55. Принцип поєднання аналізу і синтезу та його застосування в економічному дослідженні.

Аналіз — це процедура уявленого поділу процеса або явища на певні складники. Аналіз передбачає розчленування предмета (явища чи процесу) на складові частини, окремі сторони. Наприклад, система виробничих відносин розчленовується на відносини в окремих сферах суспільного відтворення, а у системі продуктивних сил виділяються їх окремі елементи, які підлягають самостійному розгляду. Так відбувається обгрунтування окремих економічних категорій.

Синтез — це уявне поєднання розподіленних об'єктів пізнання з метою якихось узагальнень. Синтез означає поєднання розрізнених раніше частин і сторін у цілісність з урахуванням взаємозв'язків між ними. Синтез дозволяв комплексно дослідити сутність явищ і процесі.

 Аналіз сприяє розкриттю істотного в кожному елементі, а синтез завершує розкриття суті об'єкта в цілому.

Будучи основними, первинними, вони зумовлюють матеріалістичне розуміння історії.

56. Принцип поєднання індукції та дедукції та його застосування в економічному дослідженні.

Метод індукції (наведення) означає виведення загального на основі дослідження окремих, одиничних фактів. Індуктивний метод дає можливість: прогнозувати, передбачати можливі зміни в економічних процесах за тих чи інших умов; виявляти межі, в яких зберігається природна якість процесів і явищ; здійснювати пошук кількісних та інших залежностей. Індуктивний метод дослідження найбільш повно реалізується системою статистичних методів. Статистика як економічна наука вивчає закономірності кількісних відносин у безперервному їх зв'язку з якісним змістом. Основним завданням статистичної науки є: пізнання кількісних відносин причинного зв'язку явищ; опис та вимірювання закономірностей соціально-економічного розвитку. Метод дедукції означає виведення окремого, одиничного із найбільш загального. Завдяки цьому методу є можливість: з тих чи інших теоретичних положень вивести різні наслідки; відшукати вихідні теоретичні положення, з яких можуть бути логічно виведені наявні наслідки. Слід мати на увазі, що наукове пізнання можливе лише за умови використання методів індукції та дедукції в єдності.

57. Принцип сходження від абстрактного до конкретного та його використання в економічному дослідженні.

Він полягає у відмові в процесі пізнання від зовнішніх, поверхневих, неістотних сторін явища і виокремленні найбільш глибокої суті предмета. Іншими словами, він полягає в ігноруванні неістотних ознак і концентрації уваги на істотних ознаках, вичленуванні їх із багатьох ознак, притаманних економічним процесам та явищам. Результатом методу сходження від абстрактного до конкретного в економічних дослідженнях виступають поняття і категорії економічної науки. Метод сходження від абстрактного до конкретного включає в себе два взаємозв'язаних і внутрішньо єдиних ступені руху пізнання, що відповідають рухові від явища до суті і від суті до явища. На першому ступені здійснюється дослідження, аналіз та узагальнення конкретного, емпіричного матеріалу. На другому - на основі найбільш загальних понять, що розкривають глибинну суть економічних процесів, дається пояснення всієї сукупності ознак конкретного економічного явища. Таким чином, відбувається сходження від абстрактного до конкретного.

Метод абстракції органічно пов'язаний з поняттям конкретного, оскільки абстракція є щаблем до з'ясування суті конкретного. Абстракція в однією із сторін, граней, ланок, частинок конкретного і тому становить його протилежність. Конкретним є цілісний об'єкт в єдності його різноманітних сторін, властивостей, рис. Кожна з цих сторін після її вичленення за допомогою методу аналізу, з'ясування суті через принцип суперечності може бути розкрита у певному визначенні. Наприклад, суспільний спосіб виробництва у діалектичній взаємодії двох його сторін є об'єктом дослідження. Окремо з'ясовується суть продуктивних сил і виробничих відносин, або відносин власності. Продуктивні сили складаються з декількох елементів, кожний з яких спочатку розглядається відокремлено. Після цього вивчається їх взаємодія. Тому конкретне в синтезом багатьох визначень, а отже, єдністю різноманітного. Разом з тим в уяві, чуттєвому сприйнятті вихідним пунктом є конкретні Перш ніж аналізувати продуктивні сили і виробничі відносини, ми знаємо, що вони є складовими частинами суспільного способу виробництва, що відносини власності на засоби виробництва є складовою частиною всієї системи відносин власності і т. д. Але у процесі мислення, пізнання вихідним є абстрактне, а конкретне виступає тут як процес синтезу, як результат, а не як вихідний продукт. Реальний об'єкт у процесі пізнання окремих його сторін повинен весь час бути в уяві дослідника як передумова. У цілому процес пізнання з урахуванням діалектичної єдності абстрактного і конкретного є рух думки від конкретного (в уяві, спостереженні) до абстрактного і від абстрактного до конкретного, але вже дослідженого, як до результату синтезу здобутих раніше знань про окремі його сторони.