Сільське господарство

Південна Європа є аграрним регіоном із давніми традиціями. За стандартами ЄС сільське господарство більшості країн регіону недостатньо ефективне. Фермерські господарства невеликі за площею, переважно не більше 5 га. Малі господарства малопродуктивні й малотоварні.

Причини відсталості сільського господарства різноманітні: переважання екстенсивних форм господарювання, наявність подекуди феодальних пережитків; низький рівень механізації, хімізації та енергоозброєності селянської праці; вікова роздрібненість земельних наділів. Врожаї вирощують згідно з традиціями, без урахування умов ринку, стану ґрунтів.

Рослинництво. В усіх країнах регіону переважає над тваринництвом. За обсягами вирощування домінують «середземноморські культури». Культивують також зернові: пшеницю (переважно в центрі та у південних районах країн регіону), кукурудзу (в північних районах), жито та овес (на приальпійських та припіренейських територіях). Тверді сорти пшениці (для макаронної промисловості) вирощують на півдні Італії. Значні території зайняті під рис (в Іспанії найвища його врожайність у Європі — 60-70 ц/га, Італія посідає 1-ше місце в Європі за його зборами). Здебільшого для зернових використовують богарні землі.

Серед технічних культур найважливішими є: у групі олійних — оливи, плантації яких поширені на значних площах країн регіону; у групі цукроносних культур домінує вирощування цукрових буряків (особливо в Паданській низовині Італії та центральних районах Іспанії), на півдні Іспанії розташована єдина в Європі місцевість, де вирощують цукрову тростину. Португалія та Іспанія найбільше у світі виробляють кори з пробкового дуба. В незначних кількостях в Іспанії та Італії вирощують бавовник, а Греція є провідним в Європі виробником цієї культури. Культивують (найбільше на території Італійської Рив'єри) ефіроолійні культури — троянду, лаванду, шавлію тощо.

Великі площі зайняті під овочі: помідори (італійська область Кампанія), капусту, салат, цибулю. У Сан-Марино галуззю сільськогосподарської спеціалізації є вирощування зеленої цибулі на експорт. Значними є обсяги вирощування баштанних культур.

Середземноморський теплий клімат якнайкраще сприяє розвитку садівництва. На півночі поширені яблуні, груші, вишні, сливи, ближче до півдня — інжир, абрикоси, персики, гранат, мигдаль, волоські горіхи. Експортну мету переслідує вирощування цитрусових дерев: апельсинів (в Іспанії, Італії, Португалії та Греції), лимонів (особливо в Греції). Тільки на південному сході Іспанії плодоносять в Європі фінікові пальми.

Країни регіону є одними з найбільших виробників винограду. За його зборами, виробництвом вина та експортом Італія та Іспанія входять у трійку світових лідерів: Італія поділяє 1-2-ге місця з Францією, а Іспанія стабільно перебуває на 3-му місці.

Тваринництво. Традиційно є другорядною галуззю сільського господарства (умови Середземномор'я для нього не сприятливі), але дедалі набуває більшого значення. Розводять переважно дрібну та велику рогату худобу, свиней, овець, птицю. Молочну худобу вигодовують здебільшого на альпійських пасовищах. Окремим напрямом тваринництва в Іспанії є вирощування биків для кориди.

Рибальство. Розвинуте недостатньо, причиною цього є невеликий шельф (слабка кормова база для риби) і давнє освоєння моря (велика вичерпаність рибних багатств).

Внаслідок переважання у структурі сільського господарства рослинництва зі спеціалізацією на плодівництві та садівництві регіон часто називають «садом» і «городом» Європи.