7 2005 3 12 Січня 2005 року, згідно із внесеними змінами до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:

- забезпечено виплату мінімальної пенсії за віком, за наявності у

чоловіків 25 років, а у жінок - 20 років страхового стажу, у

розмірі прожиткового мінімуму, визначеного законом для осіб,

які втратили працездатність (332 грн);

- здійснено перший крок до диференціації пенсій шляхом

введення доплати за понаднормовий стаж;

- вперше пенсії підвищено у зв'язку із ростом заробітної плати.

Після набрання чинності з 1 січня 2005 року Закону України

«Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права

на пенсію, та інвалідам» соціальні пенсії переведено в соціальну

допомогу. Призначені відповідно до Закону України «Про

пенсійне забезпечення» соціальні пенсії за бажанням пенсіонера

продовжують виплачуватись органами Пенсійного фонду

України до закінчення терміну їх виплати.

8 2006 Поступово розвивається недержавне пенсійне забезпечення. У 2006 році чисельність учасників недержавних пенсійних фондів збільшилась у 2 рази, порівняно з 2005 роком, а сума активів недержавних пенсійних фондів збільшилась відповідно у три рази та склала 128 млн грн.

У 2006 році підвищення пенсій інвалідам війни, учасникам бойових дій та сім'ям загиблих провадиться, виходячи з прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, що втратили працездатність.

9 2007 Передано до Пенсійного фонду України функції з призначення і виплати пенсій і грошового забезпечення від 13 відомчих силових і судових органів.

Застосовано коефіцієнт підвищення пенсії у зв'язку із зростанням середньої заробітної плати в галузях економіки за попередній рік, що перевищує мінімальний, а саме: пенсії, призначені до 2005 року (тобто з урахуванням середньої заробітної плати в галузях економіки за 2002 та 2003 роки), підвищені на 28,03 %, що відповідає 96 % темпів зростання заробітної плати в галузях економіки у 2006 році порівняно із 2005 роком, а ті, які призначені в останні 2 роки (тобто з урахуванням середньої заробітної плати в

Продовження табл,

ЕТАП РОКИ ПОЗИЦІЇЧАСУ

галузях економіки за 2004 та 2005 роки), - на 20 %, що відповідає 68 % темпів зростання зарплати. Шдвищення пенсій протягом року провадилося у три етапи. Інвалідам війни та учасникам бойових дій надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії (дотація) у сумі, що не вистачає у інвалідів війни I групи - 100 відсотків, II групи - 90 відсотків, III групи -80 відсотків, учасників бойових дій - 70 відсотків розміру середньої заробітної плати в Україні за даними Державного комітету статистики за 2006 рік. Мінімальна пенсійна виплата без урахування пенсій за особливі заслуги перед Україною становить: для інвалідів війни I групи - 1041,47 грн, для інвалідів війни II групи - 937,32 грн, для інвалідів війни III групи - 833,18 грн, для учасників бойових дій - 729,03 грн. Парламентом у першому читанні схвалено проект Закону України «Про запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування».

10 2008 Завдяки збільшенню вартості 1 року страхового стажу та осучасненню заробітної плати, що враховується для розрахунку розміру пенсії, відновлено диференціацію пенсій для більшості пенсіонерів, а саме:

- збільшено розмір оцінки одного року страхового стажу до 1,2

%, а з 1 жовтня 2008 року розмір оцінки одного року страхового

стажу дорівнюватиме 1,35 %;

- більш ніж у три рази збільшено заробітну плату для

обчислення пенсії, а саме з 306 грн, яка враховувалася при

перерахунку пенсії у 2004 році, до 928 грн.

3 1 квітня 2008 року встановлено мінімальну пенсійну виплату всім категоріям одержувачів на рівні не нижче розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Пенсійна система доповнюється системою пільг, компенсацій, гарантій, програмою житлових субсидій та іншими видами державної соціальної допомоги громадянам похилого віку, інвалідам, сім'ям з дітьми тощо. Всі пропозиції Уряду з пенсійних питань, які потребують нормативного і законодавчого врегулювання, попередньо узгоджуються з соціальними партнерами. Урядом також дотримується домовленість з Верховною Радою України щодо попереднього опрацювання та узгодження ініційованих ним законопроектів та надання методичної допомоги народним депутатам України у реалізації ними права законодавчої ініціативи в сфері пенсійного забезпечення. Забезпечується тісна співпраця з народними депутатами України щодо розгляду звернень громадян.

