11. Застосування у розрахунках ризику імовірнісних структурно-логічних моделей

Розрахунки ризику (R) з будь-якої події можна визначити за формулою:

R=n/N

n – статистично зафіксована кількість несприятливих явищ (травма, хвороба, смерть);

N – загальна, теоретична кількість явищ.

Можливість виникнення загрози небезпеки і її здійснення – ризик (R) може бути відсутнім, коли R=0, або бути присутнім коли R>0. Якщо ризик наслідків (Rн) дорівнює нулю, то за умови: R=0, ризик існує, а при Rн=0 наслідки ризику відсутні. Тоді виникає ідеальна ситуація, в якій безпека виступає в якості бажаної, але очевидно принципово недосяжної цілі. При певних ситуаціях людина, суспільство не гарантовані від небезпеки і тоді діє система рівнянь.

Безпека життєдіяльності людини та суспільства R>0, Rн=0, причому Rн=0, якщо R=0. В цьому випадку виявляється відносна або умовна безпека.

Отже, можна казати про прийнятний ризик – значення вірогідності прояву підвищеної небезпеки. Це такий ризик, який не загрожує негативними наслідками. Знаючи причини виникнення підвищеної небезпеки, ризиком можна управляти.

12. Визначення базисних подій

Базисні події (БС) порушення безпеки – відмови окремих елементів або вузлів потенційно небезпечних об'єктів, помилки персоналу і різноманітні впливи навколишнього середовища.

Якісна і кількісна оцінка ризиків переважно виконуються за допомогою готових комп’ютерних програм – імовірнісних кодів, які розроблені для проведення імовірнісного аналізу безпеки. Найбільш розповсюдженими з них є коди з використанням моделей дерева подій та дерева відмов.

Дерева відмов – це логічні представлення ймовірних відмов системи, що можуть відбуватися і приводити до небажаної події. При цьому небажана подія представлена на вершині дерева відмов.

Схеми цього дерева точно визначають логічні комбінації базисних подій, що приводять до максимальної відмови – верхньої події. Комп’ютерна програма на основі дерева відмов проводить аналіз системи, визначає мінімальні перетини системи і ймовірність відмови системи. Дерева відмов можуть використовуватися для ідентифікації «слабкості» системи, можуть допомагати розпізнавати взаємозв’язки між подіями і відмовами.

Кількісна оцінка аварійних послідовностей включає наступні кроки:

• зв’язування моделей дерев відмов і послідовностей дерева подій;

• визначення набору мінімальних перетинів для кожної аварійної послідовності;

• кількісна оцінка мінімальних перетинів аварійних послідовностей з даними;

• додавання дій відновлення систем оператором і відмов із загальної причини (якщо немає вже у дереві відмов і моделях логіки дерева подій);

• визначення домінуючих аварійних послідовностей;

• розбивка послідовностей у відповідні стани ушкодження підприємства;

• виконання аналізів чутливості, значимості і невизначеності для аварійних послідовностей.

13. Ідентифікація ризику

Ідентифікація ризиків – це дослідження, виявлення, опис, документування та групове обговорення ризиків до того, як вони стають проблемами та несприятливим чином впливають на діяльність підприємства.

За ідентифікацією по статистичним даним виділено чотири групи ризику смертельних випадків в різних галузях промислового виробництва.

Перша – відносно небезпечна (текстильна, взуттєва, лісова, целюлозно-паперова галузі промисловості) – ризик смертельних випадків складає 10-4.

Друга – небезпечна (гірничо-видобувна, металургійна, будівельна, суднобудівельна галузі) – ризик 10-4×10-3.

Третя – дуже небезпечні професії (рибний промисел, хімічна промисловість, ядерна енергетика) – ризик складає 10-3×10-2.

Четверта – надзвичайно небезпечні (космонавтика, випробування літаків, радіаційна хімія, виробництво зброї) – 10-2, тобто ризик смерті існує для кожного з 100 працюючих робітників.