46. Класифікація наукової інформації за носіями.

Наукова інформація за носіями існує в документальній, недокументальній та електронній формі.

Документна наукова інформація — інформація, опосередкована науковим документом. Науковий документ — це публікація результатів теоретичних і (чи) експериментальних досліджень, а також підготовка науковцями до публікації пам'яток культури, історичних документів та літературних текстів. Він містить зафіксовану на матеріальному носієві наукову інформацію для передачі її в просторі і часі. У системі НК науковий документ набуває статусу комуніката. Він може бути у вигляді опублікованих тез, тексту наукової доповіді, статті, опису винаходу, монографії, звіту про НДР, дисертації, автореферату дисертації, аналітичного огляду, реферату тощо. Наукова інформація може передаватися у формі книги, брошури, журналу, дискети та ін. Переваги таких комунікацій:

• добре збереження наукової інформації;

• можливість вивчення, багаторазового перечитування інформації;

• ґрунтовність підготовки;

• можливість доведення до багатьох реципієнтів;

• можливість встановлення права інтелектуальної власності.

Недоліки документних НК: складність поновлення, об'ємність інформації.

Недокументна (усна) наукова інформація — передача наукової інформації в незакріпленій на матеріальному носієві формі. Це — телефонні розмови, публічні виступи, наради, конференції, симпозіуми, безпосереднє спілкування, бесіди тощо. Позитивним аспектом усних комунікацій є економія часу, можливість більшого порозуміння між науковцями.

З розвитком комп'ютерних і телекомунікаційних каналів комунікації можливості вільного дистанційного обміну науковими ідеями розширюються. Автор може сам створити оригінальний рукопис в електронній формі, через мережу Internet передати його безпосередньо в редакцію журналу і відразу ж опублікувати його. Мережеві канали сприяють оперативному формальному і неформальному обміну інформацією між ученими. Деякі електронні бази даних крім статей (рефератів) містять також адреси авторів. Це дозволяє звернутися безпосередньо до автора і встановити з ним контакт. Науковець повинен знати переваги та недоліки кожної форми наукової інформації, вміти відшукати оптимальні шляхи її використання.

47. Класифікація наукової інформації за способами подання

48. Класифікація наукової інформації за придатністю до використання.

За придатністю до використання наукова інформація поділяється на:

- сировинну інформацію (зручна для комуніканта);

- первісно-оброблену інформацію;

- придатну для кінцевого використання; (у формі таблиць, схем, графіків)-по ній зручно робити висновки

49. Інтернет у науковій комунікації

Перспективи використання Internet-технологій у пошуку, використанні та розповсюдженні інформаційних ресурсів для наукових досліджень є надзвичайно привабливими: Internet як потужне джерело отримання оперативної, точної, цінної інформації слід поєднувати з дослідженням документальних джерел. В Інтернеті можна зустріти найрізноманітніші форми процесу комунікації. Поряд із класичним листуванням та іншими заздалегідь чітко спланованими актами комунікації (які здобувають швидкість і незалежність від просторових обмежень), в Інтернеті виникає ціла сукупність нових явищ, пов’язаних із поширенням вільного пошуку інформації – діяльністю так званих пошукових систем. Пошукові системи ведуть статистику пошуку тих чи інших слів, і це активно використовується поки що в маркетингу, а також дає інформацію щодо актуальних проблем, які цікавлять користувачів Інтернет. Таким чином, в основу моделей, що відображують нові способи комунікації (те істотно нове, що надає Інтернет) потрібно ставити активного суб’єкта, що сам шукає інформацію («надає запит»), на противагу пасивному реципієнту інформації в минулому. Це перше ускладнення, з яким зустрічаються класичні моделі: напрям комунікації йде окремо і від відправника, і від отримувача. Наступним моментом, пов’язаним із попереднім, що відрізняє нові способи комунікації, стає інтерактивність і посилений, у порівнянні з попередніми типами, механізм зворотнього зв'язку. Це пов'язано із суб’єктністю, формуванням активної ролі користувача. Самому повідомленню властиві селективність з обох сторін. Важливою є незалежність повідомлення в інформаційному континуумі Інтернет. На рівні міжособистісної комунікації першим і позитивним наслідком для наукової діяльності є подолання простору і часу за допомогою Інтернету, тобто суттєве зменшення впливу просторово-часових перешкод на комунікацію. Важливою є можливість миттєвої одночасної розсилки повідомлень кільком або багатьом адресатам. Розвиваються нові утворення – сітьові (або – мережеві) співтовариства науковців. Зважаючи на попереднє зауваження, вони інтенсифікують глобальну комунікацію, яка не залежить від кордонів та відстаней. Завдяки пошуковим системам, діяльність наукових співтовариств та окремих авторів стає досяжною для всіх зацікавлених. Політичні і формальні обмеження в Інтернеті нівелюються. За допомогою пошуку користувачами відбираються лише ті тексти, що можуть бути корисними в учбово-педагогічній чи науковій діяльності. Таким чином, Інтернет формує нові статусні можливості для науковців.