
- •Методологія наукових досліджень у широкому тлумаченні.
- •Методологія наукових досліджень у вузькому тлумаченні
- •Особливості методології економічних досліджень.
- •Внесок у розвиток методології економічних досліджень представників різних шкіл економічної думки.
- •Процес пізнання як об’єкт методології наукових досліджень.
- •Позитивний аспект у методології економічних досліджень.
- •Нормативний аспект у методології економічних досліджень.
- •«Методологічний плюралізм» у економічному аналізі.
- •Наука як суспільний інститут.
- •Етапи розвитку науки як суспільного інституту
- •Погляди к.Поппера на закономірності розвитку науки
- •Погляди т.Куна на закономірності розвитку науки
- •Погляди і.Лакатоша на закономірності розвитку науки
- •Загальний зміст та складові інструментарію наукового дослідження.
- •Гіпотези та провідні ідеї у науковому інструментарії.
- •Розвиток наукового інструментарію економічній науці у хх ст
- •Реалізація нормативного аспекту методології наукових досліджень у магістерській дипломній роботі.
- •Практичне використання знань з методології наукових досліджень при підготовці та захисті магістерської дипломної роботи.
- •Складники (елементи) наукової діяльності.
- •Тенденції та закономірності як прояви наукового знання і результати наукової діяльності.
- •21. Закони науки як прояви наукового знання і результати наукової діяльності.
- •23.Загальні ознаки наукового знання.
- •24.Організація суб’єктів наукової діяльності
- •25.Система управління наукою та законодавство України про наукову діяльність.
- •26.Об’єкти наукової діяльності за сферами. Національна класифікація наук.
- •27.Особливості фундаментальних та прикладних досліджень.
- •28.Конкретні продукти наукової діяльності та захист права власності на продукт наукової діяльності.
- •36. Зв'язок наукової проблеми, предмету і мети дослідження.
- •37. Загальні випадки виникнення наукових проблем.
- •38. Особливі випадки формування наукових проблем у сфері державного управління.
- •39. Оцінка ефективності наукового дослідження за співставленням результату і затрат.
- •40. Проблеми оцінки результатів у фундаментальних дослідженнях та можливі варіанти їх вирішення.
- •41.Конкретні показники оцінки ефективності прикладних досліджень.
- •43. Зміст наукової комунікації.
- •44. Загальна модель теорії наукової комунікації.
- •45. Прями та зворотні канали руху наукової інформації.
- •46. Класифікація наукової інформації за носіями.
- •47. Класифікація наукової інформації за способами подання
- •48. Класифікація наукової інформації за придатністю до використання.
- •49. Інтернет у науковій комунікації
- •50. Поняття «рівень методології наукового дослідження»
- •Виділення рівнів наукового дослідження за критеріями масштабу застосування і результату.
- •52. Фундаментальний (філософський) рівень методології наукового дослідження.
- •53. Принципи детермінізму та його застосування в економічному дослідженні.
- •54. Принцип єдності і відмінності процесів і явищ та його застосування в економічному дослідженні.
- •55. Принцип поєднання аналізу і синтезу та його застосування в економічному дослідженні.
- •56. Принцип поєднання індукції та дедукції та його застосування в економічному дослідженні.
- •57. Принцип сходження від абстрактного до конкретного та його використання в економічному дослідженні.
- •58. Загальнонауковий – рівень методології наукового дослідження
- •59. Принцип історизму та його застосування в економічному дослідженні.
- •60. Принцип системності та його застосування в економічному дослідженні.
- •61. Принцип формалізації та його застосування в економічному дослідженні.
- •62. Принцип моделювання та його застосування в економічному дослідженні.
- •64. Конкретнонауковий рівень наукового дослідження.
- •65. Принцип термінологічного аналізу та його застосування в економічному дослідженні.
- •66. Візуалізація та її застосування в економічному дослідженні
- •67. Статистичний аналіз та його застосування в економічному дослідженні
- •68. Експертні оцінки та їх застосування в економічному дослідженні, Експериментальні (ігрові) методи та їх застосування в економічному дослідженні.
- •70. Аксіоматичність, евристичність, креативність в економічному дослідженні.
- •71. Несуперечливість доведення – спростування суджень у аргументації в економічному дослідженні
- •73. Принципи і методи наукового дослідження як система. Необхідність поєднання принципів і методів у конкретному дослідженні.
- •74. Логіка поєднання принципів і методів дослідження за змістом розділів магістерської дипломної роботи.
- •75. Основні прийоми (методи) дослідження «теоретичного», «аналітичного», «практичного» розділів магістерської дипломної роботи.
- •77. Аналіз економічної політики як особлива сфера наукових досліджень.
- •78. Бенчмаркінг у аналізі економічної політики: особливості застосування.
- •79. Етапи реалізації бенчмаркінгу у аналізі економічної політики.
- •81. Вирішення наукових проблем як перманентний процес.
