Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Цінні папери заочне 2010.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
24.11.2019
Размер:
3.11 Mб
Скачать

Бібліографічний список до самостійної роботи

[1,2,5,6,7,13,32 ,37,41,42,51 ,54,57,63,]

Тема 20

Український ринок ф’ючерсних контрактів.

Мета заняття

Ознайомитися з особливостями функціонування Українського ринку ф’ючерсних контрактів.

План вивчення теми

1. Особливості ф’ючерного ринку України.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

За українськими нормами, емітентом ф'ючерса повинна бути ство­рена фондовою (товарною) біржею або ТІС клірингово-розрахункова палата або розрахунково-кліринговий банк, зареєстрований Комісією. Фондові (товарні) біржі повинні зареєструвати правила торгівлі стан­дартизованими ф'ючерсними контрактами. Всі випуски обов'язково мають реєструватися в Комісії з цінних паперів і фондового ринку (Наказ № 13 від 24 червня 1997 р.).

Базисним активом ф'ючерсів можуть бути тільки товарні ресурси або кошти (валютні цінності). Використання товарних ресурсів як ба­зисних активів має бути погоджене емітентом у Міністерстві економіки України, а валютних цінностей - у Національному банку України.

Курсові індекси можуть бути базисним активом опціонів і ф'ючер­сів тільки у випадку присвоєння цим індексам офіційного статусу відповідно до нормативних вимог Комісії.

Випуск ф'ючерсів і опціонів здійснюється в документарній або в бездокументарній формах.

Для реєстрації випуску подаються в Комісію документи, й зо­крема розрахунок визначення варіаційної маржі, що передбачають можливість покриття 100% середньої зміни ціни протягом робочого дня. Середня зміна розраховується за результатами торговельних днів протягом останніх шести місяців.

Ф'ючерсний контракт повинен містити такі реквізити:

  • назва контракту;

  • вид контракту (з поставкою чи без поставки базового активу);

  • сторони контракту;

  • базовий актив контракту і його характеристики;

  • обсяг контракту;

  • розмір початкової маржі; ,

  • механізм визначення ціни на момент виконання;

  • ціна виконання;

  • одиниця виміру ціни;

  • строк виконання й інші реквізити.

Бібліографічний список до самостійної роботи

[1,2,3,6,7,12,15,16,20,21,24,25,33,37,38, 57,63]

Тема 21

Визначення та властивості опціонних контрактів.

Мета заняття

Ознайомитися з сутністю опціонів, особливостями їх випуску та обігу.

План вивчення теми

1. Поняття опціонного контракту.

2. Поняття базисного активу та ціни виконання опціону.

3. Види опціонів.

4. Поняття внутрішньої та зовнішньої вартості опціону.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Опціонні контракти є похідними цінними паперами, в основі яких лежать різноманітні активи. Суть опціону як контракту полягає в тому, що він надає одній зі сторін (утримувачу цього контракту) право рішення виконати контракт або відмовитися від його виконання.

Опціоном називається стандартний контракт, що за­свідчу є право (але не обов'язок) його власника на придбання або продаж: фіксованої кількості базового активу за встанов­леною ціною в строк, зазначений у ньому.

Цей контракт укладається між двома сторонами, одну з яких можна назвати інвестором, або покупцем контракту (утримувачем), і другою стороною, яку називають емітентом, або продавцем (інколи цю сторону називають надписувачем опціону).

Продавець опціону (надписувач) - особа, що відповідно до опціону зобов'язується продати або купити базовий актив опціону на зазда­легідь обговорених умовах. При біржових операціях з опціонами це зобов'язання звичайно доводиться виконувати розрахунковій палаті біржі.

Покупець опціону (утримувач) — особа, що відповідно до опціону має право (але не обов'язок) купити (продати) базовий актив опціону на заздалегідь обговорених умовах.

Таким чином, це контракт, укладений між продавцем, що виписує й продає опціон як цінний папір, і покупцем, що купує Його й одержує право купити або продати зазначені в опціоні акції (активи). В опціоні також указуються ціна, кількість і строк виконання контракту. При покупці опціону не продаються й не купуються зазначені в ньому активи, а тільки купується право в майбутньому здійснити операцію їх купівлі або продажу. Назва контракту визначається щодо покупця опціону як цінного папера.

Покупець опціону на покупку одержує право на покупку певної кількості акцій (активів) за заздалегідь обговореною ціною. Цей опціон за міжнародною термінологією називається КОЛ (COLL).

Покупець опціону на продаж одержує право на продаж певної кількості акцій (активів) за заздалегідь обговореною ціною. Цей опціон називається ПУТ (РUТ).

Опціонний контракт на відміну від ф'ючерса є оборотним, тобто покупець не бере на себе зобов'язання здійснити зазначену операцію за будь-яких умов і може від неї відмовитися без обґрунтувань, незалежно від ціни й інших умов, але для продавця цей контракт обов'язковий і відмовитися від його виконання він не може. Також власник опціону може його продати без усяких на те обмежень і при цьому не потрібно згоди надписувача. Тому ця умовна вимога, її реалізація залежить від того, чи вигідно це власникові контракту.

