Питання для самоконтролю

1. Що таке цінні папери?

2. У чому полягає документарний характер цінних паперів?

3. У чому виявляється конкуренція між ринками?

4. У чому виражається різниця між іменними цінними паперами й паперами на пред'явника?

5. Які фундаментальні властивості цінних паперів?

6. Якими можуть бути цілі емісії цінних паперів?

7. У чому полягає ліквідність цінних паперів?

8. У чому різниця між первинним і вторинним ринками? :

9. Чому ринок матеріальних активів пов'язаний з ринком фінан­сових ресурсів?

10. У чому основна відмінність ринку грошових ресурсів від ринку боргових інструментів?

10. Що таке ринок спот і терміновий ринок цінних паперів?

10. Яким має бути мінімальний статутний фонд акціонерного товариства?

10. Що таке довгі й короткі позиції?

14. Які основні принципи розвитку фондового ринку?

Бібліографічний список до самостійної роботи

[1, 37, 42, 43, 55, 59, 61, 66, 67, 69, 70, 73, 78]

Тема 3	Професійна діяльність щодо торгівлі цінними паперами
Мета заняття	Ознайомитися з професійною діяльністю торгівця цінними паперами, його основними функціями на ринку цінних паперів в Україні

План вивчення теми

1. Основні види професійної діяльності на фондовому ринку.

2. Діяльність щодо випуску та обігу цінних паперів.

3. Поняття діяльності з управління активами.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Для зниження ризику інвесторів законодавчо в усіх країнах пе­редбачене обов'язкове державне регулювання ринку ЦП. Основним принципом державного впливу на цей ринок є забезпечення повного, ясного й правдивого оголошення емітентами всіх чинників, що стосу­ються випуску ЦП у вільний продаж.

Кожний ринок капіталу регулюється тією мірою, що необхідна відповідно до діючого законодавства і яка необхідна для забезпечення порядку й безпеки. Регулювання необхідне насамперед для:

• захисту учасників ринку;

• захисту інвесторів від протизаконної діяльності емітентів або посередників;

• захисту непрофесійних інвесторів (приватних осіб), у яких мож­ливо обмежений доступ до достовірної інформації на ринку.

Важливе місце в становленні системи державного регулювання ринку цінних паперів в Україні займає ухвалений у жовтні 1996 року Закон «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (№ 475/96-ВР). Відповідно до цього закону визначаються цілі та форми державного регулювання, види професійної діяльності, повноваження органів державного регулювання, завдання й повноваження Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку тощо.

Можна коротко визначити три головні функції державних органів управління з регулювання на ринку цінних паперів:

• Державне регулювання випуску й розміщення (реєстрація ви­пуску й емісії), реєстрація (ліцензування) професійних учасників ринку.

• Забезпечення гласності шляхом уведення певних норм надання інформації про діяльність емітента і її періодичної публікації.

• Дотримання правопорядку та контроль над ринком, над опера­ціями учасників ринку.

У чинному законодавстві важливе місце займає визначення про­фесійної діяльності на ринку цінних паперів.

Професійна діяльність на фондовому ринку - діяльність юридич­них осіб з надання фінансових та інших послуг у сфері розміщення та обігу цінних паперів, обліку прав за цінними паперами, управління активами інституційних інвесторів, що відповідає вимогам, установ­леним до такої діяльності законодавством.

На фондовому ринку здійснюються такі види професійної ді­яльності:

• діяльність з торгівлі цінними паперами;

• діяльність з управління активами інституційних інвесторів;

• депозитарна діяльність;

• діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку.

Професійна діяльність на фондовому ринку здійснюється виключ­но на підставі ліцензії, що видається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Перелік документів, необхідних для отримання ліцензії, порядок її видачі та анулювання встановлюються Державного комісією з цінних паперів та фондового ринку. Поєднання професійної діяльності на фондовому ринку з іншими видами про­фесійної діяльності, за винятком банківської, не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Професійна діяльність учасників фондового ринку, крім депозита­ріїв та фондових бірж, здійснюється за умови членства щонайменше в одній саморегулівні організації.

Професійна діяльність з торгівлі цінними паперами на фондовому ринку провадиться торговцями цінними паперами - господарськими товариствами, для яких операції з цінними паперами є виключним видом діяльності, а також банками.

За українським законодавством для посередників передбачені такі види професійної діяльності по операціях із цінними паперами:

1. Емісія (випуск) цінних паперів - виконання продавцем ЦП із доручення, від імені й за рахунок емітента обов'язків по організації підписки на ЦП або їх реалізації. Підкреслимо, що це не емісія власних цінних паперів, а емісія цінних паперів клієнтів з їхнього доручення й за їхній рахунок (андеррайтинг).

2. Комісійна діяльність по цінних паперах - купівля-продаж ЦП, що здійснюється продавцем ЦП від свого імені, з доручення й за ра­хунок іншої особи (по договорах комісії або доручення, передбачених Цивільним кодексом). Ця діяльність звичайно зветься брокерською.

3. Комерційна діяльність по цінних паперах — купівля-продаж ЦП, що відбувається продавцем ЦП від свого імені й за свій рахунок. Ця діяльність звичайно зветься дилерською.

4. Діяльність з управління активами.

