2.09.1945 Р. - беззастережна капітуляція Японії – закінчення Другої світової війни дипломатична історія війни
1.09.1939 р. – 22.06.1941 р. - пронімецький “нейтралітет” СРСР:
28.09.1939 р. - договір “Про дружбу і кордон” між СРСР і Німеччиною – остаточне розмежування сфер інтересів у Східній Європі і стратегічне партнерство
11. – 15.11.1940 р. - Берлінські переговори Молотова з Гітлером і Ріббентропом – спроба Німеччини перетворити троїсту вісь на “пакт чотирьох” за участю СРСР
Напад Німеччини на СРСР – початок формування антигітлерівської коалції
12.07.1941 р. – угода про спільні дії у війні проти Німеччини між СРСР і Великою Британією
29.09.- 1.10.1941 р. - Московська конференція СРСР, Англії і США – рішення про англо-американські поставки озброєння і стратегічних матеріалів СРСР
АЛЕ: суперечливість єдності через принципові розбіжності військово-політичних доктрин:
С
РСР
– війна в Європі проти Німеччини
зацікавленість у ІІ фронті
С ША і Велика Британія – війна на Тихому океані і в Африці за колоніальні інтереси пасивність щодо операцій в Європі.
14.08.1941 р. - “Атлантична Хартія”
1.01.1942 р. - Декларація Об’єднаних Націй
05 – 06.1942 р. - візит Молотова до Лондона і Вашингтона
26.05.1942 р. - радянсько-британський союзний договір
11.06.1942 р. - радянсько-британська угода про принципи взаємодопомоги у веденні війни проти агресії – завершення юридичного оформлення антигітлерівської коаліції
ОСНОВНІ ПОЛІТИЧНІ ПРОБЛЕМИ АНТИГІТЛЕРІВСЬКОЇ КОАЛІЦІЇ:
“Другий фронт”
І ніціатива – “особиста пропозиція” британського міністра авіації лорда Бівербрука у розмові з І.Майським 27.06.1941 р. офіційна радянська пропозиція – лист І.Сталіна У.Черчіллю від 18.07.1941 р. і негативна відповідь останнього
Н аступний “раунд” – лондонські переговори Молотова 05.1942 р. англо радянське комюніке від 12.06.1942 р. щодо ІІ фронту у 1942 р. – предмет спекуляцій радянської пропаганди (див. Пам’ятна записка уряду Великобританії урядові СРСР від 10.06.1942// Документальні матеріали зі всесвітньої історії – с.91)
Ель-Аламейн (“другий Сталінград”) – британська альтернатива ІІ фронту?
“Балканський варіант” ІІ фронту У.Черчілля
Тегеранська конференція 1943 р. – “Фінальний акорд” міжсоюзницьких переговорів про другий фронт.
2. Післявоєнне врегулювання в Європі
1941 – 1942 рр. – радянська дипломатична активність щодо проблем післявоєнного устрою Європи (московська конференція міністрів закордонних справ СРСР, США і Англії 1941 р.; ініціатива “таємного протоколу” до англо-радянського союзного договору 1942 р. та ін.):
- визнання СРСР в кордонах 1941 р.
- “сфери впливу” союзників в Європі
- жорстке поводження (розчленування) переможеної Німеччини
АЛЕ: з січня 1943 р. – “штиль” у радянській дипломатії (Перемога під Сталінградом зростання радянських геополітичних амбіцій вичікувальна позиція на переговорах з західними союзниками)
ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ДИПЛОМАТИЧНОЇ ГРИ З ПІСЛЯВОЄННИХ ПРОБЛЕМ:
а ) “Польське питання” – післявоєнний польський уряд (повернення емігрантського уряду з Лондона чи альтернативний (прорадянський) уряд) післявоєнні кордони Польщі;
б) “Німецьке питання”
- територіальна цілісність чи розчленування Німеччини
- репарації
в) Створення ООН
- представництво держав
- механізм голосування в Раді Безпеки
ЕТАПИ ДИПЛОМАТИЧНОЇ ГРИ
Конференції “великої трійки |
Позиції сторін |
|||
СРСР |
США |
Велика Британія |
||
Тегеран (28.11 – 1.12.1943 р.) |
а) можливість повернення польського емігрантського уряду - “лінія Керзона” на Сході – Одер-Нейсе на Заході |
а) – польський емігрантський уряд
- “лінія Керзона” на Сході - версальський status-quo на Заході
|
||
б) Єдина Німеччина
|
б) - розчленування Німеччини на кілька дрібних адмін. одиниць |
б) – проект конфедерацій в Європі з включенням німецьких територій
|
||
- репарації на користь СРСР з усієї Німеччини |
- “зональний” принцип стягнення репарацій усіма союзниками
|
|||
Ялта (4 - 11.02. 1945 р) |
а) – альтернативний (прорадянський) уряд Польщі – ПКНВ - кордон по Одеру – З.Нейсе на Заході
б) – “зони окупації” Німеччини - централізовані репарації в)- членство усіх республік СРСР - право “вето” і консенсус 5 постійних членів РБ при голосуванні
|
а) новий (коаліційний) уряд за участю міністрів з емігрантського уряду
б) – “зони окупації” Німеччини - “зональні” репарації
в) – один представник від держави (в т.ч. СРСР)
- рішення більшістю голосів |
||
Сан-Франциско (25.04.1945 р.) |
в) – 1 представник від кожної держави, 3 місця для СРСР, УРСР та БРСР
- консенсус (право “вето”) 5 постійних членів РБ ООН |
|||
Потсдам (17.07 – 2.08.1945 р.) |
а) – польський Тимчасовий Уряд Національної Єдності (демократична коаліція) - західний кордон Польщі по р.Одер – Західна Нейсе
б) – 4 зони окупації Німеччини, Контрольна Рада союзників, але збереження територіальної цілісності, і в перспективі – єдиної Німеччини - зональний принцип стягнення репарацій |
|||
Потсдам визначив лінію на розмежування сфер впливу між СРСР і західними демократіями в Європі, що потенційно означало блокове геополітичне протистояння, яке на фоні атомної зброї призвело до “холодної війни”.