2.5. Функція контролю як засіб мотивації на прикладі нпу імені м. П. Драгоманова

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова — вищий навчальний заклад IV рівня акредитації в Україні. Заснований в м. Київ у 1834 році. Університет має велику навчально-матеріальну базу. До його складу входять 18 навчально-наукових інститутів, 16 тис. студентів, 160 докторів та 450 кандидатів наук. Звичайно, для ефективної роботи в навчальному закладі повинен буди встановлений контроль за всією діяльністю.

Педагогічний контроль – система перевірки результатів навчання і виховання студентів. Розвиток різноманітних видів педагогічного контролю стимулює навчання та пізнавальну діяльність студентів. Спроби виключити педагогічний контроль повністю або частково з навчального процесу призводить до зниження якості навчання, рівня знань тощо [27].

Головна мета контролю полягає у визначенні якості засвоєння навчального матеріалу, ступеня відповідності сформованих умінь та навичок, цілям і завданням навчання того чи іншого навчального предмета [26].

Методика контролю як цілісна система складається з різних структурних компонентів.

Види контролю: розрізняються за функціями в навчальному процесі [26].

а) Попередній контроль зазвичай проводять на початку навчального року, півріччя, чверті, на перших парах нового розділу навчального предмета або взагалі нового предмета.

Функціональне призначення попереднього контролю полягає в тому, що викладач має на увазі вивчити рівень готовності студентів до сприйняття нового матеріалу, тобто перевірка тут грає діагностичну роль: встановити, якою мірою сформовані в студентів розумові можливості для повноцінного сприйняття нового навчального предмета.

б) Поточний контроль. Основне його призначення, по-перше, для викладача - безперервне відстеження для отримання інформації про якість окремих етапів навчального процесу і, по-друге, для студента - зовнішній стимул, що спонукає його систематично займатися. Ведучи пару, викладач раз у раз звертається до студентів із запитаннями і завданнями з тим, щоб переконатися, чи правильно вони засвоїли досліджуваний матеріал, засвоїли взагалі, в чому проявляються неточності або прогалини в знаннях і уміннях. Що стосується студентів, то поточний контроль спонукає їх постійно бути готовими відповісти на питання і виконати завдання [26].

в) Тематичний контроль проводиться після закінчення вивчення великої теми. Призначення тематичного контролю: систематизувати та узагальнити матеріал всієї теми; шляхом повторення та перевірки знань, попередити забування, закріпити його як базу, необхідну для вивчення наступних розділів навчального предмета [26].

г) Підсумковий контроль приурочується до кінця навчального курсу, чверті, півріччя або року. Це - контроль, завершальний значний відрізок навчального часу. При цьому враховуються результати поточного контролю і, крім того, по ряду предметів проводяться модульні контрольні роботи [26].

Підсумковий контроль здійснюється з метою оцінки результаті в навчання на окремих завершених етапах освіти або на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні. Складові такого контролю — семестровий контроль та державна атестація [27].

Семестровий контроль проводиться у формі семестрового іспиту, диференційованого заліку з конкретної навчальної дисципліни.

Семестровий іспит — форма підсумкового контролю з окремої навчальної дисципліни за семестр, що спрямована на перевірку засвоєння теоретичного та практичного матеріалу.

Семестровий диференційований залік — форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння студентами навчального матеріалу на підставі виконання студентами індивідуальних завдань [27].

Семестровий залік — форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння студентами навчального матеріалу на підставі виконаних ними певних робіт на семінарських, практичних, лабораторних заняттях. Семестровий залік не передбачає обов'язкової присутності студентів за умови виконання ними всіх видів робіт, передбачених навчальним планом за семестр.

Колоквіум — "мікрозалік" — це вид семінарського заняття, де опитування не добровільне, як на звичайному семінарі, а обов'язкове. Студентів заздалегідь попереджають про необхідність ретельної підготовки, про вимоги до відповіді. Відповіді на колоквіумах не можуть набувати форми дискусії. Функція колоквіуму — контрольне повторення теми або розділу [27].

