Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
_5_Ринок прац готов.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
25.11.2019
Размер:
348.67 Кб
Скачать

11. Розкрити фактори формування зайнятості населення

Знаючи, які існують фактори і як вони впливають на попит робочої сили, держава може використовувати різні механізми їх регулювання. Розглянемо дані фактори. Передусім — це заробітна плата, про яку вже йшлося. Як ми знаємо, наймачеві робоча сила потрібна не сама по собі, а для виробництва певних товарів і послуг. А тому попит на працю визначається попитом на товари і послуги. Це — другий фактор впливу на попит робочої сили. Але оскільки праця — не єдиний ресурс виробництва, то попит на неї залежить також від стану ринку капіталу і технології виробництва, які також є факторами впливу на попит на працю.

Таким чином, попит на робочу силу на конкретному ринку праці залежить від економічної кон’юнктури, співвідношення затрат на оплату праці й капіталу та розвитку технології. Сукупний попит на робочу силу — це загальна кількість робітників, службовців і спеціалістів різних професій і спеціальностей, які в даний період потрібні на вільні робочі місця і вакансії. У такому випадку просте арифметичне зіставлення кількості вільних робочих місць і вакансій із загальною кількістю незайнятих буде помилковим тому, що на окремі вакансії можуть бути зайві претенденти, а на інші, навпаки, їх може не вистачити в даному районі, місті, області.

12. Зайнятість населення. Класифікація і характеристики зайнятості

Зайнятість населення — це економічна категорія, яку розглядають з двох точок зору: зайнятість як економічне поняття і зайнятість як економічна проблема.

Зайнятість населення як економічне поняття — це діяльність громадян, що пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і, як правило, приносить їм дохід у грошовій або іншій формі. Зайнятість населення як економічна проблема — це співвідношення чисельності працездатного населення і зайнятого населення, яке характеризує ступінь використання трудових ресурсів суспільства і ситуацію на ринку праці. Зайняте населення — це громадяни, які працюють за наймом, виконуючи роботу протягом повного або неповного робочого дня, а також ті, хто має роботу, що оплачується, і це підтверджено відповідним договором, контрактом, узгодженим документом тощо. Зайняте населення є активною частиною трудових ресурсів, яка задіяна в суспільному виробництві. А зайнятість показує ступінь участі працездатного населення в народному господарстві.

Зайнятість класифікується за такими ознаками:

  • за формою організації робочого часу - повна, неповна, видима, невидима, добровільна, вимушена;

  • за статусом - первинна і вторинна;

  • за характером організації робочих місць та робочого часу - стандартна і нестандартна;

  • за стабільністю трудової діяльності - постійна, тимчасова;

  • за формою правового регулювання - легальна, нелегальна, нерегламентована.

13. Розкрити механізм регулювання зайнятості населення, його підсистеми і елементи

Зайнятість населення являє собою діяльність частини населення щодо створення суспільного продукту. Соціальна сутність зайнятості відображає потребу людини в самовираженні, а також у задоволенні матеріальних і духовних потреб через дохід, який особа отримує за свою працю. Залежно від стану економіки та стану РП передбачається здійснення активних та пасивних заходів регулювання з-ті населення.

До активних заходів належать:

1. Створення додаткових сфер зайнятості (ре структуризація економіки, додаткові роб. місця на державних підприємствах, створення нових роб. місць у приватному секторі, організація громадських робіт, сприяння розвитку малого бізнесу, створення умов для іноземних інвестицій та для самозайнятості громадян).

2. Професійна організація населення, перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів.

3. Посилення мобільності роб. сили.

4. Субсидіювання частини витрат під-в на з/п.

5. Надання допомоги з працевлаштуванні.

6. Надання допомоги в разі трудової міграції.

7. Розвиток служби зайнятості тощо.

До пасивних заходів регулювання зайнятості відносять асигнування коштів та часткове відшкодування безробітним утрати доходів, на забезпечення дострокового виходу на пенсію та інші грошові допомоги. На відміну від активних заходів, ці заходи не впливають на регулювання попиту і пропозицію робочої сили.