Коблякова е.Б., Ивлева г.С., Романов в.Е. И др. Конструирование одежды с элементами сапр: Учебн. Для вузов /- 4-е изд., м.: Легпромбытиздат, 1988.- 256-284 стр.
Справочник молодого швейника. /Под ред. А.Т. Труханова. М.: Высшая школа, 1993. – 71-105 стр.
Коблякова е.Б., Савостицкий а.В., Ивлева г.С., и др. Основы конструирования одежды. М.: Легкая индустрия, 1980. – 301-319 стр.
Методи типового проектування одягу: Навчальний посібник / А.Л.Славінська.- Хмельницький: ХНУ, 2008.-159с.
1. Аналіз моделей-аналогів і оцінка їх конструкції.
Аналіз моделей – аналогів. Цей процес трудоємкий, тому при підборі моделей –аналогів добиваються того щоб їх кількість була мінімальною, але щоб вони мали як можна більше варіантів подібних параметрів з виробом, що проектується.
Аналіз моделей-аналогів проводять для встановлення показника якісного рівня проектованого виробу на основі кращих вітчизняних і зарубіжних зразків аналогічних моделей. При аналізі визначають основні параметри конструкції одягу: величини прибавок на вільне облягання і їх розподіл по ділянках для створення модного силуету; розміри основних ділянок спинки і полички, ширину виробу, довжину до талії і низу; величини передньо-заднього і бічного балансів, ширину і глибину горловини полички і спинки. При цьому необхідно звернути увагу на декоративно-конструктивне оформлення моделей: наявність й розташування на основних деталях рельєфних швів, складок, защипів, кокеток розташування й оформлення кишень, оформлення лацканів, застібки й кінців коміра, форму рукавів, оформлення спідниці.
Для розробки конструкції деталей нової моделі в виробництві широко застосовуються уточнені відповідно до тенденцій моди базові основи. За відсутності таких базових основ використовують креслення основи старих моделей або викреслюють нову базову основу.
Розробка конструкції і моделювання основних деталей двох-трьох моделей жіночого пальта виконують з використанням методики і технічних прийомів.
1. Спосіб технічного моделювання вибирають в залежності від способу завдання моделі (у вигляді зразка, фотографії, малюнка) для кожного вузла конструкції.
2. Розміри деталей (ширину лацкана, довжину кінців коміра і ін.) визначають шляхом їх порівняння з розмірами на малюнку або з розмірами стандартних деталей.
При розробці конструкції жіночого легкого плаття на кресленні основи спинки й пілочки наносять конструктивні лінії, характерні для всіх вибраних моделей, використовуючи прийоми технічного моделювання (перенесення виточки, членування деталей рельєфними швами, конічне розширення деталей т.д).
Конструкції сімейства моделей розробляють на підготовленному кресленні конструктивної основи. Відповідно до ескізу на креслення переносять модельні особливості кожної моделі послідовно. При розробці окремих модних елементів (розширення виробів по лінії низу, розширення рукавів, створення м'яких форм ліфа й ін.), що не піддаються розрахункам за правилами технічного моделювання, можуть виникати деякі труднощі. У цьому випадку можуть бути корисними приведені на рис. 3 конструктивне рішення жіночих спідниць - з різним розширенням по лінії низу.
2. Розробка нових моделей одягу на основі типових конструкцій
При розробці моделей жіночих виробів необхідно уточнити довжину виробу з урахуванням направлення моди на поточний сезон. Замальовки, вибрані з журналів повинні бути зручні для роботи по технічному моделюванню. На них чітко повинно бути видно конструктивні лінії і мілкі деталі. Замальовку пілочки виконують в М 1:5, а спинки – М 1:10. на ескіз моделі наносять вертикальну лінію симетрії (напівзаноса) і основні горизонталі ( л. глибини пройми, талії, стегон). При визначенні положення л. талії орієнтуються на положення ліктьової очки, л. стегон проводять на відстані 18-20см від л. талії.
Різноманітність моделей жіночих виробів, розроблених на одній конструктивній основі, досягається різним оформленням комірів, застібок, рукавів. Коміри моделюють шляхом різного оформлення їх кінців й співвідношення їх ширини й ширини лацкана. Моделювання виконують на основі типових комірів, характерних для поточного сезону(рис. 2).
