5. Самостійна робота

5.1 Завдання для самостійної роботи

Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентом нав­чального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять, без участі викладача. Час, відведений для самостійної роботи студента з дисципліни «Філософія», становить 52 години й не обліковується як навчальна робота викладача.

Самостійна робота студентів забезпечується всіма навчально-мето­дичними засобами, необхідними для вивчення конкретної навчальної дисципліни чи окремої теми: підручниками, першоджерелами, навчальними та методич­ними посібниками, конспектами лекцій, навчально-лабораторним облад­нанням, інтерактивними навчально-методичними комплексами дисциплін, електронно-обчислювальною технікою тощо.

Зміст самостійної роботи визначається цією робочою навчальною програмою (див розділи 3, 4).

Вивчення курсу філософії здійснюється, крім лекційних та семінарських занять, у таких формах самостійної роботи студентів:

• самостійна робота з філософською літературою, конспектування першоджерел (див. список літератури);

• підготовка рефератів, захист їх (див. тематику рефератів);

• розв’язування тестів (експрес-тести, зонд-тести тощо);

• складання частотного словника «100 базових понять»;

• упорядкування інформації про відомих філософів «Хто є хто» і філософські школи «100 філософських шкіл»;

• аналітична робота з філософськими текстами;

• науково-дослідна робота студентів (участь у роботі студентських наукових гуртків, студентських конференціях).

5.2 Теми рефератів

1. Предмет та проблеми філософії.

2. Плюралізм способів філософування. Множинність векторів розвитку філософії.

3. Основні методи та функції філософії.

4. Поняття світогляду, його основні риси та характеристики.

5. Загальна характеристика основних історичних типів світогляду.

6. Загальна характеристика античної філософії.

7. Античне розуміння діалектики.

8. Сутність полеміки Сократа з софістами.

9. Основні проблеми філософської системи Платона.

10. Система категорій Аристотеля.

11. Загальна характеристика середньовічної філософії.

12. Патристичний етап Середньовіччя.

13. Августин Аврелій та Фома Аквінський – найвидатніші філософи Середніх віків.

14. Проблема універсалій в Середньовіччі.

15. Проблема буття Бога за Фомою Аквінським

16. Загальна характеристика філософії Нового часу.

17. Емпірична традиція новоєвропейської філософії.

18. Раціоналістична лінія Нового часу.

19. Вчення про субстанцію Б. Спінози.

20. Просвітницький ідеал людини.

21. Німецька класична філософія як вершина філософського ідеалізму.

22. Особливості гносеології І.Канта.

23. Філософські системи І. Фіхте та Ф. Шеллінга.

24. Діалектичне вчення Г. Гегеля.

25. Антропологізм Л.Фейербаха.

26. Раціоналізм і ірраціоналізм як філософські напрямки.

27. Основні риси та характеристики “філософії життя”

28. Психоаналіз З. Фрейда.

29. Екзистенційні пошуки Ж-П. Сартра та А. Камю.

30. Позитивістські варіанти розвитку філософії як “справжньої” науки.

31. Особливості становлення філософії Київської Русі.

32. Розвиток вітчизняної філософії в стінах Києво-Могилянської академії.

33. “Світ ловив мене але не спіймав”. Г. Сковорода.

34. “Філософія серця” П. Юркевича.

35. Українська філософія ХХ століття.

36. Буття як філософська проблема.

37. Філософські виміри простору і часу.

38. Категорія "матерія" у філософії.

39. Основні форми і рівні буття.

40. Історико-філософська інтерпретація розуміння буття.

41. Феномен свідомості у філософії.

42. Структура та функції свідомості.

43. Біологічні і соціальні передумови свідомості.

44. Концепції індивідуального та колективного несвідомого З.Фрейда та К.Юнга.

45. Феномен штучного інтелекту.

46. Сенс життя, смерть і безсмертя людини.

47. Духовний світ особистості: структура та шляхи формування.

48. Діалектика свободи і відповідальності.

49. Сучасні філософські підходи до усвідомлення суспільства.

50. Проблема побудови теоретичної моделі суспільства.

51. Аксіологія як розділ філософського знання.

52. Проблема цінностей у сучасному світі.

53. Феномен естетичного ідеалу.

54. Релігійні цінності і норми.

55. Сучасний стан розвитку етики як науки.

56. Пізнання як відображення дійсності. Діалектика суб’єкта і об’єкта в пізнанні.

57. Питання про пізнаванність світу і способи його вирішення в історії філософії.

58. Проблема істини в філософії та науці.

59. Місце творчості та інтуїції в пізнанні людиною світу.

60. Основні етапи наукового пізнання.

61. Форми наукового пізнання.

62. Наука як вид духовного виробництва.

63. Наукові революції і зміни типів раціональності.

64. Сучасні соціокультурні орієнтири науки.