Основна частина

Основна частина магістерської дипломної роботи складається з трьох розділів - теоретичного, аналітико-дослідницького та проектно-рекомендаційного, які, в свою чергу, можуть поділятися на пiдроздiли, пункти та пiдпункти. Кожний роздiл починають з нової сторiнки.

У кiнцi кожного роздiлу формулюють висновки iз стислим викладенням наведених у роздiлi наукових i практичних результатiв, що дає змогу вивiльнити загальнi висновки вiд другорядних подробиць.

Теоретичний розділ (30-45 стор.) містить загальні підходи до досліджуваної теми з використанням різноманітних літературних джерел, у тому числі й іноземних, обов’язкове зіставлення різних точок зору, використання опублікованих статистичних даних з посиланням на джерела, теоретичне обґрунтування, суть, значення, класифікаційні характеристики, історію та сучасні тенденції предмета дослідження, методологічні підходи. Теоретичне обґрунтування має визначити роль і місце досліджуваних явищ та процесів у діяльності організацій.

Теоретичне обґрунтування, суть, значення, класифікаційні характеристики, історія та сучасні тенденції предмета дослідження (розробки), методичні підходи повинні мати певні елементи наукової новизни, обґрунтування власної позиції щодо обраних методів дослідження.

Важливе місце в даному розділі посідає викладення методик аналізу визначених проблем, які використовуватимуться у наступних частинах роботи. Автор має продемонструвати свою обізнаність з методами аналізу і на основі їх критичного огляду обгрунтувати вибір найпридатнішого для обраного напряму дослідження.

Аналітико-дослідницький розділ (30-35 стор.), забезпечуючи логічну послідовність дослідження, має стати перехідним до наступного третього розділу і поєднати набуті теоретичні знання та вміння використовувати обрані методи і певний методичний інструментарій.

У даному розділі подається: характеристика об’єкта дослідження на основі фактичного матеріалу; встановлення основних тенденцій розвитку та динамічних зрушень діяльності підприємства, організації чи установи у взаємозв'язку з визначеною проблематикою теми дослідження; технологія обробки даних, методика їх аналізу і контролю; аналіз окремих елементів об’єкта дослідження, структурно-динамічних змін; визначення кореляційно-регресивної та причинно-наслідкової оцінки змін розвитку процесів за останні 3 роки з урахуванням кварталів.

Залежно від особливостей конкретної теми дослідження зміст аналітичної частини може включати детальний розгляд окремих питань. Важливо, щоб аналітична частина дозволяла розкрити не лише власне сучасний стан, а й визначити можливості (резерви) та шляхи подальшого вирішення завдань. Економічний та фінансовий аналіз в аналітичній частині роботи має аргументувати висновки (оцінку стану), тому він повинен супроводжуватись переконливими розрахунками і матеріалами власних (авторських) спостережень, що мають високу достовірність.

Розділ повинен бути максимально насиченим фактичною інформацією (таблиці, графіки, діаграми, схеми), що відображають відповідні результати діяльності підприємства, організації, установи в динаміці.

Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми, схеми мають супроводжуватися тлумаченнями та висновками, які дозволяють визначити сутність процесів, що спостерігаються в організації, їх особливості, тенденції, створити базу для виявлення невикористаних резервів.

Джерелом інформації є планові і фактичні показники господарської діяльності, статистична та бухгалтерська звітність, накази, розпорядження, результати спостережень, опитувань і обстежень та інших методів збирання первинної інформації, які використовує студент під час переддипломної практики.

Студент має продемонструвати уміння здійснювати правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та обробку даних, на основі яких здійснюється кваліфікований аналіз, обґрунтовуються пропозиції.

У аналітичних розрахунках необхідно використовувати ПЕОМ.

Проектно-рекомендаційний розділ (до 30 стор.) роботи характеризується індивідуальним характером виконання як за змістом, так і за формою подачі матеріалу, що потребує творчого підходу до вирішення поставлених завдань. Проте, тут необхідно дотримуватись таких вимог:

• проведення порівняльного аналізу можливих варіантів вирішення поставлених завдань;

• використання сучасних економіко-математичних методів обґрунтування пропозицій, моделювання, оптимізації;

• розрахунок ефективності впровадження (застосування) запропонованих пропозицій та рекомендацій з визначенням природи ефекту (в чому він проявляється), його величини, позитивного впливу, витрат, необхідних для його реалізації, ступеня ефективності.

Пропозиції студента щодо науково-практичного вирішення досліджуваного питання повинні відповідати критеріям оптимальності, цільової ефективності та практичної втіленості.

За результати розрахунків та сформовані висновки відповідальність несе студент – автор магістерської дипломної роботи.

Однією з ознак високої якості магістерської дипломної роботи є застосування при проведенні аналізу даних та розробці прогнозів економіко-математичних методів дослідження, спеціальних комп‘ютерних інформаційних технологій.

Висновки (до 5 стор.) – стисле викладення підсумків роботи. Коротко наводяться найбільш важливі теоретичні положення, які містять оцінку результатів дослідження з точки зору відповідності меті магістерської дипломної роботи та поставлених у вступі завдань, акцентують елементи наукової новизни, пропозиції щодо удосконалення досліджуваного напряму діяльності організації.

У висновках мають бути відображені такі позиції:

• суть і зміст одержаних результатів (положень) у формі їх констатації, поданій у послідовності виконаного дослідження не в кількісній, а в якісній інтерпретації;

• достовірність результатів, їх теоретичне і практичне значення;

• стислий виклад рекомендацій, перелік заходів на перспективний період щодо удосконалення і розвитку процесів, які досліджуються в межах теми магістерської дипломної роботи.

Остаточна структура конкретної магістерської дипломної роботи розробляється студентом разом з науковим керівником.

Список використаних джерел повинен містити перелік джерел, матеріали яких магістрант використовував при написанні роботи.