52. Пояснити структуру колективного договору, механізм його впливу на зайнятість

Колективний Договір - правовий акт, інструмент колективно-договірного регулювання трудових Відносин між працівниками організації і роботодавцями, який визначає узгоджені позиції сторін щодо вирішення важливих питань умов і оплати праці, соціальних виплат і компенсацій, соціального забезпечення і страхування та ін аспектів життя трудового колективу.

Укладання колективних договорів повинно ґрунтуватись на таких принципах:

- дотримання норм законодавства

- рівноправність сторін

- вільний вибір і обговорення питань, які становлять зміст колективних договорів і угод

- добровільність взяття зобов’язань

- реальність забезпечення зобов’язань, що беруться

- більша вигода для трудівників під час прийняття даних колективних договорів порівняно з попередніми.

Колективний договір об'єднує в собі риси договору і нормативно-правового акта. Сьогодні це найважливіший локальний нормативно-правовий акт, що визначає умови праці, умови оплати праці, соціальні гарантії для працівників на підприємстві, в установі, організації. Разом з тим це не тільки правовий акт, але й акт соціального партнерства на рівні підприємства між працівниками і власником або уповноваженим ним органом, результат узгодження їхніх інтересів.

Колективний договір служить стабілізатором прав роботодавця і працівників протягом дії колективного договору.

53. Дати характеристику нестандартних видів і форм зайнятості, їх впливу на кількісні і якісні показники зайнятості

Останнім часом все більшого розповсюдження набувають гнучкі і нестандартні форми зайнятості, і гнучкі графіки робочого часу. Використовуються три форми гнучкості — гнучкість робочого часу, гнучкість зайнятості і гнучкість винагороди. До осіб, що використовують гнучку форму зайнятості відносять: надомників, працівників за викликом, тимчасових робітників (контрактників) тощо.

У спеціальній економічній літературі нерідко може використовуватися велика кількість визначень зайнятості: продуктивна; раціональна, оптимальна, збалансована, ефективна/ Всі вони лише уточнюють основний зміст зайнятості, який полягає в необхідності підтримки такого співвідношення між зайнятою робочою силою і її резервом, яке сприяло б досягненню максимальної ефективності функціонування виробництва і росту доходів населення.

Ефективною може вважатися зайнятість населення, яка забезпечує достойний прибуток, здоров'я, підвищення освітнього і Професійного рівня для кожного працівника

54. Пояснити призначення і зміст державного соціального страхування на випадок безробіття, його переваги

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Принципи страхування на випадок безробіття

Страхування на випадок безробіття здійснюється за принципами:

• надання державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав;

• обов'язковості страхування на випадок безробіття всіх працюючих на умовах трудового договору (контракту) та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільності такого страхування особами, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), а також громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності;

• цільового використання коштів страхування на випадок безробіття;

• солідарності та субсидування;

• обов'язковості фінансування Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття витрат, пов'язаних з наданням матеріального забезпечення у випадку безробіття та соціальних послуг в обсягах, передбачених цим Законом;

• паритетності в управлінні страхуванням на випадок безробіття держави, представників застрахованих осіб та роботодавців;

• диференціації розмірів виплати допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу та тривалості безробіття;

• надання на рівні не нижче за прожитковий мінімум, встановлений законом, допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації;

• законодавчого визначення умов і порядку здійснення страхування на випадок безробіття.