5 . Прямі інвестиції та міжнародне виробництво

ПРЯМІ ІНВЕСТИЦІЇ ТА МІЖНАРОДНЕ ВИРОБНИЦТВО

Найбільш розповсюдженими причинами інвестування є:

− торговельне обмеження на імпорт товару;

− податкові вигоди;

− доступ до ринків сировини, економія на транспортних витратах.

Розділяють інвестиції:

1) прямі;

2) портфельні;

3) інші.

Термін "портфель" широко використовується в сучасній теорії практики з питань прийняття інвестиційних рішень. Існують наступні інваріанти використання терміна "портфель":

− кредитний портфель;

− портфель цінних паперів;

− портфель активів;

− інвестиційний портфель;

− фондовий портфель;

− портфель проектів;

− портфель контрактів.

Під портфелем розуміють цілеспрямовано сформульованої сукупність деяких об'єктів, що служать інструментом для реалізації визначених цілей, при цьому не правильно ототожнювати "портфельні інвестиції" - "інвестиційний портфель" і "портфельне інвестування".

Портфель - перелік діючих контрактів по залученню і розміщенню ресурсів.

Інвестиційний портфель - найчастіше вважають портфелем цінних паперів, фондовим портфелем.

Прямі іноземні інвестиції - (стратегічні), здійснюються особами, що володіють підприємством або контролюють не менш 10% акціонерного капіталу. Найчастіше вкладаються в матеріальні і нематеріальні активи підприємства.

Портфельні іноземні інвестиції - зв'язані з покупкою пакета акцій, що складає менш 10% у загальному акціонерному капіталі, а також закупівля боргових цінних паперів.

Прямий інвестор одержує вигоду від:

− розширення ринку збуту;

− одержання прибутку.

Портфельний інвестор - одержання дивідендів від збільшення котирування цінних паперів, капіталізація - збільшення частини майна, що приходиться на одну акцію.

Прямі іноземні інвестиції стали базою для формування системи структурних підрозділів, філій і міжнародного виробництва ТНК (транс національних корпорацій). ТНК складаються з фінансового центра і структурних підрозділів. Там, де фінансовий центр, там і країна походження ТНК.

У результаті міжнародного інвестування виникають товарно-фінансові відносини між резидентом однієї країни (інвестора) і резидентом іншої країни - об'єкт інвестування (реципієнт).

Протягом останнього років світова економіка характеризується заострением міжнародної конкуренції щодо магістральних напрямків руху потоків капіталів. Загальний обсяг прямих інвестицій знижується, а портфельних - збільшується.

Країни усе більше конкурують за інвестиції. Вважається, що бажаними для країни є саме прямі інвестиції, тому що гроші вкладаються в довгострокові проекти, нерухомість, інфраструктуру, створюються робочі місця, поліпшується рівень життя і добробут людей.

Портфельні інвестиції вважаються менш бажані, тому що мають спекулятивний характер, не створюють реальні вартості і сприяють вивозові грошей за кордон.

5. 1 Види міжнародних інвестицій

Інвестування - це вкладення ресурсів з метою одержання доходу і приросту капіталу.

Ресурси - об'єкт власності. Майнові права на ресурси( грошові, матеріальні, нематеріальні) можуть бути відділені від ресурсів і існувати в самостійній формі як цінні папери.

Таким чином, структурним елементом портфельних інвестицій є майнові права на окремі ресурси.

Інвестиційний портфель може в такий спосіб складатися з короткострокових цінних паперів, довгострокових пайових цінних паперів і похідних від цінних паперів.

Підприємство утримує інвестиції з різних причин. Утримають портфель інвестицій, з якими постійно здійснюють операції, підприємства, що займаються активною інвестиційною діяльністю, В цьому випадку підприємство прагне поліпшити якість та прибутковість свого портфеля інвестицій.

Короткострокові інвестиції представляють собою оборотні засоби, які при необхідності використовують для оплати поточних зобов’язань. Частина короткострокових інвестицій може бути часткою довгострокових інвестицій, які обертаються на ринку Короткострокові інвестиції в своєї більшості є тимчасовим вкладенням вільних грошових коштів

Довгострокові фінансові вкладення (інвестиції) – придбання цінних паперів: акцій, облігацій на невизначений термін.

Активи – це наявні ресурси підприємства. Інвестування – це вкладення ресурсів (грошових, матеріальних, нематеріальних) з певною метою (отримання доходу, приріст капіталу, підтримка ліквідності, інші). Ресурси можуть бути об’єктом власності, використання, володіння, позики. Майнові права на ресурси можуть бути відокремлені від ресурсів та існувати у самостійної формі – як цінні папери. В умовах портфельного інвестування окремі цінні папери представляють собою типи структурних елементів портфеля. Отже, інвестиційний портфель складається з майнових прав на окремі ресурси, у тому числі фінансові активи. За МСБО 25 фінансовий актив – будь-який актив, що є:

- грошовими коштами;

- контрактним правом обмінювати фінансові інструменти з іншим підприємством за умов, які є потенційно сприятливими;

- контрактним правом обмінювати фінансові інструменти з іншим підприємством за умов, які є потенційно сприятливими;

- інструментом капіталу іншого підприємства

Фінансові інструменти – це грошові кошти, дольові цінні папери або контрактне право.

Таким чином, портфельне інвестування передбачає операції, насамперед, з короткостроковими фінансовими інвестиціями, які не передбачають отримання портфельним інвестором суттєвого впливу на компанію – емітента та не забезпечують контроль над нею.