3. Які основні методи використовують для вивчення живої матерії? Дати характеристику експериментальному

описовий, порівняльний,експериментальний,спостереження,історичний,математичне моделювання

Експериментальне дослідження — один з основних способів одержати нові наукові знання. У його основі лежить експеримент, що представляє собою науково поставлений досвід або спостереження явища в умовах, що враховуються точно. Від звичайного пасивного спостереження експеримент відрізняється активним впливом дослід-ника на досліджуване явище.

Основною метою експерименту є перевірка теоретичних поло-жень (підтвердження раб очей гіпотези), а також більше широке й глибоке вивчення теми наукового дослідження.

Експеримент повинен бути проведений по можливості в найко-ротший строк з мінімальною витратою матеріальних і коштів при найвищій якості отриманих результатів. Розрізняють експерименти природні й штучні.

Природні експерименти характерні для одержання соціальних явищ (соціальний експеримент) в обстановці, наприклад виробництва.

Штучний експеримент широко застосовується в багатьох наукові й у першу чергу технічних науках. У цьому випадку вивчають явище, ізольоване до необхідного ступеня, щоб оцінити його в кількісному і якісному відношеннях.

4. Що вивчає біохімія? у яких… % зміст

Біохі́мія (також біологічна або фізіологічна хімія) — наука про хімічний склад організмів та їхніх складових частин та про хімічні процеси, що протікають в організмах. Наука має справу із структурою та функцією компонентів клітинни та речовин організму, таких як білки, вуглеводи, ліпіди, нуклеїнові кислоти та інші біомолекули. Біохімія прагне відповідати на біологічні та біохімічні питання за допомогою хімічних методів. Біохімія вивчає структури й функції кліткових компонентів: білків, вуглеводів, ліпідів, нуклеїнових кислот та інших біомолекул. Крім того, біохімія розглядає розкладення органічних речовин, що пов'язано з виникненням ґрунтів, мулу, осадових гірських порід, покладів вугілля, нафти і горючих газів. Відповідно до завдань дослідження з біохімії, розрізняють кілька напрямів, зокрема статичну, динамічну та функціональну біохімію. Статична біохімія вивчає: складові хімічні частини організмів, їх розподіл, фізико-хімічні та біологічні властивості. Динамічна біохімія вивчає шляхи перетворення певних сполук в організмах (окиснення, відновлення, гідролітичне і фосфоролітичне розщеплення, етерифікацію, синтез складних сполук з простіших тощо). Функціональна біохімія вивчає біохімічні процеси, що лежать в основі проявів життєдіяльності організмів та окремих органів (живлення, асиміляцію та дисиміляцію, дихання, бродіння, ріст, розмноження, спадковість, подразливість, рухливість тошо), а також зміни цих процесів під впливом різних зовнішніх умов і внутрішніх факторів, пов'язаних з видовою належністю, віком і статтю організмів. Відповідно до об'єктів дослідження розрізняють біохімію людини,тварин, рослин (фітобіохімія) і мікроорганізмів (всіх доменів життя).

5. Які властивості води як основи внутрішнього середовища організмів? Дати пояснення

Вода — одна із найголовніших речовин, потрібних для органічного життя. Рослини та тварини містять понад 60 % води за масою. На Земліводою покрито 70,9 % поверхні. Вода здійснює у природі постійний кругообіг, випаровуючись з поверхні й повертаючись на неї у виглядіопадів. Вода має велике значення для економіки: сільського господарства й промисловості. Питна вода становить тільки 2,5 % від загальної кількості. Нестача води може стати однією з найважчих проблем людства в найближчі десятиліття. Вода характеризується великою питомою теплоємністю, що дорівнює за означенням калорії 1 кал/г-град. Завдяки цьому температура океанів і морів змінюється досить повільно, і цим регулюється температура на поверхні земної кори. Цим пояснюється також те, що клімат на островахрівномірніший, ніж на материках. Фізичні властивості води великою мірою зумовлені тим, що молекула води має значний дипольний момент (1,844 Дебая). Завдяки цьому молекули води сильно взаємодіють між собою, що приводить до конденсації при доволі високій температурі. Так, наприклад, набагато важчі молекули кисню і вуглекислого газу при цих температурах конденсованої фази не утворюють. Легкі атоми водню утворюють водневі зв'язки між різними молекулами, зумовлюючи складну взаємозв'язану структуру рідини. Унікальні властивості води визначаються структурою її молекул. У молекулі води один атом кисню ковалентно зв'язаний з двома атомами водню. Тому молекула води полярна (диполь). Позитивні заряди сконцентровані в атомах водню, оскільки кисень має більш електронегативний заряд, ніж водень. Негативно заряджений атом кисню однієї молекули води притягується до позитивно зарядженого атома водню іншої молекули, утворюючи при цьому водневий зв'язок, який у 15-20 разів слабший, ніж ковалентний. Тому водневі зв'язки легко розриваються, що спостерігається, наприклад, при випаровуванні води. Внаслідок теплового руху молекул у воді деякі водневі зв'язки розриваються, деякі утворюються. Таким чином, у рідкій воді молекули рухомі, що дуже важливо для процесів обміну речовин. Висока теплоємність води має надзвичайно важливе значення для підтримання теплового балансу як окремих клітин, так і цілісного організму. Молекули води легко проникають через клітинні мембрани. Завдяки високій полярності молекул вода є гарним розчинником інших полярних сполук.

6. Які ф-ї виконує вода в живих істотах? Пояснити теплопровідність та теплоємність

Теплопрові́дність — здатність речовини переносити теплову енергію, а також кількісна оцінка цієї здатності: фізична величина, що характеризує інтенсивність кондуктивного теплообміну в речовині, яка дорівнює відношенню густини теплового потоку до градієнта температури^[1]. Теплоє́мність — фізична величина, яка визначається кількістю теплоти, яку потрібно надати тілу для підвищення його температури на один градус.

  Вода має велику теплоємність, тобто бере участь в терморегуляції.   Вода є середовищем для проходження біологічних процесів: розщеплення, окислення.   Вода як універсальний розчинник забезпечує надходження у клітину необхідних речовин в доступному вигляді. Вода має величезне значення в житті людини, тварин і рослин. Вона потрібна рослинам для розчинення поживних речовин ґрунту. Нестача води у ґрунті призводить до погіршенняживлення рослин. Вода забезпечує процес гідролізу ( хімічної взаємодії речовини з водою , при якому складна речовина розпадається на два і більше нових речовин) у всіх аспектах обміну речовин. Саме цим пояснюється те, що вода допомагає насіння зрости і перетворитися на квітку чи дерево, – сила води використовується для продовження життя. Осмотичний рух води через мембрану в стані генерувати гідроелектричну енергію, яка перетвориться і зберігається в енергетичних резервуарах у формі АТФ (аденозинтрифосфат) і ГТФ (гуанозінстріфосфат) – двох найважливіших систем елементів батарей, хімічних джерел енергії в організмі. Енергія, що генерується водою, йде на виробництво АТФ і ГТФ, які використовуються в найпростіших обмінах, особливо в процесі нейротрансмісії. Вода формує певну структуру, яка використовується в якості сполучного речовини в клітинній архітектурі, яке, як клей, скріплює тверді структури в клітинній мембрані. При високих температурах тіла це речовина досягає твердості «льоду». Коли організм зневоднений, система раціоналізації і розподілу води наводиться в дію відповідно до заздалегідь встановленою програмою пріоритетів – формою управління сухістю.