8. Модуль страхових внесків для галузей економіки всіх класів

професійного ризику виробництва визначається за формулою

ВФ

МВ = ----- ,

ПЗП

де МВ - модуль страхових внесків для галузей економіки всіх

класів професійного ризику виробництва; ВФ - розрахункові витрати

Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві

та професійних захворювань (далі - Фонд) у наступному календарному

році; ПЗП - сума приведених фактичних витрат на оплату праці в

минулому календарному році в галузях економіки усіх класів

професійного ризику виробництва.

9. Сума страхових внесків підприємств одного класу

професійного ризику виробництва в наступному календарному році

визначається за формулою

СВкл = ПЗПкл х МВ,

де СВкл - сума страхових внесків підприємств одного класу

професійного ризику виробництва в наступному календарному році.

( Пункт 10 втратив чинність на підставі Постанови КМ N 527

( 527-2001-п ) від 16.05.2001 )

11. Для підприємств одного класу професійного ризику

виробництва страховий тариф на наступний календарний рік

визначається за формулою

СВкл х 100

СТкл = -----------,

ВОПкл х Іоп

де СТкл - страховий тариф на наступний календарний рік для

підприємств одного класу професійного ризику виробництва,

відсотків; Іоп - прогнозований індекс зростання фактичних витрат

на оплату праці в наступному календарному році.

( Пункт 11 в редакції Постанови КМ N 527 ( 527-2001-п ) від

16.05.2001 )

12. Фонд відносить підприємства до галузей економіки за

видами їх основної діяльності.

Якщо страхувальник провадить свою діяльність у кількох

галузях економіки, підприємство відноситься до тієї з них, яка має

найбільшу питому вагу в обсязі реалізованої продукції.

У разі зміни технології робіт або виду діяльності

підприємства Фонд відповідно змінює належність цього підприємства

до класу професійного ризику виробництва.

13. Структурні підрозділи підприємства, що виконують

внутрішні перевезення, провадять постачальницько-збутову

діяльність, пункти зв'язку, машинолічильні станції, бази, склади,

які не перебувають на самостійному балансі і не є у зв'язку з цим

самостійними обліковими одиницями, підлягають обліку за основною

діяльністю цього підприємства.

( Пункт 14 втратив чинність на підставі Постанови КМ N 527

( 527-2001-п ) від 16.05.2001 )

15. Аварійно-рятувальні служби, служби відомчої воєнізованої

або професійної сторожової охорони відносяться до тих галузей

економіки, до яких належать підприємства, що ними обслуговуються.

16. У разі коли за специфікою виробництва підприємство не

підпадає під класифікацію галузей економіки та видів робіт за

професійним ризиком виробництва згідно з додатком, рішення щодо

віднесення його до відповідного класу професійного ризику

виробництва приймається Фондом.

17. У разі коли роботодавець не надає Фонду відомості,

необхідні для визначення класу професійного ризику виробництва,

або надає їх несвоєчасно і не в повному обсязі, Фонд установлює

клас професійного ризику виробництва і страховий внесок за власною

оцінкою.

( Пункт 18 втратив чинність на підставі Постанови КМ N 527

( 527-2001-п ) від 16.05.2001 )

19. Для підприємств місячна сума страхового внеску

визначається за формулою

ВОПстр х СТкл

СВстр = --------------,

100

де СВстр - місячна сума страхового внеску, гривень; ВОПстр -

сума фактичних витрат підприємства на оплату праці у місяці, за

який сплачується страховий внесок, гривень.

( Пункт 19 в редакції Постанови КМ N 527 ( 527-2001-п ) від

16.05.2001 )

20. Знижки чи надбавки до страхового внеску застосовуються

Фондом з урахуванням результатів роботи підприємства за минулий

календарний рік і визначаються за формулами

Ппід = ВШпід : СВпід ;

Пкл = ВШкл : СВкл,

де Ппід - питома вага витрат Фонду на відшкодування шкоди

потерпілим на підприємстві у минулому календарному році; ВШпід -

сума витрат Фонду на відшкодування шкоди потерпілим на

підприємстві у минулому календарному році; СВпід - сума страхового

внеску підприємства; Пкл - питома вага витрат Фонду на

відшкодування шкоди потерпілим на виробництві у минулому

календарному році на підприємствах відповідного класу професійного

ризику виробництва; ВШкл - сума витрат Фонду на відшкодування

шкоди потерпілим у минулому календарному році на цих

підприємствах; СВкл - сума страхових внесків цих підприємств.

