
- •1 . Уведення в інформаційні системи
- •1.1. Визначення інформаційної системи, склад, класифікація, сфери використання
- •1.2. Функціональна частина інформаційних систем
- •1.3. Забезпечувальна частина інформаційних систем.
- •1.4. Життєвий цикл інформаційних систем
- •1.5. Персонал ис
- •2. Економічна інформація як об'єкт обробки в ис
- •2.1. Поняття економічної інформації, властивості, вимоги, міри адекватності інформації
- •2. 2. Класифікація економічної інформації
- •2. 3. Форми представлення економічної інформації. Носії і способи її передачі
- •2.4. Методи класифікації і кодування інформації
- •1.5. Структура економічної інформації.
- •3 Інформаційне моделювання.
- •3.1. Поняття інформаційної моделі. Рівні опису
- •3.2. Класифікація зв'язків між інформаційними одиницями. Типи інформаційних моделей
- •3.3. Реляційна модель. Загальні поняття
- •3.4. Поняття нормалізації реляційної бази даних
- •3.5. Об’єктно-реляційний підхід до проектування бази даних
- •4. Інформаційні технології
- •4.1. Технологічні етапи обробки даних
- •4.2.Порядок опису екранних форм.
- •5. Класифікація програмних продуктів
- •5.1. Класи програмних продуктів
- •5.2.Системне програмне забезпечення
- •5.3.Case-технологія створення інформаційних систем
- •5.4.Пакети прикладних програм
- •6. Засоби формалізованого описання економічної інформації
- •6.1. Характеристика засобів формалізованого описання економічної інформації
- •6.2. Методи класифікації економічної інформації
- •6.3. Методи кодування економічної інформації
- •6.4. Єдина система класифікації та кодування техніко-економічної інформації
- •6.5. Категорії класифікаторів, порядок IX розробки, упровадження та ведення
- •6.6. Штрихове кодування інформації
- •6.7. Моделювання елементів економічної інформації
- •7. Основи створення комп'ютерних технологій
- •7.1.Поняття інформаційної (комп’ютерної)технології
- •7.2. Характеристика та класифікація технологічних операцій
- •7. 3. Технологічні процеси автоматизованої обробки економічної інформації
- •7.4. Типові технологічні операції та їх виконання в інформаційних системах обробки даних Операції збору та реєстрації інформації
- •Операції передачі інформації на обробку
- •Операції підготовки машинних носіїв
- •Операції обробки інформації на еом
- •8. Режими роботи еом та їх особливості
- •8.1.Загальна характеристика режимів роботи еом
- •8.2. Організація пакетного режиму обробки інформації
- •8.3. Організація діалогового режиму обробки інформації
- •9. Організаційно-методичні основи створення та функціонування інформаційних систем
- •9.1. Стадії та етапи розробки
- •9.2. Організація робіт, спрямованих на створення та впровадження інформаційних систем
- •9.3. Документація на розробку інформаційних систем
- •10. Інформаційні системи організаційного управління
- •10.1. Концепція розподільної обробки інформації в управлінських інформаційних системах
- •10.2. Характеристика і призначення інтегрованих інформаційних систем
- •10.3. Банківські інформаційні системи
- •3.1. Структура автоматизованої банківської системи
- •10.3.2. Функціональна структура абс
- •10.3.3. Модульний підхід до структуризації абс
- •10.3.4. Програмно-технічна платформа абс
- •10.4. Інформаційні системи в фінансах
- •10.4.1. Автоматизована система фінансових розрахунків (асфр)
- •10.4.2. Аіс у податкових органах України
- •10.4.3. Аіс в страхуванні
- •10.5. Інформаційні системи у статистиці
1.5. Персонал ис
Персонал ИС поділяється на наступні категорії:
адміністратори даних
розробники (прикладні програмісти)
кінцеві користувачі
Адміністратор даних — це спеціаліст, відповідальний за стратегію і політику прийняття рішень, зв'язаних з даними підприємства, а адміністратор бази даних (АБД) — це людина, що забезпечує необхідну технічну підтримку виконання цих рішень. Таким чином, АБД відповідає за загальне керування системою на технічному рівні.
Функції АБД більш докладно.
• Визначення концептуальної схеми.
