
- •1 Геометрична та хвильова оптика
- •1.1 Предмет оптики. Дуалізм світла
- •1.2 Закони геометричної оптики:
- •1.2.1 Граничний кут відбивання. Геометрична та оптична різниця ходу променя
- •1.3 Хвильова оптика. Інтерференція
- •1.3.1 Інтерференція світла. Когерентність
- •1.3.2 Часова і просторова когерентність
- •1.3.3 Розрахунок інтерференційної картини від двох джерел
- •1.3.4 Інтерференція на тонкій плоскопаралельній пластинці
- •1.4 Хвильова оптика. Дифракція
- •1.4.1 Дифракція та її види
- •1.4.2 Принцип Гюйгенса-Френеля. Метод зон Френеля для розрахунку дифракційної картини
- •1.4.3 Дифракція на круглому отворі та круглому диску
- •1.4.4 Дифракція на щілині. Дифракційна гратка (дифракційна решітка)
- •1.4.5 Дифракція х-променів
- •1.5 Хвильова оптика. Дисперсія світла та її пояснення на основі електронної теорії
- •1.6 Хвильова оптика. Поляризоване світло
- •1.6.1 Методи отримання поляризованого світла. Закон Брюстера
- •1.6.2 Подвійне променезаломлення. Штучна анізотропія
- •1.6.3 Закон Малюса
- •2 Квантова оптика
- •2.1 Теплове випромінювання
- •2.1.1 Теплове випромінювання і люмінесценція (свічення)
- •2.1.2 Закони теплового випромінювання
- •2.1.7 Оптична пірометрія та її застосування
- •2.2 Фотони
- •2.2.1 Фотоефект. Види фотоефекту. Закони фотоефекту. Фотодіоди та фоторезистори
- •2.2.2 Фотони. Їх властивості
- •2.2.3 Ефект Комптона
- •2.3 Х (рентгенівське)-випромінювання
- •2.3.1 Отримання х-(рентгенівських) променів, гальмівне хвипромінювання
- •2.3.2 Характеристичне випромінювання. Закон Мозлі. Застосування рентгенівського випромінювання
- •3 Фізика атома і молекули
- •3.1 Спектри випромінювання і поглинання атомів. Спектр атома водню. Формула Бальмера
- •3.2 Будова атома за моделлю Резерфорда та її недоліки
- •3.3 Постулати Бора. Досліди Франка і Герца
- •3.4 Атом водню та його енергія згідно теорії Бора. Недоліки теорії Бора
- •3.5 Гіпотеза де Бройля та її експериментальне підтвердження
- •3.6 Співвідношення невизначеностей, або співвідношення Гейзенберга
- •3.7 Рівняння Шредінгера
- •3.8 Хвильова функція. Її властивості. Фізичний зміст хвильової функції
- •3.9 Електрон в потенціальному ящику
- •3.10 Поняття про гармонійний осцилятор в квантовій механіці
- •3.11 Тунельний ефект
- •3.12 Задача про електрон в атомі водню. Квантові числа n, , m
- •3.13 Енергетичні рівні. Молекулярні спектри
- •3.13.1 Періодична система Менделєєва та її побудова на основі заповнення енергетичних рівнів за принципом Паулі
- •3.13.2 Ефект Зеємана. Дослід Штерна і Герлаха
- •3.13.3 Електронний парамагнітний резонанс (епр)
- •3.13.4 Енергетичний спектр молекул
- •3.14 Вимушене і спонтанне випромінювання. Лазери
- •3.14.1 Комбінаційне розсіяння
- •3.14.2 Спонтанне і вимушене випромінювання. Доведення формули Планка на основі принципа детальної рівноваги
- •3.14.3 Лазери. Принцип роботи
- •3.15 Лазери (оптичні квантові генератори) та інші джерела кпе (концентрованих потоків енергії)
- •3.15.1 Фізико-технічні принципи побудови оптичних квантових генераторів. Блок-схема окг
- •3.15.2 Види концентрованих потоків енергії. Їх загальна характеристика
- •4 Елементи фізики твердого тіла
- •4.1 Кристалічна гратка. Індекси Міллера
- •4.2 Теплоємність кристалів
- •4.2.1 Закон Дюлонга-Пті
- •- Закон Дюлонга-Пті.
