
- •5. Синтез і аналіз механізму привода
- •5.1. Задачі
- •5.2. Передаточне відношення
- •5.3. Синтез планетарного редуктора
- •5.4. Кінематичний аналіз привода
- •5.5. Геометричний синтез зубчастого зачеплення
- •5.6. Визначення розмірів зубчастого зачеплення
- •5.7. Побудова картини зачеплення
- •5.8. Визначення якісних показників зачеплення
5.4. Кінематичний аналіз привода
Кінематичний аналіз привода полягає у знаходженні кутових швидкостей або частот обертання всіх ланок багатоступінчастого зубчастого механізму привода. Кінематичний аналіз привода виконаємо аналітичним методом та графічним методом, а поті порівняємо отримані результати.
Вихідні дані:
Номінальна частота обертання валу електродвигуна:
;
Частота обертання валу кривошипу:
;
Передаточне відношення планетарного редуктора:
;
Передаточне відношення циліндричної передачі:
.
Виконуємо розрахунок аналітичним методом. Передаточне відношення планетарного редуктора можна записати наступним чином:
де
–
частота
обертання вхідного валу електродвигуна,
хв-1,
-
частота обертання водила, хв-1.
Тоді:
хв-1.
Визначимо частоту обертання сателітів, виходячи з формули Віліса:
хв-1.
Знак мінус вказує на те, що сателіти обертаються у сторону, протилежну обертанню водила.
Колесо
циліндричної
зубчатої передачі знаходиться на валу
водила, отже:
хв-1.
Частота обертання колеса 5:
хв-1.
Визначимо кутові швидкості всіх коліс та вхідного валу:
Тепер виконаємо кінематичний аналіз привода графічним методом. Цей метод полягає у знаходженні швидкостей ланок привода й передаточних відношень між ними за допомогою картини швидкостей та плану кутових швидкостей.
Побудова картин швидкостей ґрунтується на тому, що лінійні швидкості двох зубчастих коліс в полюсі зачеплення однакові, швидкості ж на осі дорівнюють нулю, а швидкості точок коліс вздовж їх радіусів змінюються за лінійним законом.
Вирішення
задачі починаємо з побудови двох проекцій
кінематичної схеми механізму привода
у масштабі
.
Розміри початкових кіл зубчастих коліс визначаємо за формулою:
.
Тоді для заданих коліс:
;
;
.
Визначаємо лінійну швидкість першого колеса в полюсі зачеплення за формулою:
,
де
Обираємо
масштаб
для побудови картини швидкостей:
де
-
відрізок, який зображує вектор швидкості
,
.
Із
полюса зачеплення
коліс 1-2 відкладаємо відрізок довжиною
26,24 мм, що зображує швидкість
коліс 1-2 у вибраному масштабі
.
З’єднуємо
кінець вектора
з центром
й миттєвим центром обертання сателітів
.
Трикутники
та
являють
собою картини швидкостей колеса 1 та
сателіту 2 відповідно.
Для
знаходження швидкості центру сателіта
з точки, яка відповідає його центру,
проводимо перпендикуляр до лінії центрів
О1
О2
до перетину з лінією
.
У
місті перетину ставимо точку
і з’єднуємо її з центром О1.
Отриманий трикутник являє собою картину
швидкостей водила Н.
У
полюсі зачеплення
коліс 4 та 5 проводимо перпендикуляр до
перетину з лінією
. Ставимо точку і з’єднуємо її з центром
О2.
Трикутники
та
являють
собою картини швидкостей коліс 4 та 5
відповідно.
Для
побудови плану кутових швидкостей на
продовженні лінії центрів
відкладаємо полюсну відстань h – відрізок
РО довжиною 30мм.
Із
полюса Р проводимо промені: Р-1
паралельно
,
Р-2,3
– паралельно
,
Р-Н,4
паралельно
та Р-5
паралельно
до перетину з горизонтальною віссю,
проведеною через точку О.
Відрізки
Р-1,
Р-2,3,
Р-Н,4,
Р-5
зображують у масштабі
частоти обертання зубчастих коліс 1, 2,
4, 5 і водила Н.
Масштаб частот обертання знаходимо за формулою:
Масштаб кутових швидкостей:
Знаходимо частоти обертання коліс:
Знайдемо похибку визначення частот обертання графічним методом у порівнянні з аналітичним: