- •1.Джерела вивчення та історіографія історії України.
- •5 Період: Основні риси:
- •2.Наукова періодизація і характеристика основних етапів української історії.
- •4.Трипільська культура.
- •11.Християнізація Русі та її значення.
- •3.Початок людського суспільства та його еволюція на території України.
- •8.Перші державні утворення на території України.
- •5.Кочові народи на півдні України.
- •7.Проблема етногенезу східних слов’ян.
- •6.Антична колонізація в Північному Причорномор’ї.
- •9.Основні теорії походження Київської Русі.
- •10.Перші київські князі. Їх внутрішня та зовнішня політика.
- •12.Реформаторська діяльність Ярослава Мудрого.
- •17.Історичне значення Галицько-Волинської держави.
- •29.Андрусівське перемир’я 1667 р., “Вічний мир” та їх значення для України.
- •13.Еволюція політичного устрою Київської Русі. Причини політичної децентралізації Русі.
- •14.Історичне значення та проблема спадщини Київської Русі.
- •25.Формування української державності в ході національно-визвольної війни 1648-1676 рр.
- •15.Етапи політичної історії Галицько-Волинської держави.
- •1199-1205Рр. Розвиток об'єднаного Галицько-Волинського князівства за Романа Мстиславовича у1202 р.
- •1205-1238 Рр. Тимчасовий розпад Галицько-Волинського князівства, викликаний загибеллю Романа Мстиславовича і посиленням боротьби бояр за владу
- •1264-1340 Рр. Розвиток Галицько-Волинського князівства за спадкоємців Данила Галицького, поступове політичне ослаблення князівства
- •16.Внутрішня і зовнішня політика Данила Галицького.
- •32.Адміністративно-територіальний та політичний устрій Гетьманщини, її соціально-економічне становище.
- •18.Українські землі у складі Великого князівства Литовського.
- •19.Наступ Польщі на українські землі. Утворення Речі Посполитої.
- •20.Соціально-економічні та політичні передумови виникнення українського козацтва. Реєстрове козацтво.
- •21.Політика гетьмана п.Конашевича- Сагайдачного.
- •26.Березневі статті: умови і правове значення.
- •22.Козацько-селянські повстання кін. XVI ст. Та 20-30-х рр. XVII ст., їх наслідки.
- •23.Брестська церковна унія 1596 р. Та її історичне значення.
- •31.Причини поразки української національної революції 1648-1676 рр. Та її історичне значення.
- •24.Причини, характер та періодизація національно-визвольної війни 1648-1676 рр.
- •27.Постать б.Хмельницького в українській історії. Оцінки діяльності.
- •33.Гетьман і.Мазепа: оцінки діяльності.
- •28.Україна після смерті б.Хмельницького. Гетьмани і.Виговський та ю.Хмельницький.
- •35.Українська політика Петра і. Наступ Росії на українську автономію.
- •30.Гетьманування Петра Дорошенка.
- •34.Конституція п.Орлика та її історичне значення.
- •36.Українська політика Катерини II. Ліквідація Гетьманщини.
- •37.Польське панування на Правобережній Україні у XVIII столітті. Гайдамацький рух.
31.Причини поразки української національної революції 1648-1676 рр. Та її історичне значення.
Починаючи з 1674 р. становище П. Дорошенка погіршується: правобережне населення, розчарувавшись у можливості ви-борення незалежності, відвернулося від гетьмана, його почали залишати соратники, родичі. Підвладна Дорошенкові територія скоротилася до Чигирина і його округ.
У жовтні 1676 р., коли до Чигирина підступили полки І. Самойловича і російські гарнізони, П.Дорошенко капітулював, присягнувши на вірність російському цареві. Гетьману не вдалося реалізувати державну ідею, за яку так наполегливо і послідовно боровся Б.Хмельницький. * Падіння гетьманства П.Дорошенка ознаменувало кінець національно-визвольної війни та її поразку. Була ліквідована українська державність на Правобережжі, і усі спроби її відновити зазнали невдачі. Державність вдалося зберегти лише на території Лівобережжя, яке на правах автономії входило до складу Росії. Незалежну соборну державу в межах етнічних українських земель було створено лише на короткий період. Від воєнних дій, голоду, епідемій, захоплення в ясир, переселення втрати становили 65 - 70% усього населення України, зазнали руйнувань міста і села, було завдано надзвичайно великої шкоди господарству. Національно-визвольна війна 1648-1676 рр., не дивлячись на поразку, мала велике історичне значення. Вона:
> зумовила формування ідеї утворення незалежної соборної української держави;
> призвела до відтворення Української держави, частина якої на території Лівобережної України (гетьманщина) проіснувала на правах автономії в складі Росії до 80-хрр. XVIIIст.;
> вплинула на розвиток національної самосвідомості українців;
> сформувала нову політичну еліту, яка стала на захист українських національних інтересів;
> збагатила традиції боротьби українців за національне і соціальне визволення;
> сприяла розвитку української культури, перш за все, усної народної творчості, літератури, літописання.
