36. Зв'язок наукової проблеми, предмету і мети дослідження.

Проблема — це складне теоретичне чи практичне питання, що потребує спеціального вивчення і позитивного розв'язання, тобто це те, що не відомо в науці. На відміну від відповіді на запитання, вирішення проблеми не міститься в науковому знанні, що вже існує, і тому не може бути здобуте шляхом простого перетворення наявної наукової інформації. Наукова проблема не висувається довільно, а є результатом глибокого вивчення дослідником стану практики та наукової літератури, відбиває суперечності процесу пізнання на певному етапі розвитку. Обґрунтування проблеми дослідження не є самоціллю. Це потрібно перш за все самому досліднику, бо сприяє свідомому та всебічному розгляду й осмисленню ним усіх сторін досліджуваного явища, спонукає зважити наукову та практичну значущість проблеми дослідження, переконатися в ній, відчути відповідальність за якість виконання самої експериментально-дослідної роботи та її прикінцевих результатів.

Предмет дослідження — це частина об'єкта, тобто те, що безпосередньо та ґрунтовно вивчається з певною метою (формування якості особистості; його взаємодія з іншими якостями; характеристика процесу, явища; виявлення сутності, умов, тенденцій, зовнішніх і внутрішніх передумов виховання чи навчання особистості визначеного віку у визначеній сфері). Предмет дослідження міститься в межах об'єкта.

До предмета дослідження слід включати тільки ті елементи, зв'язки, відношення об'єкта, які підлягають вивченню в означеній науковій роботі. Визначення предмета означає виявлення певного "ракурсу" його розгляду, конкретного обмеження рамок пошуку, а також висвітлення пропозиції автора щодо найбільш суттєвих відносно поставленої проблеми зв'язків, їх об'єднання в єдину систему. Тому предмет має охоплювати напрям, найважливіші завдання дослідження, вірогідність їх вирішення за допомогою відповідних пізнавальних засобів та методів.

Мета дослідження — це ідеальне, мислене передбачення кінцевого результату науково-дослідної роботи, тобто те, для чого вивчається предмет дослідження (розробка наукових основ виховання й навчання, одержання нової наукової інформації з теми дослідження, аналіз результатів практики, виявлення шляхів і засобів виховання тощо). Мета дослідження визначається загальним станом науки, необхідністю розвитку педагогічної теорії.

37. Загальні випадки виникнення наукових проблем.

Сутність проблеми — суперечності між науковими фактами та їх теоретичним осмисленням, між науковими теоріями, що конкурують. Наукова проблема не висувається довільно, а є результатом глибокого вивчення дослідником стану практики та наукової літератури, відбиває суперечності процесу пізнання на певному етапі розвитку. Джерелом проблеми є утруднення, конфлікти, "вузькі місця", що виникають у реальній практиці. Тому виникає потреба в усуненні їх, що найчастіше відображено в практичних завданнях. Для переходу від практичного завдання до наукової проблеми необхідно:

• визначити, яких наукових знань бракує для вирішення наявного практичного завдання;

• визначити, чи є ці необхідні знання в науці.

Крім того, дослідник зобов'язаний виявити вихідні положення визначеної наукової проблеми (теоретичні та практичні передумови), довести, що у нього є "поле" самостійного пошуку, що наука накопичила необхідні наукові знання та засоби, щоб цей пошук дав позитивні результати.

Під час вибору та обґрунтування проблеми дослідження необхідно враховувати такі моменти:

суперечливість проблеми

істинність проблеми

місце досліджуваної проблеми в науці

зіставлення історичного та логічного

виокремлення головного напряму дослідження