Сьогодні пенсійне забезпечення регулюється Конституцією України, міждержавними угодами та законодавчими актами України:

1. Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

2. Закон України "Про недержавне пенсійне забезпечення".

3. Закон України "Про пенсійне забезпечення".

4. Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

5. Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

6. Закон України "Про Кабінет Міністрів України".

7. Закон України "Про статус народного депутата України".

8. Закон України "Про державну службу".

9. Закон України "Про прокуратуру".

10. Закон України "Про статус суддів".

11. Закон України "Про судову експертизу".

12. Митний кодекс України.

13. Положення про помічника-консультанта народного депутата України, затверджене Постановою Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР.

14. Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

15. Закон України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні".

16. Закон України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні".

17. Закон України "Про жертви нацистських переслідувань".

18. Закон України "Про соціальний захист дітей війни".

19. Закон України "Про зайнятість населення".

20. Закон України "Про донорство крові та її компонентів".

21. Закон України "Про статус гірських населених пунктів в Україні".

22. Закон України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів".

23. Закон України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

24. Закон України "Про Національний банк України".

25. Закон України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною".

26. Закон України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування".

27. Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

28. Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

29. Закон України "Про дипломатичну службу".

30. Закон України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам".

ПЕРЕЛІК УГОД ТА ДОГОВОРІВ, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ ПИТАННЯ ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ (ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ПРИНЦИП

№п/п КРАЇНА МІЖНАРОДШ ДОГОВОРИ (УГОДИ)

1. Білорусь

Вірменія

Казахстан

Киргизстан

Російська Федерація

Таджикистан

Туркменістан

Узбекистан

Україна Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року набула чинності з дня підписання.

2. Угорщина Угода між Союзом РСР і Угорською Народною Республікою про співробітництво в галузі соціального забезпечення, підписана 20.12.1962 p., ратифікована 31.05.1963 p., набула чинності з 12 квітня 1963 року.

3. Молдова Угода між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення, підписана 29.08.1995 p., ратифікована ВРУ 29.10.1996 p., набула чинності з 19 грудня 1996 року.

4. Грузія Угода між Урядом України і Урядом Республіки Грузія про співробітництво в галузі пенсійного забезпечення, підписана 09.01.1995 p., ратифікована ВРУ 22.11.1995 p., набула чинності з 22 грудня 1995 року.

5. Азербайджан Угода між Урядом України і Урядом Азербайджанської Республіки про співробітництво в галузі пенсійного забезпечення, підписана 28.07.1995р., ратифікована ВРУ 07.05.1996 p., набула чинності з 2 листопада 1996 року.

6. Монголія Угода між СРСР і Монгольською народною Республікою про співробітництво в галузі соціального забезпечення, підписана 06.04.1981 p., ратифікована 02.12.1981 p., набула чинності з 28 січня 1982 року.

7. Румунія Угода між Союзом РСР і Румунською Народною Республікою про співробітництво в галузі соціального забезпечення, підписана 24.12.1960 p., ратифікована 10.05.1961 p., набула чинності з 27 червня 1961 року.

Продовження табл.

№п/п КРАЇНА МІЖНАРОДШ ДОГОВОРИ (УГОДИ)

8. Білорусь Угода між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення, підписана 14.12.1995 p., ратифікована 22.11.1996 p., набула чинності з 11 лютого 1997 року.

ПЕРЕЛІК УГОД ТА ДОГОВОРІВ, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ ПИТАННЯ ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ (ПРОПОРЦІЙНИЙ ПРИНЦИП)

№п/п КРАЇНА МІЖНАРОДШ ДОГОВОРИ (УГОДИ)

1. Латвія Договір між Україною і Латвійською Республікою про співробітництво в галузі соціального забезпечення, підписаний 26.02.1998 p., ратифікований ВРУ 19.03.1999 p., набув чинності з 11 червня 1999 року.