Державну атестацію студентів здійснює державна екзаменаційна (кваліфікаційна) комісія після завершення навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або його етапі з метою встановлення фактичної відповідності рівня освітньої підготовки вимогам кваліфікаційної характеристики [27].

Методи і прийоми контролю. Методи перевірки, контролю знань, умінь і навичок, рівня розвитку студентів існують різні.

Усне опитування допомагає контролювати не лише знання, а й вербальні здібності, сприяє виправленню мовних помилок. Відтворення матеріалу сприяє кращому запам'ятовуванню, активному використанню наукових понять, що не можливо без достатнього застосування їх у мові.

Письмові роботи допомагають з'ясувати рівень засвоєння матеріалу, але слід ретельно виключати можливість списування, вони також потребують великої кількості часу викладача для перевірки.

Захист курсових та дипломних робіт сприяє зростанню самостійності студентів, формуванню їх як майбутніх спеціалістів.

Практичні роботи як метод перевірки знань, умінь і навичок застосовуються в кінці навчального курсу. Всі студенти відправляються на проходження практики в зазначену організацію, установу, підприємство тощо. Результат виконаної практичної роботи викладається у написанні звіту про проходження практики або у дипломній роботі.

Тест є засобом контролю знань, умінь і навичок та рівня розвитку студентів. Тести виконують і діагностичну, і контролюючу функції. Тести представляють собою серію запитань і завдань з перевіреної теми [26].

Форми контролю. Їх можна розглядати в різних відносинах до видів, методів і прийомів. У практичній навчальної роботи для нас становлять інтерес дві сторони: 1) форма як внутрішня організація процесу перевірки - чи організаційна форма і 2) форма як зовнішнє вираження процесу перевірки. Природно, обидві ці сторони взаємодіють між собою, а також з видами, методами і прийомами перевірки.

Організаційні форми. До них відносяться індивідуальна, групова, фронтальна , а також самоконтроль. Коротко їх охарактеризуємо.

Індивідуальна перевірка знань. Її завдання - глибокий і всебічний контроль знань, умінь і навичок студента, рівня його різнобічного і, перш за все, інтелектуального розвитку. Така перевірка дає значний матеріал для об'єктивного судження і відповідних висновків про кожного студента, для організації індивідуального підходу до нього в процесі навчально-виховної роботи. Індивідуальна перевірка забирає багато часу, в цьому її недолік [26].

Групова перевірка передбачає контроль навчальної роботи цілої групи. Це особливо зручно, якщо студенти виконували роботу групою. При такій перевірці слід дійти до кожного, а не обмежуватися загальною оцінкою всієї групи. Необхідно з'ясувати, який внесок кожного був зроблений у загальну справу.

Фронтальна перевірка організується так. Допитується вся група, питання задаються невеликі, потребують короткої відповіді. Вся група в момент опитування працює напружено й у швидкому темпі. Така перевірка дозволяє в короткий термін повторити (відтворити, актуалізувати) матеріал [26].

Самоконтроль - один із видів перевірки студентом результатів власної роботи.

При виконанні письмових завдань студент має бути дуже уважними, перевіряти написане. При сумнівах слід звертатися до підручників, довідників, викладачів тощо.

Результати контроль виражаються в оцінці. Оцінка означає встановлення степені виконання студентами завдань, рівня їх підготовки та розвитку, якості набутих знань та навичок.

Оцінка повинна бути гласною, мотивованою і переконливою.

Роль оцінки полягає в тому, що студенти отримують інформацію про результати своєї навчальної роботи.

Об’єктивно виражена оцінка навчальної діяльності служить важливим стимулом формування та розвитку пізнавальних інтересів, позитивних якостей особистості. Помилка в оцінці викликає зазвичай ускладнення в навчанні, вихованні і розвитку студентів, негативно впливаючи на результативність навчального процесу [26].

Виходячи з наведеного прикладу, зробимо висновок, що правильно встановлений та виражений контроль керівників та викладачів навчального процесу є важливим у формуванні, розвитку та вихованні студентів. Контроль навчального процесу впливає на пізнавальну діяльність студентів, на якість та рівень навчання, на формування умінь та набуття навичок у процесі навчання у вищому навчальному закладі.