Непрямі податки

Непрямі податки - податки на продаж, з обігу, на додану вартість, на продаж цінних паперів, на переказ коштів за кордон, на дарування і успадкування, на передачу власності, на матеріально-технічні запаси та обладнання, на монопольне право та привілеї, а також акцизи, гербові збори, прикордонні збори та всі інші податки (збори), крім прямих податків і податків з імпорту. Слід відмітити, що подібне визначення є чисто юридичним і дещо обмеженим з точки зору економічної теорії, однак саме воно використовується у вітчизняному законодавстві. В світовій практиці існують три види непрямих податків: акцизи, фіскальна монополія і мито. Hині в Україні стягуються акцизи, мито та податок на додану вартість. Акцизи - це непрямі податки, які встановлюються у вигляді надбавки до ціни. Бувають специфічні та універсальні акцизи. Також акцизи поділяють на фіксовані та пропорційні. Фіксовані - встановлені на одиницю товару в грошовому вираженні, пропорцій - як відсоток до обсягів реалізації. Фіскальна монополія - це прибуток держави від реалізації монополізованих державою товарів. При частковій монополії держава монополізує або тільки процес ціноутворення, або ціноутворення і виробництво певних видів товарів, або ціноутворення і реалізацію. При повній монополії держава залишає за собою виключне право на виробництво і реалізацію окремих товарів за встановленими нею цінами.Мито встановлюється при переміщенні товарів через митний кордон держави, тобто при ввезенні, вивезенні або транспортуванні транзитом. На відміну від інших непрямих податків стягнення мита має на меті не стільки фіскальні потреби держави, скільки формування раціональної структури експорту і імпорту. В залежності від мети введення розрізняють такі види мита: статистичне, фіскальне, протекціоністське, антидемпінгове, преференційне, зрівняльне.

Податок на нерухомість

Об’єкт: будівельні системи, пов’язані з землею, які включають в себе будівлі, зокрема: житлові будинки квартирного та садибного типу; квартири; будинки громадського та виробничого призначення; садові та дачні будинки; індивідуальні гаражі. Сплачувати будуть суб’єкти господарювання та фізичні особи – власники нерухомості й орендарі споруд, одержаних у фінансовий лізинг. Для фізичних осіб базою податку на нерухомість є площа споруд, у тому числі будинків, за даними БТІ (одиниця виміру – метр2). Для юридичних осіб базою оподаткування є балансова вартість споруд, у тому числі будівель. Ставка оподаткування для фізичних осіб розраховується у відсотках до мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року. При цьому до податку на нерухомість передбачається диференційований підхід залежно від розміру площі, належної фізичній особі, в основу якого закладено принцип: чим більше площа – тим більше ставка, отже, і податок на нерухомість. Для юридичних осіб податок на нерухоме майно передбачається у розмірі 0,5 % тобто балансової вартості об’єктів нерухомості на початок звітного періоду.

Місцеві податки і збори

Місцеві податки і збори, механізм їх стягування і порядок сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими Радами народних депутатів відповідно до переліку й у межах граничних розмірів ставок, установлених законами України. Основними місцевими податками і зборами до 1 січня 2011 року були: податок з реклами; мунальний податок; готельний збір; збір за паркування автотранспорту; ринковий збір; збір на видачу ордера на квартиру; курортний збір; збір за участь у бігах на іподромі; збір за виграш в бігах на іподромі; збір з осіб, що беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі; збір за право використання місцевої символіки; збір за право проведення кіно-і телезйомок; збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей; збір на проїзд по території прикордоних областей автотранспорту, що спрямовується за кордон; збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі сфери послуг; збір із власників собак.

Платежі до державних цільових фондів

До позабюджетних державних цільових фондів належать: Пенсійний фонд України, Фонд стабілізації підприємств та організацій, внесених до реєстру неплатоспроможних, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Державний позабюджетний фонд приватизації, Фонд соціального страхування України, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального страхування від нещасних випадків та ін.

Система оподаткування підприємств

Система оподаткування – це сукупність податків і зборів, (обов'язкових платежів) до бюджетів різних рівнів, а також до державних цільових фондів, що стягуються в порядку, установленому відповідними законами держави. Підприємства – суб'єкти господарювання повинні сплачувати загальнодержавні, а також місцеві податки і збори. Загальнодержавні податки і збори включають: - прямі податки (податок на прибуток, плата (податок) за землю, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податок на нерухоме майно (нерухомість)); - непрямі податки (податок на додану вартість (ПДВ), акцизний збір, мито); - збори (на обов'язкове державне пенсійне страхування, на обов'язкове соціальне страхування, до державного інноваційного фонду; за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; за забруднення навколишнього середовища; рентні збори; гербовий збір); - державне мито, плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності. Місцеві податки і збори включають: - два податки (комунальний податок і податок з реклами); - різні збори