2. Королівство Іспанія Угода між Україною і Королівством Іспанія про соціальне забезпечення, громадян підписана 07.10.1996 p., ратифікована ВРУ 17.12.1997 p., набула чинності з 27 березня 1998 року.

3. Литва Договір між Україною та Литовською Республі-кою про соціальне забезпечення, підписаний 23.04.2001 p., ратифікований ВРУ 10.01.2002 p., набув чинності з 8 лютого 2002 року.

4. Естонія Договір між Урядом України і Урядом Естонської Республіки про співробітництво в галузі соціального забезпечення, підписаний 20.02.1997 року, ратифікований ВРУ 04.11.1997 p., набув чинності з 28 січня 1998 року.

5. Словаччина Договір між Україною та Словацькою Республікою про соціальне забезпечення, підписаний 05.12.2000 p., ратифікований ВРУ 20.09.2001 p., набув чинності з 1 січня 2002 року.

6. Чехія Договір між Україною та Чеською Республікою про соціальне забезпечення, підписаний 04.07.2001 року, ратифікований ВРУ 22.11.2002 p., набув чинності з 1 квітня 2003 року.

7. Болгарія Договір між Україною та Республікою Болгарією про соціальне забезпечення, підписаний 04.09.2001 року, ратифікований ВРУ 22.11.2002 p., набув чинності з 1 квітня 2003 року.

Принципи державного пенсійного страхування:

7. законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

2. обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичнш осіб - суб'єктів підприємнщької діяльності;

3. права на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування осіб, які відповідно до цього Закону не підлягають загальнообов 'язковому державному пенсійному страхуванню;

4. заінтересованості кожної працездатної особи у власному матеріальному забезпеченні після виходу на пенсію;

5. рівноправності застрахованих осіб щодо отргшання пенсійнш виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов 'язкове державне пенсійне страхування;

6. диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу тарозміру заробітної плати (доходу);

7. солідарності та субсидування в солідарній системі;

8. фінансування видатків на витату пенсій, надання соціальних послуг зарахунок страхових внесків, бюджетних коштів і коштів цільових фондів;

9. спрямування частши страхових внесків до Накопичувального фонду для здійснення оплати договорів страхування довічної пенсії і одноразової виплати залежно від розмірів накопичень застрахованої особи з урахуванням інвестиційного доходу;

10. державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом;

11. організації управління Пенсійним фондом на основі паритетності представншів від застрахованих осіб, роботодавців та держави і на засадах гласності, прозорості та доступності його діяльності;

12. обов'язковості фінансування за рахунок коштів Пенсійного фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій та наданням соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом;

13. цільового та ефективного використання коштів

загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

14. відповідальності суб'єктів системи загальнообов'язкового

державного пенсійного страхування за порушення норм цього Закону, a

також за невшонання або неналежне виконання покладених на них

обов 'язків.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

28. Порядок обчислення пенсій.

Якісною -пов'язана з

трудовою діяльністю як

виконанням будь-якої

роботи, роботи за

конкретною спеціальністю,

на певній посаді, в певних

умовах і кліматичних

регіонах країни чи

діяльністю, в якій

зацікавлена держава. Тобто

у всіх цих випадках така

діяльність пов'язана із

здійсненням працівником

певних дій.

Стажроботи

яктрудова

діяльність

працівника чи

інша

діяльність,

прирівняна

законом до

трудової,

характеризуєть

-ся двома

Кількісною вказуе на тривалість цих дій в

часі, тобто на

тривалість трудової чи

прирівняної до неї

діяльності. Саме

кількісні і якісні

властивості, які

характеризують

трудовий стаж,

повинні бути

покладені в основу

його класифікації.

Залежно від кількісної та якісної характеристики розрізняють:

Загальний трудовий стаж це загальна тривалість трудової або іншої суспільно-корисної діяльності та іншга періодів, визначених в законодавстві, незалежно від перерв. Тривалість перерв у трудовій діяльності, причин звільнення і характер праці при визначенні загального трудового стажу значення не мають.