Для надписувача виконання пред'явленого розрахунковою палатою опціону є обов'язковим, він від цього не може відмовитися, однак біль­шість опціонів закінчується не поставкою обговорених у них активів, а грошовими розрахунками. Є опціони, по яких взагалі не передбачена поставка активу, а обговорені грошові розрахунки. Виконання всіх пред'явлених опціонів гарантує розрахункова палата біржі.

Базисний (базовий) актив — це актив, що лежить в основі контрак­ту - товари, цінні папери, кошти і їх характеристики, що є предметом виконання зобов'язань по опціону.

У міжнародній практиці як активи використовуються:

  • Товарні, в основі яких приймається який-небудь узгоджений біржею товар (зерно, метал, нафта тощо).

  • Валютні, в основі яких лежать операції купівлі-продажу валюти.

  • Фондові, в яких базовим активом є акції, облігації, індекси.

  • Ф'ючерсні - право на покупку - продаж ф'ючерсів з відповідним базисним активом.

Ціна виконання — обговорена в контракті ціна базисного активу, погоджена в опціонному контракті - ціна, за якою надалі може бути реалізована угода, тобто куплені або продані обговорені в контракті активи (ціна-страйк, або, інколи кажуть, ціна зіткнення). Таким чи­ном, це ціна базового активу, за якою при виконанні зобов'язань по опціону здійснюються розрахунки.

При купівлі контракту покупець виплачує продавцеві певну суму - опціонну премію, що надалі покупцеві не повертається.

Опціонна премія — ціна, виплачувана покупцем опціону його продав­цеві за надбане право скористатися опціоном на обговорених умовах.

Розмір премії встановлюється продавцем і залежить від низки фак­торів, які описані далі. Обов'язки покупця при покупці обмежуються виплатою встановленої в контракті премії. Продавець одержує премію й повинен забезпечити гарантії виконання зобов'язань. Для повної гарантії на ринках строкових контрактів існує система гарантійних внесків (заставних сум), які вносяться продавцями в розрахункову палату біржі у вигляді грошей або цінних паперів при укладанні контрактів. Величина цих внесків досягає 12-20% від ціни базисного активу. Суму застави продавець втрачає тільки за його відмови від виконання зобов'язань.

Вимога біржі до продавця внести певну частку вартості цих базис­них активів - маржу на спеціальний рахунок виникає, оскільки про­даж опціону пов'язаний з ризиком за необхідності реального продажу (купівлі) цього активу.

Існуючі на багатьох біржах строкових контрактів правила внесення маржі дозволяють інвесторові підібрати такі комбінації фінансових інструментів, які мінімізують необхідну сукупну маржу. Маржа може вноситися у вигляді приналежному учасникові торгівлі цінних паперів. У цьому випадку його витрати мінімальні, й ці цінні папери можуть навіть приносити власникові певний процентний доход.

Термін дії опціонного контракту або строк виконання вказується в контракті, й це може бути 3, 6, чи 9 місяців від дня складання контр­акту, це фіксована дата, що встановлюється біржовими правилами. Продовження терміну дії опціонного контракту при біржовій торгівлі не допускається.

Існують дві системи біржових контрактів:

1. Європейські опціони - виконання допускається тільки на за­значену в контракті дату або протягом обмеженого періоду виконання до строку закінчення контракту (не довше кількох днів).

2. Американські опціони - виконуються в будь-який момент до зазначеної в контракті дати.

Терміни «американський» і «європейський» опціон не є географіч­ними поняттями, такі контракти використовуються в усьому світі.

Опціонні контракти є розповсюдженими біржовими інструментами й торгуються на біржах похідних цінних паперів, наприклад, на Лон­донській міжнародній біржі фінансових ф'ючерсів і опціонів. У цьому випадку вони називаються опціонами, що вільно обертаються. Біржова торгівля опціонами звичайно відбувається повними пакетами акцій, такий пакет зветься лот, і це 100 або 1000 акцій. Торгівля ними на біржі здійснюється методом вільного вигуку, тобто біржові брокери одночасно дають свої пропозиції на покупку й продаж різних опціонів. Опціон є цінним папером на пред'явника, що дозволяє здійснювати його вільний перепродаж без індосаменту й без зміни умов контракту. Також існують позабіржові опціони, які укладаються між двома контр­агентами на індивідуальних умовах поза біржею.

Основні переваги опціонів полягають у такому:

  1. Висока рентабельність операцій з опціонами для утримувачів (високий рівень левереджу або важіль).

  2. Мінімізація ризику для утримувача - ризик обмежується роз­міром премії.

  3. Можливість працювати так, як працюють із ф'ючерсами, мож­ливість переходу на ф'ючерсні контракти.

  4. Можливість для інвестора вибору великої кількості різних варіан­тів стратегій спекулятивних операцій і хеджування, які описані далі.

Внутрішня ціна (вартість) опціону — це різниця між ринковою ці­ною й ціною-страйк, прибуток власника опціону, що він одержав би за негайної реалізації контракту. Внутрішня вартість опціону відповідає мінімальній вартості опціону.

