати методи об'ємної ( 3D)-візуалізації, як динамічної ( анімація, псевдостереоскопія) так і стереоскопічною.
Деякі методи візуалізації проаналізуємо нижче. 1. Малюнок. Малюнок, мабуть, був першою в світі свідомою спробою візуалізації образів, для їх демонстрації іншій людині. Створення писемності дозволило людству передавати індивідуальний досвід багатьом людям, надійно зберігаючи його для наступних поколінь. 2. Графік. Графіки призначені насамперед для ілюстрування математичних понять, функціональних залежностей або зв'язків між об'єктами ( теорія графів). 3. Діаграма. Діаграми дозволяють ілюструвати кількісні співвідношення в певній галузі. Існує безліч типів діаграм: діаграми, засновані на застосуванні графів, зручні для подання маршрутів, шляхів, зв'язків між об'єктами; діаграми, схожі з графіками, представляють зв'язок між двома змінними, які приймають або дискретний, або безперервний набір значень; 4.Фотографія . 5. Карта. 6. Комп'ютерна візуалізація. Комп'ютерна візуалізація має практично необмежену безліч можливостей. Один з проривів у підвищенні наочності пов'язаний з гіпертекстовими технологіями, інший - з народженням багатовіконного інтерфейсу.
67. Статистичний аналіз та його застосування в економічному дослідженні
Статистичний аналіз - це процес вивчення та зіставлення отриманих цифрових даних між собою та з іншими даними, їх узагальнення. Предмет статистичного аналізу - це сукупність якісних і кількісних характеристик явища, що вивчається, в їх єдності й розвитку. Статистик, який є одночасно і представником відповідної науки (в нашому випадку - економічної), систематизує, аналізує їх і намагається виявити в них причинкові й інші звязки та закономірності.
Вивчення економічних даних про економічне явище для з’ясування його характерних рис за даних конкретних умов. Об’єктом статистичного аналізу можуть бути дані про окреме підприємство, район, галузь, економіку держави в цілому, а також про сукупність об’єктів дослідження. Дані для статистичного економічного аналізу беруть із різних статистичних джерел, а також одержують в результаті соціологічних спостережень. Статистичний аналіз може бути повним (всебічне вивчення стану і розвитку явища в цілому) та частковим (з’ясування стану явища за даних умов, взаємозв’язку ознак, динаміки явищ тощо).
Невід’ємними складовими статистичного аналізу є:
визначення мети аналізу;
висування гіпотези на підставі аналітико-економічних міркувань та ознайомлення з конкретними умовами розвитку явища;
підбір статистичних матеріалів і їх оцінки, а також систематизація відібраних даних і визначення недостатніх показників;
додаткова обробка матеріалу за допомогою спеціальних статистичних методів;
формування висновків і практичних пропозицій