3. Процес навчання, орієнтований на певне робоче місце, щоне припиняється, і підвищення мотивації персоналу.

«Тільки нерозумінням суті проблем якості, — говорить японсь-кий економіст К.Ісикава, — можна пояснити такі заяви керівниківпідприємства: «управління якістю означає роботи жорсткішимиумови приймання продукції», «управління якістю означає упро-вадження стандартизації», «управління якістю є статистикою»,«управління якістю на практиці представляється вельми трудо-містким заходом», «хай питаннями управління якістю займаєть-ся відділ приймання або контролю», «успіхи підприємства в уп-равлінні якістю виключають необхідність проведення додатковихзаходів» і «управління якістю ніяк не стосується адміністрації абовідділу реалізації продукції».

На думку американського економіста А.Фейнгенбаума, в умо-вах гострої конкурентної боротьби (приблизно 70% продукціїСША, що випускається, зазнають гострої конкуренції продукції,що імпортується) фірми зможуть успішно розвиватися, керую-чись такими принципами.

Якість є не одним з напрямів діяльності фірми, а безперер-вним процесом, що зачіпає всі функції підприємства.

Підвищення якості залежить від ступеня участі в його фор-муванні кожного співробітника фірми.

Якість не перешкоджає, а сприяє зниженню собівартостіпродукції.

Якість означає використання нової техніки і технологій.

Якістю необхідно управляти так само безпосередньо і

ефективно, як управляють устаткуванням, виробництвом і фінан-сами.

Час на розробку і виготовлення нових видів продукції постій-но скорочується (достатньо порівняти період в 20 років, протя-гом якого був спроектований, проведений і став предметом не-обхідності телевізор, з періодом в п'ять років, за який той же шляхвиконала персональна ЕОМ). Вимогливість, що росте до підви-щення якості виробів сьогодні одна з характерних рис світовогоринку. Системи розробки нових виробів повинні містити ряд ос-новних положень:

— якість розглядається нарівні зі всіма технічними новаціямиз самого початку розробки виробу;

планування науково-дослідних і дослідно-конструкторськихробіт організовується таким чином, щоб не обмежуватипроектування варіантів виробу з якнайкращими характери-стиками;

прискорення розробки виробу повинне стати основнимкритерієм ефективності системи розробки.

Другим чинником, що обумовлює конкурентоспроможністьпідприємства, є ціна продукції, що випускається.

В умовах планового господарювання підприємству планував-ся рівень цін, витрат і норматив рентабельності. В ринкових умо-вах ці величини вільно встановлюються підприємством. Цінаслужить істотним регулятором виробництва і надає як безпосе-редній, так і опосередкований вплив на величину формованогоприбутку, на характер і результати конкурентної боротьби. Цінана продукцію, що випускається, для підприємства є договірноюціною між ним і споживачем. Існує декілька варіантів договірнихцін (Цд):

Перший варіант: Ц = Собівартість + Прибуток;

Другий варіант: Ц = Попит — Пропозиція;

Третій варіант: Ціна конкурента і > Цд < Ціна конкурента j.

Перший варіант встановлення договірної ціни повністю виз-начається умовами виробництва і зосереджується в рамкахпідприємства. Проте в умовах ринку це швидше виняток, ніжправило, оскільки на Ринку звичайно не один виробник. Другийі третій варіанти наближені до реальної дійсності.

При розрахунку ціни за першим, найпростішим варіантом,необхідно мати на увазі, що складова основи ціни собівартість —це об'єктивний показник, але на ньому одному при ухваленніуправлінських рішень базуватися не можна. Успіх на ринку зале-жить не від величини собівартості продукції виготовлення, а відтого, скільки, ким, коли, де і як буде проведено і запропонованоспоживачеві товарів.

Цей варіант може бути застосованим у тому разі, коли фірма,яка виготувала товар, є ведучою на цьому ринку і коли результа-ти фінансової діяльності задовольняють керівництво. Він дозво-ляє достатньо справедливо розподілити прибуток між виробни-ком, який пропонує дефіцитний товар, і споживачем, для якогоціна не є вирішальним чинником при покупці.

При другому варіанті встановлення ціни за основу прийма-ються прогнозований попит і собівартість товару. Завдання дляпідприємства ставиться так: ціна за одиницю товару заздалегідьвизначена і необхідно встановити, при якій кількості проданихтоварів підприємство почне одержувати реальний прибуток.Можливе і зворотне завдання: відома приблизна кількість ви-робів, яку можна реалізувати на ринку, необхідно визначити, приякій ціні цей обсяг продажу не призведе до збитків.

Третій варіант формування ціни враховує рівень конкуренціїна ринку і часто дає добрі результати. Виробник вивчає дина-міку цін конкурентів і визначає, яка буде ціна конкурента на ана-логічний товар. Основна увага при цьому спрямована на змен-шення витрат і збільшення прибутку.

