1. Культурні взаємозв»язки українців зі своїми сусідами у давнину і сьогодні.

У давнину ВізантіяПо запровадженню християнства склалися тісні релігійні і культурні стосунки між Давньоруською державою та Візантією. На первісному етапі у Київ були запрошені візантійські майстри для створення храмів - священики, архітектори, будівники, іконописці, художники по створенню мозаїк та фресок. Іноземці-греки роками працювали в новій батьківщині і осідали тут назавждиНакопиченню пам'яток візантійської культури сприяли і дипломатичні, і торгівельні зв'язки, вивіз товарів на Україну-Русь # срібні вироби, коштовні візантійські тканини, ікони, посуд #, і емігранти-греки. Україна і АвстріяЗа козацької доби завдяки дипломатичним зусиллям українських гетьманів в австрійських університетах навчалося чимало українських студентів, у тому числі і вихідців із простолюду. Культурні українсько-австрійські зв'язки зміцніли після того, як унаслідок поділу Польщі Галичина у 1772 р. і Буковина у 1775 р., а також тимчасово (1795 — 1809) Холмщина і Підляшшя стали складовими частинами Австро-Угорщини. Вагомим є внесок у матеріальну спадщину України архітекторів — австрійців за походженням. Такими є, зокрема, Іван Круг та його сини Давид і ПлатонАвстрійського походження чернець Йосиф Прагтль у першій половині XIX ст. виконав десятки ікон для костьолів у Кам'янці-Подільському, Станіславові (Івано-Франківську), Берестечку. Антон Ланге в 1837 — 1838 рр. створив альбом літографій «Галичина в картинах». У Києві, неподалік від Олександрівського костьолу, понад 30 років, починаючи від 1900 р., діяла створена віденськими художниками І. Крюгером і К. Фрошем панорама «Голгофа». Виразником української ідеї був поет і військовий діяч Вільгельм-Франц фон Габсбург-Лотрінген, який прибрав собі і українське ім'я Василь Вишиваний РумуніяУ 19 столітті до румунсько-українського культурного зближення спричинилися румунські письменники і науковці: Олександр Гаждеу (1811 — 74; писав про Г. Сковороду), його сич Богдан Гаждеу (1838 — 1907; уроженець Хотину, вихованець Харківського університету, був у приязних стосунках з О. Потебнею, писав на українські теми: «Йон-вода Лютий», «Домніца Роксана»), Ґ. Асакі (1788 — 1869), Н. Гане (1830 — 1916; повість «Домніца Руксандра»), К. Стаматі (1785 — 1869), славісти Йон Боґдан (1864 — 1919) та І. Біяну (1856 — 1935), політичний діяч К. Доброджану-Ґеря (1855 — 1920) та іншіПочавши з 1958, у Києві й інших містах України Українське Товариство Культурних Зв'язків з закордоном організує «Дні румунської культури» з виступами румунських солістів, національного театру ім. Караджале, висвітленням румунських фільмів та влаштуванням книжкової і мистецьких виставок. Малодіяльним було Українське Відділення Товариства Румунсько-Радянської Дружби (з 1959)..РосіяДосягнення російської культури мали великий вплив на культуру українського народу. Зокрема, на Україні поширювались рукописні книги з книгописних майстерень Росії, серед них копії пам'яток давньоруської писемності та нові зразки російської літератури кінця XIV — першої половини XVI ст. Значною популярністю користувалися на Україні твори, написані в Москві, Троїце-Сергіевій лаврі, Новгороді, Пскові та інших центрах російської культуриПопулярність українського пісенного фольклору у російського двірських колах 18 ст., участь українських авторів у творенні нової російської літературної мови, почавши з 18 ст. (В. Капніст, В. Наріжний, Євген Гребінка, Ґ. Квітка-Основ'яненко, Микола Гоголь, Пантелеймон Куліш, Тарас Шевченко, Марко Вовчок, Микола Костомаров, О. Стороженко, Г. Данилевський, Д. Мордовець, Володимир Короленко), як і росіян, що виросли чи перебували в Україні (Антон Чехов, Ісак Бабель, Едуард Багрицький, Ілля Сельвінський, Микола Островський та ін.), що ввели в нову російську літературну мову деяку українську лексику, синтаксичні конструкції й наголоси. Так само українська тематика в творах російських авторів (Олександр Пушкін, Кіндрат Рилєєв, О. Малишкін, Олександр Серафимович, Ілля Еренбург та ін.) спричинилися до вживання українізмів для створення локального колориту. З таких же міркувань з'являються українізми і в мові персонажів Михайла Шолохова та ін. при відтворюванні донсько-козачих говірок.

2.СьогодніДо стратегічних пріоритетів держави належить сприяння розширенню участі України в європейському та світовому культурному співробітництві, інтеграції української культури до світового культурного простору. Нині значна увага приділяється виконанню Державних програм з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2004— 2007 роки. Великого резонансу набули проведені останніми роками Рік України в Польщі, Рік Грузії в Україні, Рік України в Грузії, Дні культури "Французька весна в Україні", Дні культури України в Словаччині, Дні культури України в Австрії, Місяць культури України в Японії та Японії в Україні, культурно-дипломатичні раути "Мистецтво без кордонів".Відбуваються культурно-мистецькі заходи в Культурному центрі України в Москві: День Соборності України; День Конституції України; День української писемності; День Збройних сил України; День Незалежності України; заходи, присвячені Шевченківським дням. Ведеться активна робота над реалізацією проекту "Київська ініціатива" — для розвитку культур Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови і України. Зокрема, восени 2006 р. відбулося офіційне відкриття цього проекту. Рада Європи підтримує співпрацю в рамках проекту "Київська ініціатива", про що свідчить запрошення країн-учасниць проекту взяти участь у різноманітних семінарах, які організовує Рада Європи (як спостерігачів). Зокрема, у вересні 2006 р. представники України взяли участь у семінарі "Удосконалення системи збереження та управління об'єктами культурної та природної спадщини як фактор для забезпечення стабільного розвитку" в Белграді (Сербія).