1.4.4. Кодування графічних даних

Якщо роздивитися за допомогою збільшувального скла чорно - біле графічне зображення, надруковане в газеті або книзі, те можна побачити, що воно складається із дрібних крапок, що утворять візерунок, називаний растром.

Оскільки лінійні координати й індивідуальні властивості кожної крапки (яскравість) можна виразити за допомогою цілих чисел, те можна сказати, що растрове кодування дозволяє використати двійковий код для представлення графічних даних. Загальноприйнятим на сьогоднішній день вважається подання чорно-білих ілюстрацій у вигляді комбінації крапок з 256 градаціями сірого кольору, і таким чином, для кодування яскравості будь-якої крапки звичайно досить восьмирозрядного двійкового числа.

У кольорових графічних зображеннях кожна крапка зображення складається із трьох складових частин: червоної (Red), зеленої (Green), синьої (Blue). Така система кодування називається системою RGB. Якщо для кодування яскравості кожної зі складові крапки використати по 256 значень, як це прийнято для напівтонових чорно - білих зображень, те на кодування кольору однієї крапки треба затратити 24 розряди. При цьому система кодування забезпечує однозначне визначення 16,5 млн. різних кольорів, що досить близько до чутливості людського ока. Режим представлення кольорової графіки з використанням 24 двійкових розрядів називається повнокольоровим (True Color). Кодування кольорової графіки 16 - розрядними двійковими числами називається режимом High Color. У сучасних комп'ютерах для кодування кольору використовують ще більшу кількість розрядів.

1.4.5. Кодування звукової інформації

Для кодування звукової інформації використають два методи: FM (Frequency Modulation), Wave-Table (таблично - хвильовий). Перший метод заснувань на тому, що будь-який складний звук можна розкласти на послідовність найпростіших гармонійних сигналів різних частот, кожний з яких являє собою правильну синусоїду, а отже, може бути описів числовими параметрами, тобто кодом. У природі звукові сигнали мають безперервний спектр, тобто є аналоговими. Їхнє розкладання в гармонійні виряджай й подання у вигляді дискретних цифрових сигналів виконують спеціальні пристрої - аналогово-цифрові перетворювачі (АЦП). Зворотне перетворення для відтворення звуку, закодованого числовим кодом, виконують спеціальні пристрої - аналогово-цифрові перетворювачі (ЦАП). При таких перетвореннях неминучі втрати інформації, пов'язані з методом кодування, тому якість звукозапису звичайно виходить не цілком задовільним і відповідає якості звучання найпростіших електромузичних інструментів з офарбленням, характерним для електронної музики. У тої ж година даний метод кодування забезпечує досить компактний код, і тому він знайшов широке застосування, коли ресурси обчислювальної техніки були недостатні.

Другий метод заснувань на тому, що в заздалегідь підготовлених табли­цях зберігаються зразки звуків для множини різних музичних інструментів і інших звуків, одержаних у результаті деякої діяльності. В обчислювальній тех­ніці такі зразки називаються семплами. Числові коди виражають тип інструмента, номер його моделі, висоту тону, тривалість і інтенсивність звуку, динаміку його зміни, деякі параметри середовища, у якій відбувається зву­чання, а також інші параметри, що характеризують особливості звуку. Оскільки як зразки використаються «реальні» звуки, то якість звуку, отриманого в ре­зультаті синтезу, виходить дуже високим і наближається до якості реальних музичних інструментів.