11.Розкрийте сутність сукупої пропозиції, її зміст і моделі. Нецінові фактори сукупної пропозиції.

Сукупна пропозиція (AS) – агрегована величина, що показує, яку кількість товарів та послуг економіка готова виробити та поставити на ринок при кожній величині загального рівня цін за інших рівних умов. З іншого боку, це визначення говорить про те, яким має бути рівень цін, щоб спонукати виробників поставити на ринок ту чи іншу кількість товарів.

У короткостроковому періоді між цінами і AS існує прямий зв’язок: чим вищі ціни, тим більший рівень пропозиції. В цьому полягає закон AS.

Функціональний характер залежності між сукупною пропозицією та загальним рівнем цін дає змогу проілюструвати цю залежність графічно:

Н а графіку відрізняються три відрізки. І – кейнсіанський відрізок. Економіка виробляє товари та послуги в обсязі, який нижчий за потенційний. Використовуються не всі наявні ресурси. Зростання обсягу в-ва не супроводжується необхідністю платити більшу ціну за дефіцитні ресурси. Тому фактично не супроводжується збільшенням видатків і не підштовхує загальний рівень цін до зростання.

Проміжний або висхідний відрізок показує. Повна зайнятість формується поступово; ресурси в різних галузях вичерпуються неодночасно. Розширення в-ва в деяких галузях потребує залучення ресурсів за вищою ціною. Зростання питомих витрат змушує підприємців підвищувати ціни на товари з метою збереження рівня прибутковості в-ва.

ІІІ  вертикальний або класичний. Економіка використовує всі наявні в даний момент ресурси і виробляє ВВП на потенційно можливому рівні. Як наслідок – загальний рівень в-ва не зростає, а загальний рівень цін підвищується.

Таким чином, зміни у величині пропозиції відбиваються на графіку рухом точки уздовж стаціонарної кривої AS.

Теорії або моделей, що пояснюють короткострокову криву сукупної пропозиції.

Теорія негнучкості зарплати. Рівень номінальної зарплати зазвичай змінюється досить повільно. Якщо рівень цін зростає – знижується реальна зарплата. Питомі витрати знижуються, п-ва наймають більше робітників та розширюють пропозицію.

Теорія неправильних уявлень працівників. Працівники можуть невірно оцінювати співвідношення між зростанням своєї номінальної зарплати і загального рівня цін. Якщо підвищення номінальної зарплати сприймається як її реальне зростання, пропозиція праці зростає. Фірми можуть наймати більше робітників і збільшувати обсяг в-ва.

Теорія недосконалої інформації. В-ки можуть мати невірні уявлення про реальну динаміку відносних цін. Якщо вони вважають, що номінальне зростання цін на їх продукцію є реальним зростанням її відносної ціни, вони розширять обсяг свого в-ва.

Теорія негнучкості цін. Фірми не відразу змінюють свої ціни у відповідь на підвищення попиту. Якщо загальний рівень цін знижується, обсяг виробництва фірм, чиї ціни стали зависокими, скоротиться.

Зміни у сукупній пропозиції виникають унаслідок дії нецінових чинників: 1) ціни на ресурси; 2) продуктивність ресурсів; 3) субсидії підприємствам і податки на підприємства.

Внаслідок дії нецінових чинників змінюється AS, що проявляється у зрушенні кривої вправо (зростання AS) або вліво (скорочення AS) за незмінного загального рівня цін .

Вертикальний відрізок кривої AS називається класичним бо він відповідає класичній ідеї про те, що в економіці є наявні механізми, що зрівноважують її на рівні потенційного обсягу в-ва за повної зайнятості, а реальні зміни не залежать від рівня цін, тобто номінальних змінних. В короткостроковому періоді реальний обсяг в-ва обмежений наявними ресурсами і не може зреагувати на зміну загального рівня цін. У довгостроковому періоді збільшення сукупної пропозиції відбувається під впливом чинників, які збільшують потенційний рівень в-ва: зміни обсягу наявних ресурсів, технолог. зміни, зрушення в технології. На графіку це відбивається зрушенням вертикальної кривої AS вправо.