Наприклад, купується опціон на продаж (пут) строком на 3 місяці з ціною-страйк 2,5 грн. за акцію. Через місяць ринкова ціна акцій-2,1 грн. Тоді внутрішня вартість опціону дорівнює 2,5 - 2,1 = 0,4 грн.

Зовнішня або термінова вартість опціону - це різниця між пре­мією й внутрішньою вартістю опціону. Залежить від змін курсової вартості акцій і виплаченої премії. Термінова вартість відображає час, протягом якого опціон продовжує діяти, і мінливість (коливання ціни) акції. Чим менший строк до закінчення дії опціону, тим менша зовнішня вартість.

Наприклад, при внутрішній вартості опціону 0,4 грн. і раніше вне­сеній премії 0,05 грн. зовнішня вартість опціону дорівнює 0,4 -0,05 = = 0,35 грн.

Відкритими позиціями при операціях з опціонами вважаються володіння активом (довга позиція) і зобов'язання на поставку активу на майбутню дату (коротка позиція).

Закритою позицією при операціях з опціонами вважаються довга позиція в активі (володіння активом) одночасно з короткою позицією (зобов'язанням на поставку) у тому самому активі; аналогічно коротка позиція в активі одночасно з довгою позицією в тім же активі або в активі, що його заміщає.

Виписуючи опціон, продавець відкриває за даною угодою коротку позицію. Купуючи опціон, інвестор відкриває довгу позицію.

Процес використання учасниками ринку неправильно встанов­леної ціни, тобто опціонної премії, і відповідного вирівнювання цін називається арбітражем.

Класом опціонів називається сукупність усіх опціонів, в основі яких лежать ті самі активи (окремо на покупку й окремо на продаж).

Серія опціонів являє собою безліч опціонів з даного класу з одна­ковими цінами виконання й строком життя. Мінімальна кількість опціонів в одній серії не встановлюється.

Вартість опціону або ціна, яку необхідно заплатити за контракт при відкритті позиції, становить, як показано далі, лише деяку частку ринкової ціни активів (наприклад, акцій), що лежать у його основі. Покупець опціону кол прагне вигадати на зміні ціни активу, фактично не володіючи й не прагнучи володіти цим активом, купівля якого обі­йшлася б значно дорожче. І можливий збиток від придбання опціону за жодних умов не може бути більше суми премії, сплаченої в цьому випадку за опціон.

Розглянемо трохи спрощений приклад вибору двох варіантів інвес­тицій - покупка акцій або покупка опціону кол на ці акції:

Час

Операція з акціями

Сума

Операція з опціоном кол

Сума

Січень

Покупка 100 акцій по 40 грн. за акцію

4000 грн.

Покупка кол на акції з ціною виконання 40 грн. І премією 4 грн. (відкриття довгої позиції)

400 грн.

Березень

Ціна зросла

46 грн.

Вартість опціону (премія) на ринку зросла до 7 грн.

7 грн.

Березень

Продаж акцій по 46 грн.

4600 грн.

Продаж опціону кол із ціною виконання 40 грн. і премією 7 грн. (закриття позиції)

700 грн.

Прибуток без

урахування

комісійних

600 грн.

Прибуток без урахування комісійних

300 грн.

У наведеній таблиці показано, що при прогнозі зростання цін інвес­тор може купити акції або опціон на їх покупку. Варто звернути увагу, що відповідно до умов цього прикладу для операції з безпосередньої купівлі акцій інвесторові потрібно 4000 грн., а для придбання опціону на покупку тієї самої кількості акцій потрібно лише 400 грн. Якщо в січні приймається рішення купити акції, то за умовами цього прикла­ду інвестор може одержати прибутковість на вкладений капітал 15%. Якщо вибирається як об'єкт інвестицій опціон кол, то при зростанні цін прибутковість складе 75% . Різниця істотна.

У випадку падіння цін на ці акції тільки на одну гривню, втрати в першому випадку складуть 100 грн. (без урахування комісійних), а втрати при операції з опціоном незалежно від рівня падіння цін дорівню­ватимуть розміру виплаченої премії - 400 грн. При операціях з акціями збитків від продажу акцій можна спробувати уникнути шляхом збере­ження цих акцій у портфелі в надії на зростання цін у майбутньому, припустимо, через рік або більше. З опціоном так вчинити найчастіше неможливо або складно, тому що він має кінцевий термін обігу. Тому найчастіше не можна відразу й однозначно відповістити на запитан­ня, що вигідніше купити: актив чи опціон на покупку цього активу в майбутньому. Аналогічно з опціонами на продаж. Відповідь залежить від тенденцій зміни цін на цей актив до моменту закриття позиції, на­скільки точно складений прогноз поведінки цін на цей актив.

Особливість операцій з опціонами полягає ще й у тому, що вони до­зволяють проводити продаж цінних паперів й інших активів, яких на момент укладання контракту немає в наявності або вони є в обмеженій кількості, тобто проводити непокриті операції з «повітрям» (якщо це дозволяється біржовими правилами й чинним законодавством).