
- •Методологія наукових досліджень у широкому тлумаченні.
- •Методологія наукових досліджень у вузькому тлумаченні
- •Особливості методології економічних досліджень.
- •Внесок у розвиток методології економічних досліджень представників різних шкіл економічної думки.
- •Процес пізнання як об’єкт методології наукових досліджень.
- •Позитивний аспект у методології економічних досліджень.
- •Нормативний аспект у методології економічних досліджень.
- •«Методологічний плюралізм» у економічному аналізі.
- •Наука як суспільний інститут.
- •Етапи розвитку науки як суспільного інституту
- •Погляди к.Поппера на закономірності розвитку науки
- •Погляди т.Куна на закономірності розвитку науки
- •Погляди і.Лакатоша на закономірності розвитку науки
- •Загальний зміст та складові інструментарію наукового дослідження.
- •Гіпотези та провідні ідеї у науковому інструментарії.
- •Розвиток наукового інструментарію економічній науці у хх ст
- •Реалізація нормативного аспекту методології наукових досліджень у магістерській дипломній роботі.
- •Практичне використання знань з методології наукових досліджень при підготовці та захисті магістерської дипломної роботи.
- •Складники (елементи) наукової діяльності.
- •Тенденції та закономірності як прояви наукового знання і результати наукової діяльності.
- •21. Закони науки як прояви наукового знання і результати наукової діяльності.
- •23.Загальні ознаки наукового знання.
- •24.Організація суб’єктів наукової діяльності
- •25.Система управління наукою та законодавство України про наукову діяльність.
- •26.Об’єкти наукової діяльності за сферами. Національна класифікація наук.
- •27.Особливості фундаментальних та прикладних досліджень.
- •28.Конкретні продукти наукової діяльності та захист права власності на продукт наукової діяльності.
- •36. Зв'язок наукової проблеми, предмету і мети дослідження.
- •37. Загальні випадки виникнення наукових проблем.
- •38. Особливі випадки формування наукових проблем у сфері державного управління.
- •39. Оцінка ефективності наукового дослідження за співставленням результату і затрат.
- •40. Проблеми оцінки результатів у фундаментальних дослідженнях та можливі варіанти їх вирішення.
- •41.Конкретні показники оцінки ефективності прикладних досліджень.
- •43. Зміст наукової комунікації.
- •44. Загальна модель теорії наукової комунікації.
- •45. Прями та зворотні канали руху наукової інформації.
- •46. Класифікація наукової інформації за носіями.
- •47. Класифікація наукової інформації за способами подання
- •48. Класифікація наукової інформації за придатністю до використання.
- •49. Інтернет у науковій комунікації
- •50. Поняття «рівень методології наукового дослідження»
- •Виділення рівнів наукового дослідження за критеріями масштабу застосування і результату.
- •52. Фундаментальний (філософський) рівень методології наукового дослідження.
- •53. Принципи детермінізму та його застосування в економічному дослідженні.
- •54. Принцип єдності і відмінності процесів і явищ та його застосування в економічному дослідженні.
- •55. Принцип поєднання аналізу і синтезу та його застосування в економічному дослідженні.
- •56. Принцип поєднання індукції та дедукції та його застосування в економічному дослідженні.
- •57. Принцип сходження від абстрактного до конкретного та його використання в економічному дослідженні.
- •58. Загальнонауковий – рівень методології наукового дослідження
- •59. Принцип історизму та його застосування в економічному дослідженні.
- •60. Принцип системності та його застосування в економічному дослідженні.
- •61. Принцип формалізації та його застосування в економічному дослідженні.
- •62. Принцип моделювання та його застосування в економічному дослідженні.
- •64. Конкретнонауковий рівень наукового дослідження.
- •65. Принцип термінологічного аналізу та його застосування в економічному дослідженні.
- •66. Візуалізація та її застосування в економічному дослідженні
- •67. Статистичний аналіз та його застосування в економічному дослідженні
- •68. Експертні оцінки та їх застосування в економічному дослідженні, Експериментальні (ігрові) методи та їх застосування в економічному дослідженні.
- •70. Аксіоматичність, евристичність, креативність в економічному дослідженні.
- •71. Несуперечливість доведення – спростування суджень у аргументації в економічному дослідженні
- •73. Принципи і методи наукового дослідження як система. Необхідність поєднання принципів і методів у конкретному дослідженні.
- •74. Логіка поєднання принципів і методів дослідження за змістом розділів магістерської дипломної роботи.
- •75. Основні прийоми (методи) дослідження «теоретичного», «аналітичного», «практичного» розділів магістерської дипломної роботи.
- •77. Аналіз економічної політики як особлива сфера наукових досліджень.
- •78. Бенчмаркінг у аналізі економічної політики: особливості застосування.
- •79. Етапи реалізації бенчмаркінгу у аналізі економічної політики.
- •81. Вирішення наукових проблем як перманентний процес.
- •83. Структура наукової гіпотези.
- •84. Вимоги до наукових гіпотез.
- •85. Способи відбору наукових гіпотез.
- •86. Наукова парадигма як результат диференціації та інтеграції знань
- •87. Парадигми інформаційної економіки.
- •89. Складові наукової теорії.
- •90. Критерії класифікації теорій.