У ході тривалих війн за панування в українських землях між Росією, Річчю Посполитою, Туреччиною і Кримом, Україна виявилася роздробленою: Слобожанщина, Лівобережжя, Київ і Запоріжжя перебували під владою Росії; Правобережжя - під владою Речі Посполитої і частково Туреччини (Поділля). У складі Польщі залишилася Волинь і Галичина.
* Розчленування українських земель було закріплено системою договорів між цими державами. Єдиний народ був розколотий і опинився в сферах впливу різних держав.
24.Причини, характер та періодизація національно-визвольної війни 1648-1676 рр.
Причини національно-визвольної війни
>Здійснення польською шляхтою щодо України політики соціального, національного та релігійного гноблення, курс польського уряду на ліквідацію козацтва як стану. Серед українського населення наростало почуття ненависті до польського панування, соціальний вибух був неминучим.
>Стрімкий розвиток національної самосвідомості українців (усвідомлення ними своєї етнічної ідентичності, спільних інтересів, розвиток ідей Батьківщини, її єдності та незалежності).
> Формування на основі козацтва нової української політичної еліти, яка визначила національні інтереси і сформувала цілі українського руху, розробила його політичну програму, відіграла провідну роль у процесі державотворення. Саме завдяки новій українській еліті соцільний вибух 1648 р. набув характеру національно-визвольної боротьби.
Цілі боротьби
> Ліквідація польського і будь-якого іншого панування.
> Звільнення від національно-релігійного гноблення.
> Ліквідація магнатського землеволодіння, фільварково-панщинної системи господарства, кріпацтва, завоювання особистої свободи і права власності селян, міщан, козаків на землю.
> Утворення незалежної соборної української держави. При цьому слід зауважити, що ідея створення національної держави визрівала поступово. Піднімаючи козаків на повстання, Б.Хмельницький і його соратники прагнули, насамперед, до збереження козацьких вольностей. Але в ході боротьби Хмельницький висуває ідею створення української автономії у складі Речі Посполитої, а згодом - і Української суверенної держави. Вперше принципи розбудови незалежної держави Хмельницький сформулював у лютому 1649 р. під час переговорів з королівськими послами в Переяславі (ці принципи будуть розглянуті далі).
Характер національно-визвольної війни
Виходячи із причин, складу учасників і цілей Національно-визвольної війни, її характер визначають як:
• національно-визвольний;
• релігійний;
• соціальний
Періодизація національно-визвольної війни
Національно-визвольна війна продовжувалася тривалий час, розвивалася поступово і суперечливо. У зв'язку з цим, питання про її хронологічні межі і періодизацію до сьогоднішнього дня залишається дискусійним.
В історичній літературі висловлюється думка про наявність у подіях 1648-1676рр. в Україні елементів революції, оскільки соціальна боротьба була спрямована на встановлення нової за своєю суттю моделі соціально-економічних відносин.
Спираючись на широку джерельну базу, на дослідження вітчизняних і зарубіжних істориків, доцільно виділити п'ять періодів перебігу Національно-визвольної війни.
> Перший (лютий 1648 - червень 1652 рр.)
- період найбільшого розмаху та інтенсивності національно-визвольної і соціальної боротьби. Основні завоювання: виборення державної незалежності у червні 1652 р. й успішне завершення Селянської війни.
> Другий (червень 1652 - серпень 1657 рр.)
- період погіршення економічного і гео-політичного становища козацької України.
> Третій (вересень 1657 - червень 1663 рр.)
- період різкого загострення соціально-політичної боротьби, що вилилася в громадянську війну і призвела до розколу козацької України на два гетьманства - Правобережне і Лівобережне.
>Четвертий (липень 1663-червень 1668 рр.)
-період відчайдушної боротьби національно-патріотичних сил за возз'єднання України в умовах прагнення польського й російського урядів поділити Українську державу.
> П'ятий (липень 1668- вересень 1676 рр.)
- період кризи і поразки визвольної війни. Ліквідація державності на Правобережжі.
