
- •1.Що вивчає біологія? Які біологічні науки ви знаєте? Дати характеристику
- •2. Які існують рівні організації живої матерії? Дати характ. Клітинному
- •3. Які основні методи використовують для вивчення живої матерії? Дати характеристику експериментальному
- •4. Що вивчає біохімія? у яких… % зміст
- •5. Які властивості води як основи внутрішнього середовища організмів? Дати пояснення
- •7. Дати х-ку мін. Солям у живій клітині. Які ф-ї виконують в живих організмах?
- •9. Вуглеводи – складні біополімери,мономерами яких є моносахариди
- •27. За допомогою яких методів вивчають клітину?
7. Дати х-ку мін. Солям у живій клітині. Які ф-ї виконують в живих організмах?
Мінеральні солі - неорганічні речовини, які підтримують в середині клітини стан pH, забезпечують її нормальне функціонування, утворюють опорні органи, хітиновий панцер кістки. В цитоплазмі інших клітин більша частина солей знаходиться в дисоційованому стані в вигляді катіонів і аніонів - K+, Na+, Ca2+, Cl-, HCO3-, H2PO4-. Від концентрації солей залежить постачання води в клітину, оскільки клітинна мембрана проникла для молекул води і не проникаючи для багатьох великих молекул та іонів. Якщо в навколишньому середовище міститься менша кількість іонів, ніж в цитоплазмі клітини, то відбуваються поступання води в клітину до вирівнювання концентрації солей (осмос). Розчин солі NaCL в концентрації 0,85% отримав назву фізіологічного. Хлоридна кислота створює кисле середовище в шлунку хребетних тварин і людини, забезпечують цим активність ферментів шлункового соку. Залишки сульфатної кислоти, приєднуючись до нерозчинних у воді сполук, забезпечують їхню розчинність, що сприяє виведенню даних сполук з клітин і організму.
Однією з найголовніших функцій мінеральних речовин виступає підтримання в організмі на належному рівні кислотно-лужної рівноваги. Мінеральні солі беруть участь в роботі ендокринних і ферментних систем, велика їх роль і в нормалізації водного обміну. Залізо є важливим елементом для крові. Калій - це лужний метал, який необхідний для будови м'язової тканини, в т.ч. і для серця. Також у ньому потребують печінка, селезінка і кишечник, якому калій допомагає перетравлювати крохмаль і жири. Кальцій і фосфор беруть участь в будівництві та зміцненні кісткової тканини організму. Крім того, фосфор потрібен для нормальної роботи головного мозку людини. Сірка присутній у всіх тканинах і клітинах людського організму, є антисептичним засобом для кишечника, регулює зайве окислення фосфору, зміцнює нервову систему. Фтор входить до складу спинних кісток і зубів, а також м'язів, мозку і крові. Недолік фтору призводить до різних захворювань, таких, як карієс, остеопороз і ін Магній надає кісткової тканини і зубів особливу міцність. Він також присутній в нервових волокнах, м'язах, легенях, головному мозку, бере участь в роботі нервової системи. Йод є регулятором обміну речовин і необхідний для нормальної роботи щитовидної залози. Недолік даного мікроелемента призводить до різних ендокринних захворювань і послаблює імунітет.
8. Органі́чні сполу́ки — клас сполук, в склад яких входить Карбон (за винятком карбідів, карбонатної кислоти, карбонатів, оксидів Карбону і ціанідів). Окрім Карбону, вони майже завжди містять Гідроген, досить часто — Оксиген, Нітроген та галогени, рідше Фосфор, Сульфур та інші елементи. В органічних сполуках Карбон завжди виявляє валентність IV.
Сучасна класифікація органічних сполук ґрунтується на наступних положеннях:
-Атоми в молекулах сполучені один з одним в певній послідовності. Зміна цієї послідовності приводить до утворення нової речовини з новими властивостями.
-Поєднання атомів відбувається відповідно до їх валентності. Валентності всіх атомів в молекулі взаємно насичені. Вільних валентностей у атомів в молекулах не залишається.
-Властивості речовин залежать від їх «хімічної будови», тобто від порядку поєднання атомів в молекулах і характеру їх взаємного впливу. Найбільш сильно впливають атоми, безпосередньо пов'язані один з одним. Тому молекули, що мають однакові угрупування атомів, володіють подібними властивостями.
-Вуглець — чотиривалентний. Кожен атом вуглецю має чотири одиниці валентності, за рахунок яких він може приєднувати до себе інші атоми або атомні групи.
-Атоми вуглецю здатні з'єднуватися один з одним, утворюючи «ланцюги» атомів, або «вуглецевий скелет» молекули.
При класифікації органічних сполук за основні речовини беруться речовини, що відносяться до класу вуглеводнів, тобто сполуки, що складаються тільки з вуглецю і водню. Вся решта сполук розглядається як похідні з вуглеводнів шляхом заміни в їхніх молекулах частини або всіх атомів водню іншими атомами або атомними групами.
Групи атомів, які обумовлюють загальні хімічні властивості речовин, що належать до одного і того ж класу, називаються функціональними групами.
Якщо в молекулі речовини є декілька різних функціональних груп, то така речовина називається сполукою із змішаними функціями.
За хім.. будовою : Ациклічні - це вуглеводні з відкритим ланцюгом атомів (аліфатичні, або сполуки жирного ряду). Циклічні — це сполуки із замкненим (кільцевим, або циклічним) ланцюгом атомів.
Вуглеводні .До найважливіших класів похідних вуглеводнів належать: галогенопохідні, спирти, ефіри, альдегіди та кетони, органічні кислоти, сірчисті сполуки (