
- •Тема 5. «Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку нс»
- •1. Загальний аналіз ризику і проблем безпеки складних систем, які охоплюють людину (керівник, оператор, персонал, населення), об’єкти техносфери та природне середовище
- •2. Індивідуальний та груповий ризик
- •3. Концепція прийнятного ризику
- •4. Розподіл підприємств, установ та організацій за ступенем ризику їхньої господарської діяльності щодо забезпечення безпеки та захисту населення і територій від нс
- •5. Управління безпекою через порівняння витрат та отриманих вигод від зниження ризику
- •6. Головні етапи кількісного аналізу та оцінки ризику
- •7. Методичні підходи до визначення ризику
- •8. Статистичний метод
- •9. Метод аналогій
- •10. Експертні методи оцінювання ризиків
- •11. Застосування у розрахунках ризику імовірнісних структурно-логічних моделей
- •12. Визначення базисних подій
- •13. Ідентифікація ризику
- •14. Розробка ризик-стратегії з метою зниження вірогідності реалізації ризику і мінімізації можливих негативних наслідків
- •15. Вибір методів (відмова від ризиків, зниження, передача і ухвалення) та інструментів управління виявленим ризиком
4. Розподіл підприємств, установ та організацій за ступенем ризику їхньої господарської діяльності щодо забезпечення безпеки та захисту населення і територій від нс
Критерії розподілу суб'єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для безпеки життя і здоров'я населення, навколишнього природного середовища (критерії) встановлюються з метою оцінювання ступеня ризику від провадження господарської діяльності.
За критеріями суб'єкти господарської діяльності незалежно від форми власності розподіляються за високим, середнім та незначним ступенем ризику для безпеки життя і здоров'я населення, навколишнього середовища.
До суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику відносяться суб'єкти, у власності, володінні, користуванні яких перебувають:
потенційно небезпечні об'єкти та об'єкти підвищеної небезпеки;
промислові та складські будівлі (споруди), які належать до категорії “А” або “Б” за вибухопожежною небезпекою незалежно від площі та категорії “В” за пожежною небезпекою площею 500 кв. метрів і більше;
об'єкти нового будівництва та реконструкції;
об'єкти з масовим перебуванням людей, зокрема аеропорти, морські, річкові, залізничні та автомобільні вокзали республіканського та обласного значення, станції метрополітенів;
об'єкти, на яких виконуються роботи із збирання зернових культур;
висотні будинки (з умовною висотою понад 47 метрів);
підземні споруди різного призначення;
пам'ятки архітектури та історії, музеї, картинні галереї, бібліотеки, державні архівні установи.
До суб'єктів господарювання із середнім ступенем ризику відносяться суб'єкти, у власності, володінні, користуванні яких перебувають:
будівлі підвищеної поверховості (з умовною висотою від 26,5 до 47 метрів включно);
музеї, картинні галереї, бібліотеки, державні архівні установи.
До суб'єктів господарювання з незначним ступенем ризику відносяться суб'єкти, що не належать до суб'єктів господарювання з високим та середнім ступенем ризику.
Планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю суб'єктів господарювання у сфері техногенної та пожежної безпеки здійснюються з такою періодичністю:
з високим ступенем ризику – не частіше ніж один раз на рік;
із середнім ступенем ризику – не частіше ніж один раз на три роки;
з незначним ступенем ризику – не частіше ніж один раз на п'ять років.
5. Управління безпекою через порівняння витрат та отриманих вигод від зниження ризику
У випадках, коли ризик знаходиться між верхнім і нижнім рівнями, зацікавлені сторони можуть зажадати прийняття додаткових рішень щодо зниження рівня ризику. Рішення про його прийнятність приймається місцевими радами на основі порівняння витрат на зниження ризику в порівнянні з вигодою, що одержують суб'єкти господарської діяльності та суспільство.
Заходи щодо зменшення ризику можуть мати технічний і/або організаційний характер. При виборі конкретних заходів вирішальне значення має загальна оцінка дієвості та надійності заходів, що впливають на ризик, а також розмір витрат на їх реалізацію.
Вибір запланованих до впровадження заходів безпеки має наступні пріоритети:
заходи щодо зменшення імовірності виникнення аварії;
заходи щодо зменшення імовірності розвитку аварії;
заходи щодо зменшення тяжкості наслідків аварії.
Для визначення пріоритетності виконання заходів для зменшення ризику в умовах заданих витрат чи обмеженості ресурсів необхідно:
визначити сукупність заходів, що можуть бути реалізовані при заданих обсягах фінансування;
ранжирувати ці заходи за показником "ефективність витрати";
обґрунтувати й оцінити ефективність пропонованих заходів.