47. Розкрити причини і фактори професійно-кваліфікаційного дисбалансу на ринку праці України

На жаль, в Україні не створено єдиної системи прогнозування попиту на ринку праці, унаслідок чого спостерігається професійно-кваліфікаційний дисбаланс на ринку праці. Як державні, так і приватні вищі навчальні заклади продовжують на платній основі готувати спеціалістів, виходячи з потреб сьогодення й готуючи в такий спосіб „майбутніх безробітних”. Так, триває тенденція випереджального збільшення масштабів підготовки економістів та юристів, що обумовлена насамперед інерцією високої престижності навчання за спеціальностями, які гарантували в недавньому минулому високі і стабільні доходи. Ринок освітніх послуг адекватно відреагував на таку ситуацію: зростаюча пропозиція на національному ринку праці економістів і юристів неминуче позначається на можливості працевлаштування фахівців за цими спеціальностями. Водночас виникла необхідність забезпечення економіки висококваліфікованими фахівцями з інженерних спеціальностей.

48. Пояснити причини і фактори коливання природного рівня безробіття в різноманітні періоди і в різних країнах

Серед найважливіших проблем кожної національної економіки вагоме місце посідає безробіття, яке є одним з проявів порушення загальної економічної рівноваги. Але не всяке безробіття означає порушення рівноваги. У деякій частині воно є своєрідною нормою економіки. Мова йде про природний рівень безробіття.

Природний рівень безробіття визначають як довгостроковий рівноважний рівень безробіття в тому значенні, що в довгостроковій перспективі в економіці проявляється тенденція руху безробіття до його природного рівня.

Слід зазначити, що цей рівноважний рівень безробіття є індикатором повної зайнятості, а також свідчить про виробництво потенційного ВВП в економіці з використанням всіх наявних виробничих ресурсів. З огляду на це, вважаємо, що обчислення природного рівня безробіття має велике значення для формування макроекономічної політики. Проте в світі не існує єдиного методу обчислення даного показника, зокрема більшість науковців виділяє 3 найвідоміші з них. Проблема обчислення природного рівня безробіття в Україні полягає в тому, що жоден з наведених методів не дає можливості визначити більш-менш точне значення вказаного показника в умовах національної економіки.

49. Охарактеризувати довготривале безробіття, його причини і методи його подолання

Довготривале безробіття - це складне соціально-економічне явище, за якого частина працездатних осіб, що не мають роботи, але шукають її і готові приступити до неї, не можуть працевлаштуватися впродовж тривалого періоду (одного року або довше) через те, що в умовах дефіциту підходящих робочих місць вони мають відносно низький рівень конкурентоспроможності.

Формування довготривалого безробіття відбувається внаслідок одночасної дії ефектів гетерогенності та негативної залежності від тривалості, що спричиняють погіршення якісного складу безробітних та повільне скорочення шансів їх працевлаштування зі збільшенням тривалості безробіття.

Аналіз наслідків довготривалого безробіття за різними аспектами показав, що воно викликає деструктивні зміни як на макро- (рівні економіки та суспільства), так і на мікрорівні (рівні індивідів та їх сімей). З огляду на те, що довготривале безробіття неспроможне виконувати функцію антиінфляційного стримування, цілеспрямоване збільшення бюджетних витрат, спрямоване на створення робочих місць саме для довготривалих безробітних, є менш інфляційним, ніж недиференційоване.

Технологія профілювання безробітних передбачає поділ безробітних на категорії відповідно до ризику довготривалого безробіття на основі комбінації формального та неформального методів оцінки з наступним визначенням оптимального з точки зору збільшення шансів працевлаштування набору активних програм зайнятості. У разі її ефективного впровадження вона сприяє підвищенню ефективності роботи служби зайнятості з безробітними, що мають найбільші проблеми з працевлаштуванням, оптимізації її витрат та покращенню її іміджу в суспільстві.

Механізм державного регулювання довготривалого безробіття має складатися з комплексу заходів щодо його запобігання (превентивних заходів), які з огляду на необоротний характер довготривалого безробіття мають бути пріоритетними, поряд зі специфічними реінтеграційними активними заходами ринку праці, спрямованими на його подолання. У зв'язку з цим автором підкреслюється необхідність узгодження пріоритетів політики зайнятості з пріоритетами макроекономічної, інвестиційної, структурної, промислової, регіональної, освітньої та соціальної політики.