- •Предмет Ринок праці
- •1. Формування пропозиції робочої сили на ринку праці
- •2. Економічна активність населення
- •3. Формування попиту на робочу силу
- •4. Формування ціни робочої сили
- •5. Вартість робочої сили та ціна робочої сили характеристика та відмінності
- •6. Монопольні ринки праці
- •Монопсонічні ринки праці
- •8. Розкрити види і форми зайнятості населення
- •9. Проаналізувати сучасні тенденції зайнятості
- •10. Дати характеристику впливу глобалізаційних процесів на зайнятість населення України
- •11. Розкрити фактори формування зайнятості населення
- •12. Зайнятість населення. Класифікація і характеристики зайнятості
- •13. Розкрити механізм регулювання зайнятості населення, його підсистеми і елементи
- •14. Економічна і інституційна підсистеми регулювання зайнятості, їх зміст
- •15. Безробіття. Види і форми безробіття
- •16. Ознаки безробітного населення. Визначення безробітної особи за методологією моп
- •17. Природний рівень безробіття: сутність різних точок зору
- •18. Взаємозв’язок між безробіттям і динамікою ввп (внп)
- •19. Взаємозв’язок між безробіттям і темпами інфляції
- •20. Сегментація ринку праці (рп)
- •21. Неповна і вторинна зайнятість: характеристика, фактори поширення
- •22. Повна зайнятість: характеристика, ознаки і відмінність від загальноохоплюючої зайнятості
- •23. Дискримінація на ринку праці, основні категорії населення, що потребують захисту від дискримінації
- •24. Демографічна криза і її вплив на ринок праці
- •25. Молодіжне безробіття: причини і шляхи пом’якшення
- •26. Активна і пасивна політика на ринку праці
- •27. Проаналізувати сутність, природу і фактори циклічного типу безробіття
- •28. Наслідки безробіття
- •29. Розкрити механізм регулювання зайнятості населення України за допомогою колективних угод і договорів
- •30. Дати характеристику фрикційному безробіттю, проілюструвати шляхи зменшення його рівня
- •31. Розкрити сутність і зміст діяльності координаційних комітетів сприяння зайнятості населення в Україні
- •32. Охарактеризувати місце ринку праці в ринковій економічній системі
- •33. Проаналізувати основні моделі ринків праці, їх зміст і особливості
- •34. Охарактеризувати процедури колективно договірного регулювання відносин зайнятості
- •35. Описати сутність і зміст системи соціального діалогу на ринку праці
- •36. Роль профспілок на ринку праці
- •37. Роль державної служби зайнятості у регулюванні ринку праці та зайнятості населення
- •38. Приватні посередники на ринках праці: їх значення у сприянні зайнятості населення
- •39. Пояснити причини і фактори нелегальної зайнятості мігрантів
- •40. Охарактеризувати призначення страхових фондів на випадок безробіття
- •41. Пояснити тенденції структурних змін зайнятості, їх причини і факт
- •42. Розкрити мету профорієнтаційної роботи центрів зайнятості з населенням, зокрема молоддю
- •43. Проаналізувати функції ринку праці у ринковій економіці. Особливості їх реалізації в сучасних умовах України
- •44. Охарактеризувати сучасні демографічні тенденції в Україні, їх вплив на ринок праці
- •45. Проаналізувати міграційні процеси в Україні. Вплив внутрішньої і зовнішньої міграції на зайнятість населення
- •46. Проаналізуйте мету і соціальну роль організацій роботодавців на ринках праці України
- •47. Розкрити причини і фактори професійно-кваліфікаційного дисбалансу на ринку праці України
- •48. Пояснити причини і фактори коливання природного рівня безробіття в різноманітні періоди і в різних країнах
- •49. Охарактеризувати довготривале безробіття, його причини і методи його подолання
- •50. Розкрити призначення Міжнародної організації праці, форми і засоби впливу на ринки праці різних країн
- •51. Обґрунтувати взаємозв’язок безробіття з соціальними патологіями
- •52. Пояснити структуру колективного договору, механізм його впливу на зайнятість
- •53. Дати характеристику нестандартних видів і форм зайнятості, їх впливу на кількісні і якісні показники зайнятості
- •54. Пояснити призначення і зміст державного соціального страхування на випадок безробіття, його переваги
- •55. Дати характеристику плинної, застійної і прихованої форм безробіття, факторам їх поширення
- •56. Сутність і функції допомоги по безробіттю
- •57. Прокоментувати різні підходи до визначення розміру допомоги по безробіттю та тривалості її виплати
- •58. Розкрити товарний характер робочої сили в ринкових умовах
- •59. Проаналізувати роль міністерств праці, інших центральних органів державного управління у регулювання ринку праці
- •60. Розкрити роль Конвенцій і Рекомендацій Міжнародної організації праці (моп) в регулюванні зайнятості населення
- •61. Розкрити чинники поширення зайнятості на нестандартних робочих місцях на сучасних ринках праці. Особливості даного явища в Україні
- •62. Охарактеризувати сільське безробіття в Україні, його причини, перспективи зменшення
- •63. Показати сутність і зміст колективних угод, їх вплив на ринки праці
- •64. Проаналізувати товар ринку праці, сутність різноманітних поглядів на об’єкт купівлі-продажу ринку праці
- •65. Соціальний діалог на ринку праці
- •66. Визначення нерегульованого, фрагментарного і організованого ринків праці, їх ознак
- •67. Проаналізувати причини наявності тіньового ринку праці
- •68. Проаналізувати соціально-психологічні наслідки безробіття
- •69. Розкрити зміст соціального діалогу при організації державного соціального страхування на випадок безробіття в Україні
- •70. Розкрити основні наслідки глобалізаційних процесів для ринку праці України
- •71. Розкрити зміст структурного безробіття, його причини і фактори
- •72. Пояснити техніку розрахунку рівня безробіття за методологією моп, її переваги і недоліки.