- •91. Пояснюючі моделі у структурі наукових теорій.
- •92. Елементи пояснюючої моделі: припущення, зміст, висновки.
- •93. Наукове передбачення на основі гіпотез.
- •95. Форми наукових передбачень: умовивід, аналогія, прогноз
- •96. Економетричний інструментарій в економічному дослідженні
- •97. Моделі багатофакторної регресії у економічному дослідженні.
- •98. Моделі векторної авторегресії у економічному аналізі
- •99. Кластерний аналіз у економічному дослідженні
- •100. Зміст та необхідність економетричного обґрунтування зв’язків економічних явищ.
- •29. Науковий звіт як продукт наукової діяльності вимоги до змісту та представлення результатів.
- •30. Наукова стаття як продукт наукової діяльності вимоги до змісту та представлення результатів.
58. Загальнонауковий – рівень методології наукового дослідження
Рівень загальнонаукової методології:
* Принцип історизму забезпечують вивчення явища з погляду того, як воно колись виникло, які головні етапи у своєму розвитку проходило, чим стало в цей час і чим буде в майбутньому.
* Принцип системності полягає в тому, що дослідження того чи іншого об'єкта (предмета) здійснюється в єдності його зовнішніх та внутрішніх зв'язків, оскільки в реальному світі всі економічні процеси, явища, речі перебувають у всезагальному зв'язку і взаємодіють як об'єкти відносно відособлені і які мають кількісну та якісну сторони і змінюються в часі та просторі. А тому й розглядати об'єкт (предмет) дослідження необхідно і як особливу систему, і як елемент більш складної, більш загальної системи. Наприклад, виробничі відносини становлять собою особливу систему із своїми закономірностями розвитку і в той же час вони виступають елементом (підсистемою) способу виробництва.
* Формалізація — це процес подання інформації про об'єкт, процес, явище в формалізованому вигляді. Формалізація — це метод відображення певної області у вигляді формальної системи, коли форма виділяється у якості особливого предмета дослідження незалежно від змісту. Такий метод полегшує вивчення предмета.
* Моделювання — це метод дослідження явищ і процесів, що ґрунтується на заміні конкретного об'єкта досліджень (оригіналу) іншим, подібним до нього (моделлю).
* Контент-аналіз (метод дослідження текстів, іншої подібної інформації; а також це системна процедура, метою якої є об'эктивний аналіз змісту будь-ягоко тексту).
59. Принцип історизму та його застосування в економічному дослідженні.
Використовуються економічною теорією для дослідження економічних процесів у єдності. Історичний метод вивчає ці процеси у тій історичній послідовності, в якій вони виникали, розвивалися і змінювалися один за одним у житті.
Принцип історизму забезпечують вивчення явища з погляду того, як воно колись виникло, які головні етапи у своєму розвитку проходило, чим стало в цей час і чим буде в майбутньому.
60. Принцип системності та його застосування в економічному дослідженні.
Суть його полягає в тому, що дослідження того чи іншого об'єкта (предмета) здійснюється в єдності його зовнішніх та внутрішніх зв'язків, оскільки в реальному світі всі економічні процеси, явища, речі перебувають у всезагальному зв'язку і взаємодіють як об'єкти відносно відособлені і які мають кількісну та якісну сторони і змінюються в часі та просторі. А тому й розглядати об'єкт (предмет) дослідження необхідно і як особливу систему, і як елемент більш складної, більш загальної системи. Наприклад, виробничі відносини становлять собою особливу систему із своїми закономірностями розвитку і в той же час вони виступають елементом (підсистемою) способу виробництва.
Прикл., GDP=C+I+NX;
GNDI=C+I+NX+NFI+NTR
61. Принцип формалізації та його застосування в економічному дослідженні.
Формалізація – метод вивчення різноманітних об’єктів шляхом відображення їхньої структури у знаковій формі за допомогою штучних мов, наприклад мовою математики. Елементи формалізації вживаються практично в усіх галузях пізнання: креслення, графіки, схеми,діаграми, формули і є результатом формалізації певних явищ реальної дійсності. Використання формул є інструментом штучної мови. Саме застосування спеціальної символіки дозволяє позбутися багатозначності слів звичайної мови. Формалізована символіка забезпечує лаконічний та економний запис виразів, зміст яких звичайною мовою був би описаний багатослівно і громіздко. застосування символіки полегшує виведення логічних наслідків із прямих припущень, перевірку справедливості гіпотез, обґрунтування наукових суджень. методи формалізації широко використовуються під час дослідження різноманітних економічних об’єктів (зокрема кошторису продукції), які за допомогою певних символів і формул відбивають статті витрат або інші співвідношення.
Особливого значення набуває формалізація під час аналізу доведення. Здійснення доведення за допомогою формул додає йому строгості та точності. разом з тим, існують певні внутрішні обмеження застосування формалізації (не існує загального методу заміни будь-якого міркування обчисленням, особливо це стосується якісних х-к об’єкта).
Переваги формалізації:
а) вона забезпечує узагальненість підходу до вирішення проблем;
б) символіка надає стислості та чіткості фіксації значень;
в) однозначність символіки (немає багатозначності звичайної мови);
г) дає змогу формувати знакові моделі об’єктів і змінювати вивчення реальних речей і процесів вивченням цих моделей.