Розгляд трьох варіантів показує, що в умовах ринкової економі-ки ціна — чинник забезпечення конкурентоспроможності продукції.

Штрихове кодування товарів, послуг, робіт

У міжнародній практиці виробництва і торгівлі прийнято штри-хове кодування товарів, що дає можливість ефективно управля-ти їх виробництвом, здійснювати сортування, відбір, відвантажен-ня товарів, а в сфері торгівлі — приймати товари, контролюватизапаси, відбирати і відвантажувати товари зі складів в роздрібнуторговельну мережу.

Після прийняття Декларації про незалежність України буластворена Українська асоціація «СКАНА», яка розробляє стандар-ти, програмно-технічні засоби, впроваджує штрихове кодуван-ня. З метою широкомасштабного залучення вітчизняних підпри-ємств до системи ЕАН заснована Національна НумеруючаОрганізація «ЕАН-Україна». Згідно з Державною програмою проперехід на міжнародну систему обміну і статистики організованірегіональні центри штрихового кодування.

Використання штрихового кодування дає можливість втілитиавтоматизовану ідентифікацію товарів на базі комп'ютерної тех-ніки, що значно підвищує продуктивність праці, суттєво зменшуєвитрати обігу, є економічно ефективним.

Автоматизований облік проданих товарів дозволяє стежитиза наявністю їх на складах, в роздрібних торговельних підприєм-ствах і в разі необхідності швидко подавати товари зі складів вторговельні підприємства. Такий облік дає оперативну інформа-цію про наявність або відсутність ходових товарів, що користу-ються попитом населення, або тих, що швидко псуються тощо.

Використання штрихового кодування дозволяє значно покра-щити і оптимізувати такі технологічні процеси: у сфері виробниц-тва — сортування, підрахунок, облік, контроль запасів, відбір івідвантаження товарів; у сфері оптової торгівлі — прийманнятоварів, контроль запасів, відбір, відвантаження, розрахунки затовар; у сфері транспортування — одержання, відбір і відванта-ження товарів; у сфері роздрібної торгівлі — приймання товарів,відвантаження зі складів, продаж, контроль запасів і асортимен-тного переліку, обсягів продажу тощо.

Штриховий код складається з чіткого рисунка вузьких і ши-роких смуг, пробілів між ними і чисел, він наноситься на упаковкуз допомогою поліграфічної техніки: матричних, термічних, лазер-них і струменевих принтерів. Смуги і пробіли між ними познача-ються певними цифрами в кодах електрообчислювальної маши-ни, яка «зчитує» їх скануючою системою.

Інформація, що «зчитується» машинним способом з великоюшвидкістю і достовірністю, на два порядки вища, ніж при клавіа-турному введенні.

Кожний товар має свій індивідуальний штриховий код. Для«зчитування» кодів використовують обладнання ручне і стаціо-нарне. Ручне обладнання поділяють на контактне і дистанційне.Робочим елементом контактного обладнання є світлове перо, щорухається безпосередньо по поверхні штрихового коду. Такимчином вимірюється інтенсивність відбитого світла від чорних ібілих смуг коду.

У дистанційному обладнанні використовують лазерний абоінший промінь і код «зчитується» на відстані до одного метра, атакож і через прозору упаковку.

Після «зчитування» на табло висвітлюється ціна товару, якабула введена попередньо в ЕОМ.

Одночасно у центральний комп'ютер надходить інформація,що товар проданий. Цей комп'ютер підраховує кількість товару,що залишається, і в разі необхідності вимагає зі складу новупартію цього товару.

Цифровий еквівалент коду ЕАН-13 складається з 13 цифр.Перші зліва три або рідше дві цифри називають префіксом. Вінпозначає державу — виробника або продавця товару. Його щеназивають «прапором країни».

Наступні 4-5 цифр позначають реєстраційний номер фірми,відомства, виробника товару, 8-12 цифри — товарний код, якийприсвоюється продукції з урахуванням вимог системи ЕАН, ос-тання 13-а цифра — контрольна, яка використовується для пе-ревірки правильності «зчитування» попередніх цифр коду скану-ючою системою.

Кожна країна має свій префікс. Наприклад, США, Канада —00-09, Мексика — 75.0, Аргентина — 77.9, Бразилія — 78.9, Німеч-чина — 40-44.0, Великобританія, Ірландія — 50, Данія — 57,Фінляндія — 64, Туреччина — 86.9, Австрія — 90-91, Норвегія —70, Угорщина — 59.9, Греція — 52.0, Китай — 69.0, Японія — 49.

Частину коду, яка відображає країну (префікс), встановлюєМіжнародна асоціація по кодуванню виробів.