Загальний трудовий стаж є обов’язковою частшою юридичного складу, який спричшяє виншнення чи зміну правовідносин з приводу отримання страхових пенсій та допомог. До загального трудового стажу включаеться:

I робота на підприємствах, установах, організаціях незалежно віс форми власності на підставі трудового договору, а також робота нс підставі членства в колгоспах та ін. кооперативах, будь-яка іншс робота, на якій особа підлягала загальнообов’язковому державном)

\соціальному страхуванню, або за умови сплати страховш внесків;

служба у Збройних Силах України, Прикордонних військах, в органт

державної безпеки, органах внутрішніх справ, перебування t

фартизанських загонах;

творча діяльність членів творчих спілок, а також інших творчь

\працівників, які не є членами цих спілок;

/ навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, училищах і на курсах підготовки кадрів, підвищення кваліфікації і перекваліфікації, а також навчання в аспірантурі, клінічній

^ордшатурі, докторантурі і клінічнш ордшатурі.

' Інші періоди, які включаються до загального трудового стажу:

- тимчасова непрацездатність, яка почались в період роботи;

- догляд за італідом 1 групи або за дитшою-інвалідом віком до 16 років, а також догляд за особою похилого віку, яка згідно із медичним висновком потребує постійного стороннього догляду;

- час догляду за дитшою до досягнення нею 3 років;

- період отримання допомоги no безробіттю;

- період проживання дружш осіб офіцерського складу,

прапорщшів, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби з

чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість Ь

працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10років;

- проживання за кордоном дружини (чоловіка) працівншс

дипломатичних і консульських установ, а також міжнародніо

організацій;

- тримання під вартою, відбування покарання чи вислання чере:

\незаконне притягнення до адміністративної чи кргшінальноі

\відповідальності.

Спеціальний трудовий стаж - це тривалість роботи у певних /U галузях народного господарства, у певних умовах праці, у визначених місцевостях чи природнокліматичних умовах, за професіями, посадами, V| а також деяких видів суспільно-корисної діяльності.

Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу поспіль до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

На вибір особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців поспіль за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну тату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу, почшаючи з 1 липня 2000 року - за дангши, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

До заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:

суми еиплат (доходу),

отримуваних застрахованою

особою після набрання

чинності Закону "Про

загальнообов'язкове

державне пенсійне

страхування",зяких, згідно із

цим законом, були фактично

обчислені та стачені страхові

внески до Пенсійного фонду в

межах встановленої

законодавством максгшальної

величши заробітної тати

(доходу), з якої стачуються

страхові внески

суми еиплат (доходу), отримуеаних

застрахованою особою до набрання чинності

вказаним Законом, у межах сум, на які

відповідно до законодавства, що діяло

раніше, нараховувалися внески на державне

соціальне страхування або збір на

обое'язкоее державне пенсійне страхування,

а за періоди до запровадження обмеження

максимального розміру заробітної тати

(доходу), з якої стачувалися зазначені внески

(збір), - у межах сум, які відповідно до

законодавства, що діяло раніше, включалися до

заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія

відповідно до Закону України "Про пенсійне

забезпечення"

Заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та

необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в

порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із

спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у

сфері праці та соціальної політики.

Заява про призначення пенсії за віком може бути подана

застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення

пенсійного віку.

Пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку:

1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення

пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з

дня досягнення особою пенсійного віку;

2) пенсія no інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо

вернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення

інвалідності;

3) пенсія у зв ’язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за

днем смерті годувальнша, якщо звернення про призначення такого виду пенсіі

надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальнша.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

г

іержавном'у

риманні у

Під час перебування пенсіонера на повному

відповідній установі (закладі) йому виплачується 25 відсотків призначеної пенсії. У випадках, якщо розмір його пенсії перевищує вартість утримання, виплачується різнщя між пенсією і вартістю утримання, але не менше 25 відсотків призначеної пенсії. Яшцо у пенсіонера, який перебуває у відповідній установі (закладі) на повному державному утриманні, є непрацездатні члени сім'ї, які перебувають на його утриманні, пенсія виплачуеться в такому порядку: 25 відсотків пенсії - самому пенсіонерові, а інша частина пенсії, але не більш як 50 відсотків призначеногорозміру пенсії, - зазначеним членам сім’ї.

Дітям-сиротам за період перебування на повному державному утриманні пенсія у зв'язку з втратою годувальнша виплачується в повному розмірі та перераховується на 'гхні особисті рахунки у банку.