- •4.2.2 Квантова теорія теплоємності
- •4.3 Фонони
- •4.4 Елементи фізичної статистики
- •4.4.1 Невироджені і вироджені колективи мікрочастинок. Повна статистична функція розподілу
- •4.4.2 Фазовий простір. Густина станів
- •4.4.3 Розрахунок концентрації електронів та енергії Фермі в металах при 0к
- •4.4.4 Функція Фермі Дірака. Графік функції та аналіз
- •4.5 Утворення зон кристала. Класифікація твердих тіл згідно зонної теорії
- •4.6 Елементи квантової теорії металів. Надпровідність
- •4.6.1 Електропровідність металів
- •4.6.2 Теплоємність металів з точки зору квантової теорії. Зв’язок виродження стану електронів (вироджений і невироджений стан) та енергії Фермі
- •4.6.3 Явище надпровідності. Куперовські пари. Елементи теорії бкш (автори Бардін, Купер, Шріфер)
- •4.6.4 Висновок
- •4.7 Напівпровідники
- •4.7.1 Основні особливості напівпровідників як класу речовин. Напівпровідникові матеріали, напрямки їх застосування
- •4.7.2 Власна і домішкова провідність напівпровідників. Електрони та дірки. Донори та акцептори
- •4.7.3 Температурна залежність провідності напівпровідників
- •4.8 Напівпровідникові прилади
- •4.8.2 Вольтамперна характеристика p-n-переходу. Напівпровідникові діоди та інші прилади із одним p-n-переходом
- •4.8.3 Транзистор
- •5 Фізика ядра та елементарних частинок
- •5.1 Основні характеристики атомного ядра. Властивості нейтронів і протонів
- •5.2 Радіоактивність. -, -розпад
- •5.3 Закон радіоактивного розпаду. Штучна і природня радіоактивність
- •5.4 Дефект маси ядра. Енергія зв’язку
- •5.5 Ядерні сили та їх властивості
- •5.6 Моделі атомного ядра
- •5.7 Ядерні реакції. Компаунд ядро. Реакції поділу та синтезу
- •5.8 Фундаментальні взаємодії
- •5.8.1 Гравітаційна взаємодія
- •5.8.2 Сильна взаємодія
- •5.8.3 Електромагнітна взаємодія
- •5.8.4 Слабка взаємодія
- •5.9 Елементарні частинки
- •5.9.1 Особливості елементарних частинок
- •5.9.2 Класи елементарних частинок
- •5.10 Космічне випромінювання
- •5.11 Ядерна енергетика
- •5.11.1 Поділ ядра урана. Сповільнення нейтронів. Захоплення нейтронів. Коефіцієнт розмноження. Ланцюгова реакція
- •5.11.2 Схема двохконтурної атомної електростанції на сповільнених нейтронах
- •5.11.3 Проблеми та перспективи термоядерних реакторів
- •5.11.4 Біологічна дія радіоактивних випромінювань та одиниці вимірювання іонізуючих випромінювань
- •5.12 Методи реєстрації частинок
- •5.12.1 Сцинтиляційні лічильники. Іонізаційний лічильник Гейгера-Мюллера. Напівпровідникові детектори
- •5.12.2 Реєстрація нейтронів. Камера Вільсона
- •6.2 Ефект Джозефсона
- •6.3 Феромагнетизм та його спінова природа
- •6.3.1 Основні властивості феромагнетиків (фм)
- •6.3.2 Сили обмінної взаємодії. Спінова природа феромагнетизму
- •6.4 Ефект Месбауера
- •6.4.1 Резонансне поглинання і випускання атомів
- •6.4.2 Ефект Месбауера і його застосування
- •6.5 Фотометричні величини і одиниці
- •Геометрична та хвильова оптика.
6.4 Ефект Месбауера
6.4.1 Резонансне поглинання і випускання атомів
Спектральна лінія має кінцеву ширину
а) внаслідок співвідношення невизначеностей (природня ширина);
б) внаслідок теплового руху атомів (доплеровське розширення).
Можна вважати, що для видимого світла лінії випускання і поглинання точно суміщаються між собою.
Атоми особливо інтенсивно поглинають світло такої частоти, що відповідає переходу із основного в найближчий до нього збуджений стан. Це явище називається резонансним поглинанням. Повертаючись в основний стан, атоми випускають фотони резонансної частоти. Відповідне випромінювання називається резонансним випромінюванням, або резонансною флуоресценцією.