Частину коду, що характеризує підприємство виробника, при-своює відповідна національна асоціація. В Україні ці функції ви-конує асоціація «СКАНА».

Частину коду, яка інформує про товар, присвоює асоціаціятоварної нумерації «ЕАН-Україна», створена відповідно до Поста-нови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 р. № 860.

Крім зазначеного штрихового кодування, в Україні з 1993 р.впроваджена Гармонізована система опису і кодування товарів(ГС), що становить класифікацію експертно-імпортних продоволь-чих товарів, за якою вони розподілені у чотирьох розділах, а вкожному розділі товари об'єднуються у декілька груп.

У розділі 1 — «Живі тварини і продукція тваринництва» —товари об'єднані у п'ять груп: група 01 — «Живі тварини»; гру-па 02 — «М'ясо і субпродукти харчові»; група 03 — «Риба і ра-коподібні, молюски і інші водні безхребетні»; група 04 — «Мо-локо і молочні продукти, яйця птиці, мед натуральний»; група05 — «Інші продукти тваринного походження (кістки, шкурки,губки натуральні».

У розділі 2 — «Продукти рослинного походження» — товариоб'єднані у 13 груп.

У розділі 3 — «Жири і масла тваринного або рослинного по-ходження, продукти їх розщеплення, приготовлені харчові жири,віск тваринного і рослинного походження» — об'єднані у 15 груп.

У розділі 4 — «Продукція харчової промисловості, алкогольніі безалкогольні напої, оцет, тютюн і його замінники» — об'єднаніу групи 16-24.

Код кожному товару присвоюється з урахуванням номерагрупи, номера найменування товару в даній групі і має не меншечотирьох знаків. Наприклад, м'ясо великої рогатої худоби свіжеабо охолоджене, яке значиться у групі 02 під номером 1, матимекод 02.01; м'ясо свиней свіже, охолоджене або заморожене, щозначиться в цій же групі під номером 3, матиме код 02.03; тома-ти свіжі або охолоджені, що входять у групу 07 під номером 2,матимуть код 07.02.

Гармонізована система опису і кодування продовольчих то-варів впроваджена з метою полегшення заповнення митних,банківських, страхових, статистичних документів і є неодмінноюумовою контрактів купівлі-продажу.

Завдання та запитання для самостійної роботи

Розкрийте суть та зміст комерційної діяльності.

На яких основних принципах ґрунтується комерційнадіяльність?

Хто може бути суб'єктом комерційної діяльності?

Назвіть коло осіб, яким заборонено займатися комерцій-ною діяльністю.

Яке місце і роль товарів і послуг у взаємодії елементів ринку?

Наведіть комерційну класифікацію товарів.

Які вимоги пред'являються до послуг як об'єктів комерцій-ної діяльності?

Дайте характеристику особливих об'єктів комерційної діяль-ності (нерухомість, оренда, результати інтелектуальної праці).

Прокоментуйте основні вимоги до об'єктів комерційноїдіяльності.

Тестові завдання

№ 1. Залежно від форм власності і способів керування май-ном підприємства поділяються на:

Частки.

Колективні.

Державні.

Спільні.

Усі відповіді правильні.

№ 2. Які види підприємств відносяться до часток?

Індивідуальні.

Сімейні.

Частки.

Усі відповіді правильні.

№ 3. Які види підприємств відносяться до колективних?

Кооперативи.

Господарські суспільства.

Орендні товариства.

Усі відповіді правильні.

№ 4. На які види поділяються господарські товариства?

Акціонерні товариства та товариства з обмеженою відпо-відальністю.

Товариства з додатковою відповідальністю та повні то-вариства.

Командитні товариства.

Усі відповіді правильні.

№ 5. На які види поділяються акціонерні товариства?

Відкрите акціонерне товариство.

Закрите акціонерне товариство.

Асоціації.

Види, зазначені в 1 і 2 пунктах.

№ 6. Які види підприємств відносяться до державних?

Підприємства, засновані на загальнодержавній (респуб-ліканській) власності.

Підприємства, засновані на власності адміністративно-територіальних одиниць.

Підприємства, засновані на базі об'єднання майна різнихвласників.

Види підприємств, зазначені в 1 і 2 пунктах.

№ 7. Які види підприємств відносяться до спільних?

Національні спільні підприємства.

Спільні підприємства з іноземними інвестиціями.

Малі підприємства.

Усі відповіді правильні.

№ 8. Які підприємства відносяться до малого в роздрібнійторгівлі?

З чисельністю працюючих до 10 чоловік.

З чисельністю працюючих до 15 чоловік.

З чисельністю до 25 чоловік.

З чисельністю працюючих до 50 чоловік.

№ 9. Які підприємства відносяться до малого в оптовійторгівлі?