Адміністратор даних визначає, які саме дані необхідно зберігати в базі даних. Цей процес звичайно називають логічним (чи концептуальним) проектуванням бази даних. Після цього АБД створює відповідну концептуальну схему за допомогою концептуальної мови визначення даних. Об'єктна (відкомпільована) форма цієї схеми буде використовуватися СУБД при відповідях на запити, зв'язані з доступом. Вихідна (не відкомпільована) форма буде відігравати роль довідкового документа для користувачів системи.
• Визначення внутрішньої схеми.
Адміністратор бази даних повинний також вирішувати, як дані повинні бути представлені в збереженій базі даних. Цей процес звичайно називають фізичним проектуванням бази даних. Після цього АБД за допомогою внутрішньої мови визначення даних повинний створити відповідну структуру збереження (тобто описати внутрішню схему). Крім цього, він повинний визначити відповідне відображення між внутрішньою і концептуальною схемами. Ці дві функції (створення схеми і визначення відображень) повинні бути чітко розділені. Як і концептуальна схема, внутрішня схема і відповідне відображення будуть існувати у вихідній і об'єктній формах.
• Взаємодія з користувачами.
В обов'язку АБД також входить взаємодія з користувачами, забезпечення наявності необхідних їм даних і написання (чи надання допомоги користувачу в написанні) необхідних зовнішніх схем за допомогою прикладної зовнішньої мови визначення даних.
Крім цього, необхідно також визначити відображення між кожною зовнішньою і концептуальною схемами.
Інші аспекти взаємодії з користувачами включають консультації по розробці додатків, забезпечення технічного утворення, допомога у виявленні і рішенні виникаючих проблем та інше зв'язане із системою професійне обслуговування.
• Визначення правил безпеці і цілісності.
Правила безпеці і цілісності розглядаються як частина концептуальної схеми. Концептуальна мова визначення даних повинний містити в собі засобу визначення цих правил.
• Визначення процедур резервного копіювання і відновлення.
У випадку ушкодження якої-небудь частини бази даних унаслідок помилки людини, відмовлення чи устаткування збою допоміжної операційної системи ,адміністратор бази даних повинний визначити і реалізувати придатну схему відновлення, що використовує, наприклад, періодичне вивантаження (чи "дампинг") бази даних на пристрій резервного копіювання і процедури, при необхідності завантажують базу даних з останнього дампу.
• Керування продуктивністю і реагування на вимоги, що змінюються.
АБД відповідає за таку організацію системи, при якій можна одержати найбільшу для всього підприємства продуктивність, а також за перенастроювання системи відповідно до вимог, що змінюються.
Розроблювачі здійснюють створення ,впровадження і супровід ИС.
Зокрема прикладні програмісти відповідають за написання прикладних програм, що використовують базу даних. Для цих цілей застосовні такі мови як СИ чи Раscal. Прикладні програми виконують над даними всі стандартні операції: вибірку існуючої інформації, вставку нової інформації, чи видалення відновлення існуючої інформації.
Усі ці функції виконуються через відповідний запит до СУБД. Ці програми можуть бути простими програмами пакетної чи обробки оперативними додатками, функція яких — підтримка роботи кінцевого користувача, що має безпосередній оперативний доступ до бази даних через робочу чи станцію термінал. Більшість сучасних додатків відноситься до оперативного.
Кінцеві користувачі працюють із системами баз даних безпосередньо через робочу чи станцію термінал. Кінцевий користувач може одержати доступ до бази даних, використовуючи один з оперативних чи додатків же скористатися інтегрованим інтерфейсом програмного забезпечення самої системи баз даних. Такий інтерфейс також підтримується оперативним додатком, але цей додаток не створюється користувачем, воно є убудованим у систему баз даних. У більшості систем є, принаймні, один такий убудований додаток, а саме: процесор мови запитів, що дозволяє користувачу вказувати чи команди вираження високого рівня. Мова SQL — типовий приклад мови запитів для бази даних.
Крім мови запитів, у більшості систем також надаються додаткові убудовані інтерфейси, для роботи з базою даних користувач вибирає необхідні команди чи меню заповнює полючи у формах.
Кінцеві користувачі мають доступ до БД даного як фахівці предметної області. До числа кінцевих користувачів відносять операторів ЕОМ, у функції яких входить уведення вихідної інформації.