4. Джерела шкідливого впливу на людей, що виконують роботи в електроустановках

Основні питання, що підлягають вивченню:

1. Електричний струм:

- форми заподіяння травм електричним струмом;

- термічна дія електричного струму на людину;

- біологічна дія електричного струму на людину;

- причини опіків електричним струмом;

- дія електричного удару на людину;

- характер впливу на людину струмів різної величини;

- електрометалізація шкіри;

- шкідливий вплив ультрафіолетового випромінювання електричної дуги;

- фактори, що впливають на електротравматизм;

- вплив на електротравматизм індивідуальних особливостей людей;

- вплив на електротравматизм статі людини;

- вплив на електротравматизм психологічного стану людини;

- вплив на електротравматизм ступеня стомлення людини;

- вплив на електротравматизм тривалості впливу струму;

- вплив на електротравматизм траси струму скрізь тіло людини;

- вплив на електротравматизм виду струму (постійний, змінний);

- вплив на електротравматизм частоти струму;

- фактори, що впливають на опір тіла людини.

2. Електромагнітне поле.

3. Автотранспорт.

4. Руйнування конструкцій, падіння з висоти, устаткування, дерев.

5. Виділення шкідливих речовин.

6. Пожежі.

7. Радіоактивні викиди.

8. Випромінювання.

9. Морози.

10. Підвищена температура навколишнього середовища.

11. Вітер.

12. Отруйні гази та речовини.

Основні пояснення з теми, що вивчається.

Електричний струм, проходячи через живі тканини, створює термічний, електричний і біологічний вплив. Результат – від місцевого ураження до смерті людини.

Термічний вплив – електричні опіки можливі від впливу електричного струму або дуги. При температурі 60-70^оС звертається білок і виникає опік.

В електроустановках з напругою понад 1000 В опіки виникають і без безпосереднього контакту. При неприпустимому наближенні на розрядну відстань виникає іскровий розряд, що переходить у дугу, температура якої може перевищити 4000^оС.

Різке скорочення м'язів іноді рятує життя, якщо не було порушень дихання та кровообігу.

В електроустановках з напругою до 1000 В електрична дуга можлива лише між струмоведучими частинами у разі, якщо між ними потрапить частина людського тіла, це може закінчиться опіком цієї частини тіла.

Опіки виникають також при дотику до розпечених частин і розльоті розпечених часток металу.

Електричний вплив – відбувається за малих струмів (до сотень мА) і невеликих напруг (до 1000 В). Через малу потужність не виникає опіку. Діє на нервову систему, м'язи. Наслідки - параліч органів, м'язів, дихання (при тривалості більшій ніж 3 сек. можлива остаточна зупинка дихання), серця (тривалістю 8-15 сек. призводить до фібриляції - безладного скорочення та розслаблення волокон серця, припинення кровообігу, виснаження серця) - призводять до смерті.

Параліч м'язів пальців робить людину нездатною звільнитися від струму.

Короткочасна дія струму порядком декількох А не викликає фібриляції. Серцевий м'яз під дією струму скорочується та залишається в такому стані до відключення струму, після чого серце може продовжити працювати.

Електрометалізація шкіри – проникнення під поверхню шкіри часток металу внаслідок його розбризкування та випару під дією струму (електроліз).

Враження сітчатки очей – відбувається внаслідок ультрафіолетового випромінювання електричної дуги.

Порогові значення струму:

1. Поріг відчуття - 0,5 - 1,5 мА.

2. Поріг невідпускаючого струму – 12-15 мА.

3. Смертельний струм - 100 мА.

Електромагнітне поле, що впливає на людину, може призвести до:

- збільшення температури (через поглинання енергії електромагнітного поля тілом людини) і захворювання внутрішніх органів;

- поляризації молекул і тканин з наступною зміною їхніх властивостей;

- гальмування рефлексів;

- зниження тиску;

- зменшення частоти серцевих скорочень;

- зміни складу крові (збільшення кількості лейкоцитів і зменшення числа еритроцитів);

- помутніння кришталика ока;

- погіршення зору;

- головного болю;

- підвищення стомлюваності, дратівливості, сонливості;

- появи задихання.

Припустимі потужності електромагнітного випромінювання:

1. Протягом всього робочого дня – не більше 10 мкВт/см²;

2. Протягом 2 годин на день - не більше 100 мкВт/см²;

3. Протягом 15 – 20 хвилин на день - не більше 1000 мкВт/см².