Виконання перерахованих операцій із цінними паперами (випуск цінних паперів, комісійна й комерційна діяльності) є винятковим видом діяльності, на виконання яких треба одержувати ліцензії в Комісії, при цьому забороняється займатися якимись іншими видами діяльності. Ліцензованим торговцям дозволяється додатково займати­ся консультаційною діяльністю з ЦП.

Діяльністю з випуску й обігу ЦП визнається посередницька ді­яльність, виконувана банками, а також акціонерними товариствами, статутний фонд яких сформований за рахунок винятково іменних акцій, та іншими товариствами, для яких операції з ЦП є винятковим видом діяльності.

Торговець цінними паперами може провадити дилерську діяль­ність, якщо має сплачений грошима статутний капітал у розмірі не менше ніж 120 тисяч гривень, брокерську діяльність та діяльність з управління цінними паперами - не менше ніж 300 тисяч гривень, ан­деррайтинг - не менше ніж 600 тисяч гривень. У статутному капіталі торговця цінними паперами частка іншого торговця не може переви­щувати 10 відсотків.

Торговцю цінними паперами забороняється перепродавати (обмі­нювати) цінні папери власного випуску.

Торговець ЦП не має права виконувати торгівлю:

• цінними паперами власного випуску;

• акціями того емітента, в якого він безпосередньо або побічно володіє майном у розмірі понад 5% статутного фонду.

Побічним володінням уважається володіння частиною в статутно­му фонді такого товариства, що є учасником в іншому товаристві.

Обмеження щодо заборони торгівлі цінними паперами власного випуску, установлені для торговців цінними паперами, не застосо­вуються до банків - професійних учасників ринку цінних паперів у частині торгівлі акціями власного випуску.

Всі професійні учасники ринку ЦП, які гають дозвіл (ліцензію) на виконання діяльності з випуску й обігу цінних паперів як виняткової діяльності, за рішенням ДКЦПФР мають обов'язково бути членами при­наймні одного об'єднання професійних учасників ринку ЦП (Рішення № 17 від 17 липня 1997 р.). Строк вступу в таке об'єднання (саморегулівну організацію) не пізніше 2-х місяців з моменту одержання ліцензії.

Існують чіткі критерії професійної діяльності на ринку цінних паперів України, однак ці критерії встановлені тільки Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку й законодавчо не підтвер­джені. Тому санкції за порушення наведених нижче норм не можуть бути визнані на цей час повністю законними.

За рішенням Комісії професійною діяльністю на ринку ЦП слід вважати:

для фізичних осіб - придбання ними ЦП від свого імені й за свій рахунок і наступне відчуження цих ЦП протягом календарного року, якщо обсяг угод (за номінальною вартістю) перевищує суму, еквівалентну 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ);

для юридичних осіб - придбання ними від свого імені й за свій рахунок ЦП і їх похідних, наступне їх відчуження протягом року після їхнього одержання, якщо обсяг угод (за номіналом) перевищує суму, еквівалентну 10 000 НМДГ.

Ці вимоги не поширюються на випадки, коли операції купівлі-продажу ЦП відбуваються через торговця цінними паперами, що має відповідну ліцензію Комісії. Також не вважається професійною ді­яльністю й не потрібне одержання відповідного дозволу при передачі придбаного, зокрема за кошти, векселі за отриманий товар, виконані роботи й надані послуги або при відчуженні векселя, що був отрима­ний аналогічним чином. А якщо вексель був придбаний за кошти з подальшим відчуженням за кошти, то ця діяльність уже потрапляє під дію перерахованих вище правил про критерії професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Усі особи, які безпосередньо здійснюють операції на ринку цінних паперів (працівники відповідних юридичних осіб), а також керівні посадові особи юридичних осіб, які виконують професійну діяльність на ринку цінних паперів і мають відповідний дозвіл Комісії, повинні пройти сертифікацію на відповідність вимогам Положення про сертифікації осіб, які виконують професійну діяльність із цінними паперами в Україні (Рішення від 29.07.98 № 93). Для одержання сертифіката на право виконання професійної діяльності слід мати кваліфікацію з відповідної спеціалізації й подати в Комісію необхідні документи. Термін дії сертифіката встановлений у три роки.

Слід зазначити, що фізичним особам одержати ліцензію практич­но неможливо, тому що відповідно до вимог ДКЦПФР здійснювати виняткову діяльність з випуску й обігу цінних паперів можуть лише господарчі товариства, що відповідають певним вимогам.

В усьому світі первинне розміщення ЦП серед потенційних інвесто­рів забезпечують спеціалізовані організації - посередники, які мають відповідне право на цей вид професійної діяльності на підставі чинного законодавства й укладають відповідний договір з емітентом. Також цю процедуру може виконувати емітент самостійно без допомоги посеред­ників, але найчастіше це менш ефективно.

За кордоном ці функції часто виконують спеціалізовані інвести­ційні банки або вузькоспеціалізовані фінансові фірми, що працюють на ринку цінних паперів.

Зниження ризику для інвесторів на первинному ринку відбува­ється за рахунок уведення строгих правил розкриття емітентами всієї необхідної інформації, що дозволяє інвесторам виконувати аналіз і обґрунтований вибір цінних паперів для вкладення коштів.