- •73. Тіньова зайнятість: причини, фактори і наслідки
- •74. Розкрити зміст поняття "природній рівень безробіття", практичне значення його визначення.
- •75. Розкрити значення і зміст інформаційних систем і технологій на сучасних ринках праці.
- •76. Національні громадські роботи, їх роль у пом’якшенні безробіття
- •77. Роль організацій роботодавців на ринку праці.
- •78. Охарактеризувати основні суб’єкти ринку праці, роль організацій працівників і роботодавців в його функціонуванні.
- •79. Внутрішня трудова міграція: причини і наслідки
- •80. Недостатньо конкурентоспроможні категорії і групи населення на ринку праці, державні засоби сприяння їх працевлаштуванню
- •81. Особливості сільського безробіття, зокрема, в Україні.
- •82. Проаналізувати реалізацію принципу паритетності сторін в управлінні обов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття.
- •83. Самозайнятість як форма нестандартної зайнятості
- •84. Обстеження домогосподарств за методологією моп: мета і значення
- •85. Вказати причини і фактори структурного безробіття
14. Економічна і інституційна підсистеми регулювання зайнятості, їх зміст
Економічна підсистема регулювання ринку праці включає методи державного впливу на обсяги сукупного попиту і сукупної пропозиції і спрямована на збереження і створення робочих місць, їх удосконалення. Кожен метод ґрунтується на використанні сукупності інструментів (регуляторів, важелів), за допомогою яких відбувається зміна компонентів сукупного попиту і сукупної пропозиції. До них належать система оплати праці, інвестиційна політика, податкова політика, кредитно-грошова політика, регуляторна політика щодо підприємництва, експортно-імпортна політика тощо.
Інституційна підсистеми регулювання ринку праці сприяє працевлаштуванню безробітних на підходящі робочі місця, створені в результаті використання економічної підсистеми, а також забезпечує єдність всієї системи регулювання ринку праці, спрямованої на досягнення повної, продуктивної і вільно обраної зайнятості. Причому створення цієї підсистеми – справа держави, без якої цей процес триватиме занадто довго. На доцільність цього вказує, зокрема, закордонний досвід. Навіть американські вчені, незважаючи на традиційне упереджене ставлення до посилення ролі держави в економічному житті, вважають, що "держава має проявляти ініціативу у створенні інститутів".
Таким чином, система регулювання ринку праці і зайнятості пов'язує між собою і впорядковує велику кількість регулюючих елементів двох її підсистем – економічної й інституційної, які мають різну природу й різні функції, але водночас визначаються змістом державної політики зайнятості.
15. Безробіття. Види і форми безробіття
Безробіття — складне економічне, соціальне і психологічне явище. Водночас це економічна категорія, яка відображає економічні відносини щодо вимушеної незайнятості працездатного населення. Згідно із Законом України "Про зайнятість населення" безробітними вважаються працездатні громадяни працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають заробітку або інших передбачених чинним законодавством доходів через відсутність підходящої роботи та зареєстровані у державній службі зайнятості. Тобто це особи, які справді шукають підходящу роботу та здатні приступити до неї.
Основні види безробіття:
• фрикційне, пов'язане зі зміною робочого місця на краще, а також з переїздом із однієї місцевості до іншої. Фрикційне безробіття означає, що існує постійний зв'язок між звільненням з однієї організації і найманням працівників іншими організаціями, заміщення одних професій іншими, рух працівників з одних галузей в інші тощо;
• структурне, спричинене структурними змінами в економіці або на окремому підприємстві.
Кожен вид безробіття може приймати різні форми, залежно від таких критеріїв: тривалість стану безробіття, волевиявлення незайнятого громадянина (населення), відкритість і можливість визнання виду безробіття, обсяг безробіття (оптимальне, надлишкове), повторність безробіття (первинне, вторинне).
16. Ознаки безробітного населення. Визначення безробітної особи за методологією моп
Безробітні (за методологією Міжнародної Організації Праці (МОП) – особи (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно задовольняють трьом умовам: не мали роботи (прибуткового заняття); впродовж останніх чотирьох тижнів активно шукали роботу або намагались організувати власну справу; впродовж найближчих двох тижнів були готові приступити до роботи, тобто почати працювати за наймом або на власному підприємстві з метою отримання оплати або доходу. До категорії безробітних також відносяться особи, які приступають до роботи протягом найближчих двох тижнів; знайшли роботу, чекають відповіді; зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу; навчаються за направленням служби зайнятості.
До безробітних належать особи віком від 15 років і старше, які не мають роботи, але активно шукають її, для чого реєструються в державних або комерційних установах служби зайнятості, готові відразу ж стати до роботи. За визначенням МОП безробітний — це людина, яка може і хоче працювати, але не має робочого місця. Безробіття — це соціально-економічне явище, коли пропозиція робочої сили перевищує попит на неї.
Сума зайнятих (Е) і безробітних (U) визначає економічну категорію «робоча сила» (L) і характеризує економічно активне населення. За методикою МОП до такого населення належать особи віком від 15 до 70 років. Тобто це частина населення, яка забезпечує пропозицію робочої сили на ринку праці, характеризує бажання людини працювати.