- •Методологія польового досліду
- •Завдання:
- •Термінологічний словник:
- •Поняття методології польового досліду
- •Планування методики досліду
- •Розбивка дослідної ділянки
- •Планування спостережень і обліків
- •Техніка закладки та проведення польових дослідів
- •Внесення добрив
- •Обробіток ґрунту
- •Догляд за рослинами та дослідними ділянками
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури:
- •Закладка й опис пробних ділянок та облікових площадок
- •Завдання:
- •Термінологічний словник:
- •Закладка облікових ділянок
- •Облік видового складу спілки
- •Рясність
- •Переважання або домінування
- •Періодичність
- •Відбір проби ґрунту
- •Відбір проб листового опаду і трави
- •Відбір проб листа
- •Збирання й облік урожаю
- •Обробка даних агроекологічних досліджень
- •Визначення температури ґрунту за методом Саввінова
- •Облік кореневих систем за методом Станкова
- •Визначення твердості ґрунту за методом Рев'якіна
- •Визначення щільності радіоактивного забруднення ґрунту
- •Оформлення польового щоденника
- •Зразок етикетки для проби ґрунту
- •Зразок етикетки для проби рослин
- •Частини рослин і строки відбору проб
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури:
- •Методологія лабораторних досліджень
- •Завдання:
- •Термінологічний словник:
- •Підготовка ґрунту для аналізу
- •Отримання водної витяжки
- •Отримання загальної суми водорозчинних речовин
- •Визначення кількості водорозчинних мінеральних та органічних речовин
- •Визначення рН потенціометричним методом
- •Визначення активної кислотності
- •Визначення гігроскопічної вологості ґрунту гравіметричним методом
- •Визначення вологості в'янення методом вегетаційних мініатюр
- •Загальні правила відбору проб води
- •Визначення загальної лужності
- •Визначення твердості води
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури:
- •Ознайомлення з методиками визначення фенологічних та морфологічних особливостей рослин
- •Завдання:
- •Термінологічний словник:
- •Поняття про стійкість рослини
- •Зимостійкість рослин
- •Морозостійкість
- •Випрівання та снігова пліснява
- •Вимокання
- •Посухостійкість
- •Оцінка інтродукції деревних порід
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури:
- •Аналіз та інтерпретація одержаних експериментальних даних та їх ранжування
- •Завдання:
- •Термінологічний словник:
- •Санітарно-топографічна характеристика місця розташування джерела водопостачання
- •Оцінка земельної ділянки, відведеної під джерело водопостачання за ґрунтовими та гідрогеологічними умовами.
- •Санітарно-технічне обстеження вододжерела.
- •Методика оцінки якості питної води і води джерел водопостачання.
- •Вивчення санітарного стану ґрунту в зоні активного живлення вододжерела.
- •Екологічний паспорт джерела водопостачання.
- •Ранжування територій за ступенем нітрогенного забруднення води децентралізованих джерел водопостачання.
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури:
- •Вивчення загальних положень опису довкілля та впливу на нього об’єктів поводження твердих побутових відходів
- •Завдання:
- •Термінологічний словник:
- •Повітряне середовище
- •Водне середовище
- •Геологічне середовище та ґрунти.
- •Рослинний і тваринний світ
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури:
- •Математичний аналіз дослідних даних
- •Завдання:
- •Термінологічний словник:
- •Визначення кількості повторностей та об’єму вибірки
- •Дисперсійний аналіз. Загальні відомості
- •Дисперсійний аналіз однофакторного досліду
- •Дисперсійний аналіз двофакторного досліду
- •Дисперсійний аналіз трифакторного досліду
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури:
Переважання або домінування
Ця ознака характеризується, по-перше, покриттям, тобто площею, що вкривається наземними частинами того чи іншого виду в спілці, по-друге, об'ємом, що вони займають, і, по-третє, їх вагою. Визначити покриття рослин у спілці можна різними методами.
Визначення проектного покриття. У травостоях розрізняють так зване дійсне покриття і проективне покриття. Дійсне покриття – це процент площі, зайнятий основами пагонів рослин, а проективне покриття – це відсоток площі, що вкривається верхніми частинами рослин. При вивченні цих двох показників слід спочатку визначити проективне покриття, а потім, зрізавши травостій, визначити дійсне покриття. Методика визначення проективного покриття найбільш детально розроблена Л.Г. Роменським. При цьому визначаються три показники: загальне проективне покриття (так звана проективна повнота травостою); шарове покриття, тобто ступінь покриття нижніх шарів травостою верхніми, і проективна рясність, тобто проективне покриття окремих видів або їх груп. Для господарських цілей особливо важливі перший і третій показники.
Для їх більш точного (не окомірного) визначення використовується невелика пластинка (картонна, дерев'яна, з пластмаси), у якій вирізаний прямокутний отвір розміром 2x5 або 3x7,5 см. Цей отвір білою ниткою або тонким дротом розділяється на 10 квадратних клітин (комірка) по 1 або 1,5 см2 кожна. Розглядаючи травостій зверху через цю малу сітку, визначають, скільки коміоок припадає на проекшю рослинності і скільки на не вкриту травою поверхню ґрунту. Повторюючи такий облік на різни: місцях ділянки, отримують середню величину проективного покриття точністю до 5% і більше. Вона виражається як для всього травостою, так для окремих видів, бо останні частково перекривають один одного.
Періодичність
Для вивчення періодичності треба відзначити під час опису спілю фенологічну фазу кожного виду. Для цього можна використовуваті скорочені словесні ознаки: веп, зацв., цв.. неспіл., плоди, обсемін., відмир Зручно також користуватися значками, запропонованими Альохіним: (тире) – вегетація до цвітіння); А – початок бутонізації; – розцвітання; повне цвітіння; с – відцвітання; + – рослина відцвіла, але насіння (плоди ще не поспіли і не опадають; # -насіння (плоди) поспіли й опадають; ~ вегетація після обнасінення.
В останній час частіше користуються цифровими ознаками фаз розвитку; 1 – вегетація, 2 – бутонізація, 3 – цвітіння, 4 – плодоношення, 5 закінчення вегетації, 6 – період спокою. Крім того в межах кожної фази розрізняють підфази, які також позначають цифрами.
Список рослин пробної площі
№п/п |
Назва рослини |
Рясність |
Покритя в %, проективне |
Висота |
Фенофаза |
Підрахувати коефіцієнт флористичної спільності двох спілок за формулою Жаккара:
де А – кількість видів у спілці 1;
В – кількість видів у спілці 2;
С – кількість видів, загальних для обох спілок.
Відбір проби ґрунту
Відведену ділянку землі розміром 10×50 розділяють (умовно або шпагатом) двома діагоналями на чверть ділянки, у середній частині яких, а також в місці перехрестя діагоналей, вибирають місця для взяття проб. Ґрунт для аналізу беруть з поверхні горизонту (0-20см. від поверхні).
Коли ретельно перемішати ґрунт з усіх точок відбору, отримаємо "середню пробу" ґрунту даної ділянки. Кількість ґрунту для кожної бригади повинна бути не менше 1 кг.
