18. Чинники рр: сутність, види та склад чинників рр; паливно-енергетичний, демографічний, екологічний чинники.

Чинники регіонального розвитку - це суттєві умови, які необхідно приймати до уваги при вивченні або вирішенні конкретної проблеми регіональної економіки.

До складу чинників РР відносять: історико-економічні, територіальні, локалізований природно-ресурсний потенціал регіону, демографічні, соціально-економічні,науково-технічний прогрес, адміністративно-територіальні, транспортні, існуючу інфраструктуру.

Фактори розподіляються на види: об»єктивні та суб»єктивні, консервативні та прогресивні.

До об»єктивних факторів відносять ті, які існують поза впливом людини; до суб»єктивних - ті фактори, які можуть бути задіяні і враховані людиною залежно від її волі.

До консервативних слід віднести ЕГП, природно-ресурсний потенціал, населення і трудові ресурси, встручання держави тощо. Врахування тільки цих факторів носить інерційний характер, не пропонує для економіки регіону нових напрямків зростання і тим самим відкладає на невизначений термін використання сучаних інвестиційно-інноваційних форм розвтку.

До прогресивних відносять науково-технічний прогрес,інноваційні форми територіальної організації, неурядові, в тому числі іноземні інвестиції, фінансові ресурси, зовнішню конкуренцію, ринкову кон»юктуру, ринкові інститути тощо.

Паливно-енергетичний фактор близький до сировинного за характером впливу на виробництво, тому що паливо теж є мінеральним ресурсом.

Енергомісткі – це виробництва, які зазнають сильного впливу паливно-енергетичного фактора. Вони поділяються на електромісткі та паливомісткі.

Енергомісткі виробництва поділяються на високоенергомісткі (частка паливно-енергетичних витрат становить 30-45% витрат на виробництво продукції), середньо місткі (15-30%) та неенергомісткі (менше 15%).

До паливомістких відносяться виробництва, які поглинають багато тепла. Особливе місце належить ТЕС.

Паливно-енергетичний фактор за характером впливу на розміщення виробництва близький до сировинного, тому що паливо теж є мінеральним ресурсом.

Виробництва, що залежать від сильного впливу паливно-енергетичного фактора, називаються енергоємними.

Енергоємні виробництва поділяються на електроємні і паливноємні.

Демографічні фактори визначають розвиток демографічного і трудового потенціалу території, їхнє освоєння, рівень розвиненості виробництва. Демографічні процеси, що відбуваються в регіоні, знаходяться в тісній взаємдії з усім суспільним розвитком. Саме населення, як „людський вимір” РР, повинно задавати його мету, темпи і спрямованість. Демографічний фактор робочої сили вимірюється кількістю витрат робочого часу на одиницю продукції.

Висока працемісткість – це великі витрати праці при відносно малій кількості продукції , яка випускається у розрахунку на одного робістника. Середня працемісткість – кількість витрат праці, яка врівноважується з іншими витратами. Непрацемісткі – це виробництва з мінімальними затратами праці на одиницю продукції за умови значної питомої вагипродукції на одного робістника.

Екологічні фактори належать до тих, яким приділяють особливу увагу на сучасному етапі: вони можуть переважати всі інші (разом узяті) фактори. Наприклад, у зонах екологічного лиха всяка економічна діяльність безпідставна. Під екологічними факторами розуміють екологічну ситуацію (стан природних компонентів на конкретній території на визначену дату), рівень екологізації технологій (рівень шкідливості виробництва та готової продукції для здоров'я населення), рівень екологічної освіти населення, а також екологічну політику держави. Існує кілька стадій несприятливості екологічної ситуації, що характеризуються як зона екологічного конфлікту (загострення протистояння між людською діяльністю і природним середовищем із суттєвим погіршенням стану останнього), зона екологічної кризи (погіршення екологічної ситуації до стану, коли починаються незворотні зміни в природному середовищі, що загрожують здоров'ю і навіть життю всього довкілля), зона екологічного лиха (непридатність території для проживання). Кожна зі стадій є гіршою від попередньої і вимагає більшої кількості грошових ресурсів для регенерації (відновлення). У таких зонах не можна розміщувати підприємства харчової промисловості, житлові будинки.