3. Методи дослідження контролю як засобу мотивації персоналу

Цей підрозділ присвячено тому, які методи дослідження контролю як

засобу мотивації персоналу я використовувала під час написання курсової роботи.

Метод (від грецьк. – шлях дослідження, теорія, вчення) – систематизований спосіб досягнення теоретичного чи практичного результату, розв'язання проблем чи одержання нової інформації на основі певних регулятивних принципів пізнання та дії, усвідомлення специфіки досліджуваної предметної галузі законів функціонування її об'єктів.

Історичний метод - дає змогу дослідити виникнення, формування та розвиток подій у хронологічній послідовності з метою виявлення внутрішніх та зовнішніх зв'язків, закономірностей та суперечностей контролю. Такий метод я використала у підрозділі 1.2.

Порівняння – це один із універсальних методів наукового пізнання, який дозволяє встановити схожість і відмінність видів, процесів, характеристик контролю та мотивації [2, 88].

Метод аналізу – метод наукового пізнання, який представляє собою уявне розчленування контролю на складові елементи з метою вивчення його структури, окремих ознак, властивостей, зв'язків і відносин. Цей метод дає можливість проникнути в саму суть поняття контролю та виявити його головні ознаки [2, 96]. Метод аналізу був використаний для написання підрозділів 1.1 та 2.1.

Метод синтезу – метод наукового пізнання, який представляє собою уявне з’єднання складових сторін, елементів, властивостей, зв’язку контролю, розчленованих в результаті аналізу, та вивчення функції контролю як єдиного цілого [2, 97]. Його я використовувала для написання пункту 2.1.

Метод узагальнення - логічний процес і результат уявного переходу від одиничного поняття контролю та мотивації до загального поняття, від менш загального до більш загального. Узагальнення визначається проникненням в сутність функції контролю як засобу мотивації персоналу в установі, організації тощо [2, 99]. Такий метод був використаний під час написання підрозділу 2.5.

Метод індукції – метод наукового пізнання, в якому загальний висновок представляє собою знання про весь науковий матеріал функції контролю, одержаний в результаті дослідження окремих елементів цього поняття [2, 99]. Метод індукції я використала для написання висновку курсової роботи.

Аналогія – вивчаючи властивості, ознаки, зв’язок функції контролю і явищ реальної дійсності, ми не можемо пізнати їх одразу, а вивчаємо їх поступово, розкриваючи крок за кроком все нові й нові властивості [2, 103].

Системний метод – це сукупність загальнонаукових методологічних принципів та способів дослідження контролю, в основі якого лежить орієнтація на розкриття цілісності функції контролю як системи. Основою системного методу є система та структура контролю [2, 108].

Аксіоматичний метод – це метод побудови наукової теорії, при якому в основу кладуться деякі вихідні положення поняття контролю, з яких всі інші твердження цієї теорії виводяться за допомогою доказів. Такий метод я використовувала у вступі та у першому розділі при написанні основних понять дослідження функції контролю як засобу мотивації персоналу [2, 117].

Метод сходження від абстрактного до конкретного – метод наукового дослідження, який виражає рух до теоретичної думки до все більш повного, всебічного і цілісного відтворення поняття контроль. Він характеризує спрямованість науково-дослідного процесу в цілому, тобто рух думки від менш змістовного до більш змістовного знання. Суть метода полягає в тому, що контроль описується за допомогою багатьох понять, суджень та визначень. Метод сходження від абстрактного до конкретного я застосувала при написанні визначення основних понять дослідження «контроль» та «мотивація» [2, 122].

В даному підрозділі я описала, які методи наукового дослідження я використала для підготовки курсової роботи, зокрема це такі методи як: порівняння, метод аналізу, метод синтезу, метод індукції, метод узагальнення, аналогії, системний метод, аксіоматичний метод, історичний метод та метод сходження від абстрактного до конкретного.