12. Обов’язки Фонду соціального страхування від нещасних випадків, пов’язані з координацією страхової діяльності.

Стаття 24. Обов'язки Фонду соціального страхування від нещасних випадків, пов'язані з координацією страхової діяльності

Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний:

1) здійснювати облік та вести реєстр платників страхових внесків;

2) письмово повідомляти страхувальнику умовний клас професійного ризику його підприємства - групу галузей (підгалузей) економіки або видів діяльності, що мають визначений для цієї групи рівень виробничого травматизму та професійної захворюваності;

3) укладати угоди з лікувально-профілактичними закладами та окремими лікарями на обслуговування потерпілих на виробництві;

4) вивчати та використовувати досвід управління охороною праці та страхування від нещасного випадку в зарубіжних країнах;

5) співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.

Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат;

6) виконувати інші роботи, пов'язані з координацією страхової діяльності.

Розділ III Обов'язки фонду соціального страхування від нещасних випадків содержит следующие статьи:

Стаття 21. Соціальні послуги та виплати, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків

Стаття 22. Профілактика нещасних випадків

Стаття 23. Страхові експерти з охорони праці

Стаття 25. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів

13. Характеристика сучасного стану ринку праці в Україні.

Проблема безробіття є однією з головних серед глобальних проблем сучасності. Для деяких держав вона є фактором, що сприяє збільшенню продуктивності праці.

Ринок праці — сукупність соціально-економічних відносин щодо зайнятості та використання працівників у суспільному виробництві.

Значення ринку праці полягає у:

використанні потенційних можливостей для підвищення ефективності економіки;

забезпеченні працюючих доходами, що дають можливість задовольняти їх соціально-економічні потреби та посилюють соціальну захищеність;

зменшенні розшарування й соціальної напруги в суспільстві;

забезпеченні соціально-економічної стабільності. Методи стимулювання попиту на робочу силу:

прямі інвестиції у створення і реконструкцію робочих місць;

пільгове оподаткування та кредитування галузей і регіонів, де бажано збільшити попит на робочу силу:

відшкодування підприємству витрат на пошук, навчання та найм на роботу працівників;

сприяння забезпеченню підприємств матеріальними ресурсами, гарантування збуту продукції за умови розширення робочих місць;

прямі виплати підприємствам за кожного найнятого працівника;

стимулювання підприємств у забезпеченні зайнятості інвалідів, молоді, інших не конкурентоздатних груп населення. Методи скорочення попиту на робочу силу:

встановлення додаткових податків за залучення робочої сили;

жорстка кредитна політика;

встановлення підприємству одноразових виплат в бюджет за найм працівників певної категорії;

зниження інвестицій;

скорочення або відміна гнучких форм зайнятості.

Безробітними визначаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до прийнятної роботи.

Безробіття поділяють на 3 основних типи: фрикційне, структурне і циклічне.

Фрикційне безробіття пов'язане з пошуками або чеканням роботи в найближчому майбутньому. При наявності вибору професії, роду і виду діяльності деякі працівники виявляються в положенні «між роботами». Одні добровільно змінюють місце роботи, інших звільняють, і вони шукають нову роботу, треті втрачають сезонну роботу. Цей тип безробіття є неминучим, і навіть бажаним, тому що багато працівників змінюють вид діяльності на більш кваліфікований і, таким чином, відбувається більш раціональний розподіл трудових ресурсів.

Структурне безробіття виникає у зв'язку з падінням попиту на робочу силу в різних галузях. Наприклад, коли з розвитком технологій або змін споживчого попиту відпадає потреба у виробництві будь-якого товару. Різниця між структурним і фрикційним видами безробіття: фрикційне безробіття більш довгострокове, тому що потрібен час для придбання нових знань або зміни місця проживання, тому воно вважається більш серйозним. Фрикційний і структурний види безробіття є неминучими. У зв'язку з цим 100 % зайнятість населення є недосяжною. Звідси виникає термін природній рівень безробіття, який дорівнює сумі рівнів фрикційного і структурного безробіття. Такий рівень установлюється, коли ринки робочої сили перебувають у рівновазі, тобто кількість тих, що шукають роботу, дорівнює числу робочих місць.

В умовах високого рівня безробіття, що свідчить про наявність надлишку робочої сили порівняно з попитом, можливості реалізації закону щодо формування ціни робочої сили залежно від попиту й пропозиції реально відсутні. В економічній науці розрізняють такі рівні заробітної плати: мінімальна, номінальна, реальна.