Вперше явище спостерігалось Р.Вудом в 1904 р. на парах натрія, які починали світитися, випускаючи випромінювання жовтого кольору при їх освітлюванні світлом, що відповідає жовтій лінії натрію.
6.4.2 Ефект Месбауера і його застосування
Подібно до атомів, молекул та інших квантових систем енергія атомного ядра може приймати тільки дискретний ряд значень. Перехід між цими енергетичними рівнями (наприклад, Е1Е0) супроводжується виникненням -випромінювання.
При випромінюванні -кванта ядро отримує, за законом збереження імпульсу, імпульс віддачі і енергію віддачі. Значить, енергія -кванта є меншою, чим різниця енергій рівнів Е1 і Е0.
При поглинанні -кванта його імпульс передається ядру, і воно починає рухатись. На це теж витрачається енергія. Тому енергії -кванту недостатньо щоб збурити ядро, і лінії випускання та лінія поглинання зсунуті між собою.
Однак можна зменшити енергію віддачі ядра, помістивши атом (а, значить, і ядро) в кристалічну гратку. При цьому імпульс передається цілому кристалу, і енергія віддачі дуже мала (подібно до того, як гармату, для зменшення віддачі встановлюють на масивний лафет). Стає можливим резонансне поглинання. Явище пружного (тобто без змін внутрішньої енергії тіла) випускання або поглинання -квантів називається ефектом Месбауера.
Ефект використовується для дослідження властивостей твердих тіл, знаходження часу життя збуджених ядер, визначення характеристик ядра, вивчення гравітаційного червоного зміщення.
На рис. 6.5 показано схему досліду Месбауера.
6.5 Фотометричні величини і одиниці
Фотометрія займається вимірюванням світлових потоків та величин, що з ними пов’язані.
Джерела світла поділяються на точкові (розмірами яких можна знехтувати) і протяжні, що розрізняються світністю окремих своїх ділянок. Точкові джерела в однорідномі і ізотропному середовищі випромінюють сферичні хвилі.
Світловий потік – це потік світлової енергії, що оцінюється по зоровому відчуттю. [Ф]=1 Лм.
С
вітловому
потоку в 1 Лм (люмен), що утворений
випромінюванням із довжиною хвилі
=0,555
мкм відповідає потік
енергії
в 0,0016 Вт.
Сила світла
- це потік випромінювання точкового джерела, що припадає на одиницю тілесного кута. d - світловий потік, що випромінюється в границях кута d. Для ізотропного джерела (=4)
. [I]=1 Кд, 1 Лм = 1 Кд1 ср (стерадіан).
Освітленість -
, dпад – світловий потік, dS – елемент поверхні, на яку він падає.
Для
точкового джерела
,
- кут між нормаллю до поверхні
і напрямком на джерело, r
– відстань від поверхні до джерела.
[E]=1
Лк = 1 Лм1
м2.
Яскравість – характеризує випромінювання (відбивання) світла даним місцем поверхні в заданому напрямку.
- тобто сила світла одиничної площадки S в напрямку , що співпадає із нормаллю до цієї площадки. [L]=Кд/м2.
6.6 Голографія. Можливості її застосування
6.6.1 Запис голограми
Головне при отриманні голограми – монохроматичний, когерентний лазерний промінь. При освітленні одночасно опорним і предметним (відбитим від предмета) пучками фотопластинки 4 (рис. 6.6) на ній записується інтерференційна картина, що виникла в площині пластинки при накладанні цих висококогерентних пучків.
6.6.2 Відновлення голограми
Якщо
тепер проявити пластинку і освітити
тільки лазерним опорним пучком (рис.
6.7), то хвильовий фронт відновиться
завдяки дифракції лазерного пучка на
голограмі. Виникає, крім зображення 3
(уявного), що сприймається спостерігачем
С, ще й дійсне зображення (яке є
псевдоскопічним – тобто опуклі місця
замінені вгнутими і навпаки. Це зображення
не показано на рис. 6.7.
6.6.3 Можливості застосування голографії
Контроль якості обробки виробів.
Голографічний мікроскоп.
Голографічний запис і збереження інформації в техніці, медицині, біології.
Голографічне кіно, телебачення, світлотехніка.
Оптичні системи для контроля за вібраціями машин.
Спеціалісти вважають, що винахід голографії за значенням не поступається створенню радіозв’язку.
ПРОГРАМНІ ПИТАННЯ