
- •Міністерство освіти і науки україни луцький державний технічний університет
- •Укладачі: Ящинський л.В., доцент Тимощук в.С., доцент
- •Передмова Основні вимоги до підготовки, виконання лабораторних робіт та оформлення звітів
- •Після виконання лабораторної роботи студент повинен:
- •При оформленні звіту студенту необхідно:
- •Для захисту лабораторної роботи студенту потрібно:
- •Похибки прямих та непрямих вимірювань в лабораторних роботах і. Похибки прямих вимірювань
- •І.І. Абсолютні та відносні похибки
- •І.2. Обчислення похибки при непрямих вимірюваннях величин
- •Покажемо підхід Гауса на прикладі функції:
- •Теоретичні відомості
- •Після підстановки цих значень в рівняння (2) одержимо:
- •Хід роботи
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •З допомогою електронного осцилографа
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Іv. Контрольні запитання
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Діелектричні проникливості речовин
- •Передмова. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3
- •1. Лабораторна робота №41. Визначення логарифмічного декре-
- •43018, М. Луцьк, вул. Львівська 75.
Порядок виконання роботи
Встановити гучномовець і мікрофон на певній відстані L.
Зібрати електричну схему установки у відповідності з рис.1. Мікрофон з’єднати з входом пластин
, а гучномовець з виходом пластин
.
Ввімкнути осцилограф. Сфокусувати електронний промінь і встановити його в центрі екрана.
Ввімкнути звуковий генератор. Відрегулювати звукову напругу так, щоб електронний промінь описував горизонтальну лінію довжиною 2
3 сантиметри.
Встановити частоту звукових коливань в межах 1000 – 1500 гц.
Відрегулювати вертикальне підсилення осцилографа так, щоб відхилення променя по вертикалі було 2 3 сантиметри.
Міняючи відстань L, одержати на екрані похилу пряму лінію.
Зафіксувати положення мікрофона і, переміщуючи його знову, домогтися, щоб промінь описував пряму, розміщену в тих же координатних кутах. Відстань між початковим і кінцевим положенням мікрофона в цьому випадку рівна λ.
Записати значення ν, L1, L2, t0 С. Дослід повторити три рази.
Повторити дослід для іншої частоти. Провести необхідні обчислення і визначити похибки вимірювань.
Зробити висновок.
Іv. Контрольні запитання
Рівняння гармонічного коливання.
Результат додавання взаємноперпендикулярних коливань при
.
Результат додавання взаємноперпендикулярних коливань при
Зв’язок між довжиною хвилі, періодом і швидкістю поширення.
Зв’язок між довжиною хвилі і частотою коливань.
Залежність швидкості поширення звуку від температури.
Час запізнення коливань в мікрофоні.
Відстань між положеннями гучномовця та мікрофона при різниці фаз
.
Відстань між положеннями гучномовця та мікрофона при різниці фаз
№ 44. ПЕРЕВІРКА ЗАКОНУ ОМА ДЛЯ КІЛ ЗМІННОГО
СТРУМУ
Мета роботи: навчитися визначати індуктивність і ємність, ввімкнені в коло змінного струму та перевірити закон Ома для змінного струму
Прилади і обладнання: котушка індуктивності, батарея конденсаторів, активний опір – резистор, амперметр, вольтметр, лабораторний автотрансформатор, вимикач і з’єднувальні провідники.
Теоретичні відомості
Змінний
електричний струм, який широко
застосовується в практиці, являє собою
періодичну функцію часу з частотою ν=50
гц і кутовою частотою:
.
Якщо до кінців провідника з активним опором R прикладена змінна напруга :
то в ньому виникає струм:
,
(1)
де Um – амплітудне (максимальне) значення напруги,
Im – амплітудне значення струму.
Співвідношення
між змінними струмом і напругою є
особливо наочними, якщо їх зобразити
за допомогою векторів. Для цього
вибирається певний напрям, який називають
віссю струмів. На ньому відкладають
вектор довжиною
.
Оскільки
напруга і струм в колі з активним опором
міняються синфазно, то вектор:
,
також буде направлений вздовж осі струмів (рис.1, а). Сукупність векторів напруг і струмів утворює векторну діаграму даного кола.
L
R
U U С
U
~ ~ ~
Im Im
Im
Вісь
струмів UL=ωL·
Im
Im
а) б) в)
Рис. 1
Якщо
підключити змінну напругу до кінців
ідеальної індуктивності L,
яка не має активного опору і ємності,
то струм буде відставати від напруги
на
(рис. 2 б) і його амплітуда буде рівна:
.
(2)
Де
величина:
,
називається індуктивним опором.
В колі, де є тільки ємність С, струм випереджує напругу на (рис. 1 в) і має амплітудне значення:
,
(3)
де
величина
називається ємнісним опором.
Якщо електричне коло складається з трьох послідовно сполучених опорів (рис. 2а): активного R, індуктивного і
ємнісного , то в цьому колі виникає струм з амплітудним
значенням:
,
(4)
де
величина
(5)
називається повним опором кола змінного струму. Векторна діаграма для цього кола показана на рис. 2 б.
UR UL Uc
U
~
а)
Рис. 2
UL
ω L Im U
φ
RIm
Uc
б)
Рис. 2
Як видно з рис.2б, зсув фаз між струмом і напругою визначається з формули:
.
(6)
Враховуючи, що електровимірювальні прилади показують не амплітудні, а ефективні значення напруг і струмів, зв’язані з амплітудними значеннями:
одержимо:
у випадку ідеальної індуктивності в колі:
(2)
у випадку ємності в колі:
(3)
у випадку L, C, R в колі:
(4)
Слід підкреслити, що всяка реальна котушка завжди має певний активний опір RL. Тому для котушки:
.
Звідси індуктивність:
.