Іншим дітям, які перебувають на повному державному утриманні, виплачується 50 відсотків призначеної пенсії у зв'язку з втратою годувальника та перераховується на їхні особисті рахунки у банку. При цьому, частина пенсії, що залишилася після виплати суми пенсії у зв'язку з втратою годувальника, перераховується на банківський рахунок установи, де ця дитина перебуває на повному державному утриманні, і спрямовується винятково на поліпшення умов проживання дітей у цих установах.

3 пенсії може бути відраховано не більше 50 відсотків її розміру:

- наутримання членів сім'ї(аліменти);

- на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій;

- на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або

іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку зі смертю

потерпілого;

- на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених

законом випадках.

3 усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більше 20 відсотків пенсії.

У разі смерті пенсіонера особам, якіздійснши його поховання,

виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

29. Оцінка рівня пенсійного забезпечення.

Найбільшою складовою в загальній чисельності пенсіонерів є пенсіонери за віком. На початок 2005 року питома вага пенсіонерів за віком становила 78,2%, що на 1,1% більше ніж в на початок 2003 року і на 3,8% менше ніж на даний період 1990 року. На нашу думку, таке зменшення відбулося за рахунок двох чинників: висока смертність населення і включення у розрахунки добровільного відкладення пенсій. В подальшому буде прослідковуватись тенденція до зростання чисельності пенсіонерів, що зумовлено демографічним фактором – старінням населення: в 2026 році прогнозом передбачено, що населення старше 60 років становитиме 27%, що на 8% більше ніж в 1997 році.

Стан та функціонування пенсійної системи визначається демографічними тенденціями, економічними факторами та умовами. Діюча солідарна пенсійна система дуже залежна від демографічних ризиків. ЇЇ фінансова стабільність визначається, головним чином, співвідношенням між чисельністю пенсіонерів і платників пенсійних внесків, яке в свою чергу, залежить від загальної економічної ситуації: зайнятості, рівня оплати праці тощо та від демографічних факторів – рівня демографічного навантаження на працездатне населення, віку виходу на пенсію (на загальних та пільгових засадах), співвідношення середньої тривалості життя в працездатному та пенсійному віці, рівня смертності у вікових групах тощо.

В Україні коефіцієнт демографічної залежності пенсійної системи один з найвищих у світі.

Якщо в 1997 році населення старше 60 років становило 19% від загальної кількості, а населення 20-59 років – 54%, то прогнозом на 2026 передбачено зростання відсотка старшого покоління на 8 і зменшення долі населення віком від 20 до 59 років на 2 пункти.

Аналіз чоловічого та жіночого показника смертності свідчить про те, що жіноча смертність на будь якому віковому проміжку набагато нижча від чоловічої. Отже, позитивних зрушень у смертності працездатного населення країни останнім часом не зафіксовано. Висока смертність, відповідно, низька тривалість життя у працездатному віці, лишається однією з найближчих проблем як у контексті демографічної ситуації в Україні, так і у контексті стану її людського розвитку.

Вік виходу на пенсію в Україні чи не найнижчий у світі і середня очікувана тривалість життя чоловіків при досягненні 60-річного віку становить 14,5 року, а жінок при досягненні 55 років – 23,2 роки.

Крім проблем, які пов’язані з демографічними факторами, нова пенсійна система, заснована на засадах страхування, зіткнулася з проблемами гендерного характеру. Оскільки, згідно законодавства, майбутній розмір пенсії залежить від стажу та розміру заробітної плати, то дані проблеми необхідно розглядати в комплексі з віковими межами виходу на пенсію.

Жінки переважно зайняті на низькооплачуваних посадах, що не потребують високої кваліфікації. Про обмежений доступ жінок до престижних посад свідчать такі показники: хоча жінки становлять 63% усіх спеціалістів та технічних працівників в Україні, але серед керівників усіх рівнів їх частка складає лише 38%. Жінки становлять лише п’яту частину вищих державних службовців і дуже мало представлені серед законодавців. .

Внаслідок цього середня заробітна плата жінок не перевищує 70% середньої заробітної плати чоловіків, причому протягом останніх років гендерний дисбаланс в оплаті праці на користь чоловіків посилюється