Планування реабілітаційного процесу.

Результат обстеження має бути з описом рухового порушення.

Складання реабілітаційного прогнозу. Прогноз-визначення рівня максимально можливого покращення і часу, необхідного для його досягнення.

Негативний прогноз у ФР-це неможливість досягнути основних завдань реабілітації(відновити до попереднього рівня, сповільнити втрату, скоригувати). Якщо реабілітолог вважає, що лікування не дасть позитивних результатів, то він обговорює свої висновки з лікуючим лікарем, пацієнтом і може припинити подальшу реабілітацію. При сприятливому прогнозі можна складати реабілітаційну програму.

Реабілітаційна програма включає:

1. Коротко і довготривалі завдання(що треба зробити?).

Довготермінові завдання-понад 3 тижні-вони можуть співпадати з індивідуальними загальними завданнями реабілітації.

Короткотермінові завдання-від кількох днів до 3 тижнів. Своєрідні «сходинки» досягнення довготермінових. Вони досягаються паралельно і послідовно. Короткотермінові завдання підлягають довготерміновим і визначають можливість їх досягнення. Взаємовплив може викликати перекривання одних завдань іншими. Якщо не вдається досягнути короткотермінового, то можливо що не буде досягнуто довготермінового, треба переглянути програму.

Smart yoals – завдання. При постановці завдань обов’язково враховувати побажання пацієнта. Завдання узгоджувати з пацієнтом і записувати. Це підвищує відповідальність пацієнта. Враховувати побажання, пріоритети, ступінь мотивації пацієнта. ВРАХОВУВАТИ ПОТРІБНО НАВІТЬ НЕРЕАЛЬНІ СПОДІВАННЯ ПАЦІЄНТА.

Часто ми можемо бути не впевненні у реальності прогнозу, часто він може бути спрямований у кращу сторону.

Інколи пацієнт сам зможе коректувати свої сподівання протягом періоду реабілітації. Стосується як правило тяжких травм, при яких наявний час для роздумів і оцінки реальної ситуації і процесу.

Успішне зростання короткотермінових завдань сприяє зростанню мотивації пацієнта.

1. Методи і засоби реабілітації (чим і як зробити?).

Завжди існує проблема вибору. При виборі враховуємо порівняльну ефективність, взаємодію, індивідуальну переносність(як людина сприймається), рівень володіння реабілітологом окремими методиками(віддавати перевагу необхідно активним методикам, вони роблять пацієнта незалежним)

Готові програми у літературі це усередненні схеми, орієнтири. Ці програми повинні бути адаптовані до кожного пацієнта і до специфічних умов реабілітації.

Програми часто рясніють у спеціалізованих центрах реабілітації чи відділеннях. Ці програми уже враховують специфіку умов реабілітації: це особливості контингенту хворих(діти, спортсмени, дорослі), кількість і кваліфікація персоналу(більше, краще підготовленні), матеріальне забезпечення(специфічне обладнання)

3. Місця і графік надання послуг(де?).

4. Термін виконання (коли?) 09:36:06

Основні фактори які необхідно враховувати при створенні реабілітаційної програми:

1. Стадії процесу загоєння

2. Перебіг захворювання (пато і саногенез - пристосування)

3. Попередній рівень функцій (руховий статус, орієнтир)

4. Наслідки іммобілізації(довше триває імобілізація – довше триває реабілітація)

5. Швидкість відновлення втрачених функцій (індивідуальні особливості з віком)

Підбір засобів і методів фізичної реабілітації

Класифікація засобів в методів щодо участі пацієнта:

1. Активні

2. Пасивні

Активна фізична вправа – основний засіб фізичної реабілітації, найкраще розвивають і сприяють відновленню втрачених функцій.

Фізична вправа робить пацієнта незалежним. Наше завдання навчити пацієнта.

Фізичні вправи одночасно впливають на різні структури, ОРГАНИ і системи.

Фізичну вправу можна застосовувати протягом усього життя.

Активні фіз.., вправи застосовують згідно загально дидактичних та специфічних принципів фізичного виховання.

Пасивні засоби і методи – здебільшого допоміжні. Виняток це запальні стани.

Такі засоби: укладки, завантажувальні положення, фізіотерапія:

1. (апаратно, електро, термо, гідро терапії – всі природні чинники крім фізичної вправи)

2. Мануальна терапія (масаж, постізометрична релаксація)

3. Пасивні вправи – це дія зовнішньої сили.

• Сприяють пасивному застосуванню фізичних вправ – зменшують біль, сприяють загоєнню, нормалізують тонус м'язів.

Пасивні фізичні вправи застосовують коли пацієнт неможе (деінервація, давні розриви м'язу) або коли неможна (післяопераційні стани, гострі процеси в м'язах агоністах) – для збереження або підтримки функції суглоба (зберігається хрящ)

Класифікація фізичних вправ щодо спрямованості; (проблемний підхід)

Засоби методи:

1. Для зменшення болю

2. Для відновлення амплітуди

3. Для відновлення силових якостей

4. Для відновлення втраченої функції

Винятком є засоби і методи для зменшення болю. При підборі засобів і методів берем до уваги симптоми (скарги пацієнта). І ПРИЧИНУ ЇХ ВИНЕКНЕННЯ, в тому числі потрібно враховувати перебіг загоєння травмованих тканин.

Загоєння буває первинне (…) і вторинне(з середини на зовні)

Фактори які впливають на загоєння:

1. Живлення (поживні речовини мають потрапляти для загоєння)

2. Кількість відмерлої тканини (забрати і викинути, чим її більше тим загоєння довше)

3. Чужорідні тіла (можуть потрапляти в рану, і сповільнювати загоєння)

4. Бактерії (є завжди, чим їх більше тим довше загоєння)

5. Лімфатичне блокування (тривалість набряку)

6. Вживання стероїдів (негативно впливає на процес і швидкість загоєння)

7. Обсяг пошкодження

8. Причина пошкодження (стосується механізму пошкодження, тобто чим нанесенно пошкодження)

9. Загальний стан здоров'я і стан імунної системи (добрий імунітет – запорука швидкого загоєння)

10. Насиченні ділянки кровоносними судинами (більше кровопостачання – швидше загоєння)

11. Наближення країв рамки (чим вони віддаленіші тим довше загоєння)

12. Від пацієнта (від віку)

Стадії процесу загоєння:

1. Запалення

2. Фібробластична (Відновлення)

1. Грануляції

2. Проліферації

3. Репарації

3. Ре моделювання (перебудова)

Запалення триває 48год і більше Ознаки: почервоніння та підвищення місцевої температури в наслідок вивільнення хімічних медіаторів (руйнування лізоми)

Набряк, в наслідок місцевого розширення судин, підвищення їх провідності та блокування фімватичної системи

…….. – в наслідок підвищення локального тиску в судинах в наслідок набряку, та хімічного подразнення больових рецепторів(почервоніння)

Функція запальної стадії Поступлення фагоцитів для знищення бактерій і очищення травмованої ділянки від продуктів розпаду і мертвих клітин. Для початку репаративного процесу.