- •83. Структура наукової гіпотези.
- •84. Вимоги до наукових гіпотез.
- •85. Способи відбору наукових гіпотез.
- •86. Наукова парадигма як результат диференціації та інтеграції знань
- •87. Парадигми інформаційної економіки.
- •89. Складові наукової теорії.
- •90. Критерії класифікації теорій.
- •91. Пояснюючі моделі у структурі наукових теорій.
- •92. Елементи пояснюючої моделі: припущення, зміст, висновки.
- •93. Наукове передбачення на основі гіпотез.
- •95. Форми наукових передбачень: умовивід, аналогія, прогноз
- •96. Економетричний інструментарій в економічному дослідженні
- •97. Моделі багатофакторної регресії у економічному дослідженні.
- •98. Моделі векторної авторегресії у економічному аналізі
- •99. Кластерний аналіз у економічному дослідженні
- •100. Зміст та необхідність економетричного обґрунтування зв’язків економічних явищ.
- •29. Науковий звіт як продукт наукової діяльності вимоги до змісту та представлення результатів.
- •30. Наукова стаття як продукт наукової діяльності вимоги до змісту та представлення результатів.
50. Поняття «рівень методології наукового дослідження»
Рівень методології наукового дослідження це принципи і методи досліджень, які певним чином класифікують і які пройшли перевірку і тому їх доцільно застосовувати в подальших дослідженнях.
Рівні методології наукового дослідження поділяють за масштабом застосування:
- Фундаментальний (філософський) рівень (принцип детермінізму; принцип єдності (тотожності) і відмінності (протилежності) процесів таявищ; принцип поєднання аналізу і синтезу; принцип поєднання індукції і дедукції;сходження від абстрактного до конкретного)
- Рівень загальнонаукової методології:принцип історизму; принцип системності (системний підхід); формалізація; моделювання; контент — аналіз.
- Рівень конкретнонаукової методології:термінологічний аналіз
- Рівень конкретних технологій дослідження у межах певної галузі знань прийоми візуалізації; статистичний аналіз; експертні оцінки; експериментальні (ігрові) методи
За критерієм результату виділяють такі рівні методології наукових досліджень:
- Теоретичний рівень: аксіоматичніїть; евристичність; креативність; несуперечтвіаш доведення — спростування суджень; закон тотожності; закон виключення третього;закон достатності підстави
- Емпіричний рівень:спостереження; порівняння; вимірювання,
Виділення рівнів наукового дослідження за критеріями масштабу застосування і результату.
Принципи і методи дослідження, які пройшли перевірку, і тому їх доцільно в подальшому використовувати у дослідженні, певним способом групуються ікласифікуються. Ця група називається рівень методології наукових досліджень.
В основу класифікації зазвичай кладуть 2 критерії:
1) масштаб застосування (чи в усіх видах діяльності може застосовуватись);
2) за результатом.
1. 1. фундаментальний рівень (охоплює найбільш заг. методи і принципи): принцип детермінізму, принцип єдності і відмінності процесів та явищ, принцип поєднання аналізу та синтезу, принцип поєднання індукції та дедукції, сходження від абстрактного до конкретного.
1.2. р-нь загальнонаукової методології: принцип історизму, принцип системності, формалізація, моделювання, контент-аналіз.
1.3. р-нь конкретно-наукової методологі: термінологічний аналіз — термінологічний аналіз понять, що використовуються у провідних теоріях, які формують конкретну науку.
1.4. р-нь конкретних методологій дослідження у межах певних масштабів знань: прийом візуалізації, статистичний аналіз, експертні оцінки, експерементальні (ігрові) методи.
За критерієм результату виділяють такі рівні МНД:
2.1.Теоретичний рівень: аксіоматичність, евристичність, креативність, несупуречність доведення — спростування суджень з використанням законів логіки.
2.2.Епрерічний рівень: спостереження, порівняння, вимірювання
52. Фундаментальний (філософський) рівень методології наукового дослідження.
фундаментальний рівень (охоплює найбільш заг. методи і принципи):
принцип детермінізму (означає залежність, показує причинно-наслідкові зв'язки);
принцип єдності і відмінності процесів та явищ (має 2 прояви: 1) єдність і протилежність взаємозалежних факторів; 2) виявляється у змісті і формі явищ);
принцип поєднання аналізу та синтезу
Аналіз — це процедура уявленого поділу процеса або явища на певні складники.
Синтез — це уявне поєднання розподілених об'єктів пізнання з метою якихось узагальнень;
принцип поєднання індукції та дедукції
Індукція — це т акий прийом узагальнення, який сприрається на спостереження або власний досвід. На основі інтуіції висуваємо якусь гіпотезу.
Дедукція — це спосіб логічного виведення тверджень, в прцесі якого відбувається перехід від деяких припущень до деяких висновків;
сходження від абстрактного до конкретного (процес, який постійно повторюється і дає повне уявлення про предмет дослідження).