4. Розподіл підприємств, установ та організацій за ступенем ризику їхньої господарської діяльності щодо забезпечення безпеки та захисту населення і територій від нс

Критерії  розподілу  суб'єктів  господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для безпеки  життя  і  здоров'я населення,  навколишнього природного середовища (критерії) встановлюються з метою оцінювання ступеня ризику  від  провадження господарської діяльності. 

За  критеріями суб'єкти господарської діяльності незалежно  від  форми  власності  розподіляються  за високим,  середнім   та незначним  ступенем ризику для безпеки життя і здоров'я населення, навколишнього середовища. 

До суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику відносяться суб'єкти, у власності, володінні, користуванні яких перебувають:

• потенційно небезпечні об'єкти та об'єкти підвищеної небезпеки;

• промислові та складські будівлі (споруди), які належать до категорії “А” або “Б” за вибухопожежною небезпекою незалежно від площі та категорії “В” за пожежною небезпекою площею 500 кв. метрів і більше;

• об'єкти нового будівництва та реконструкції;

• об'єкти з масовим перебуванням людей, зокрема аеропорти, морські, річкові, залізничні та автомобільні вокзали республіканського та обласного значення, станції метрополітенів;

• об'єкти, на яких виконуються роботи із збирання зернових культур;

• висотні будинки (з умовною висотою понад 47 метрів);

• підземні споруди різного призначення;

• пам'ятки архітектури та історії, музеї, картинні галереї, бібліотеки, державні архівні установи.

До суб'єктів господарювання із середнім ступенем ризику відносяться суб'єкти, у власності, володінні, користуванні яких перебувають:

• будівлі підвищеної поверховості (з умовною висотою від 26,5 до 47 метрів включно);

• музеї, картинні галереї, бібліотеки, державні архівні установи.

До суб'єктів господарювання з незначним ступенем ризику відносяться суб'єкти, що не належать до суб'єктів господарювання з високим та середнім ступенем ризику.

Планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю суб'єктів господарювання у сфері техногенної та пожежної безпеки здійснюються з такою періодичністю:

• з високим ступенем ризику – не частіше ніж один раз на рік;

• із середнім ступенем ризику – не частіше ніж один раз на три роки;

• з незначним ступенем ризику – не частіше ніж один раз на п'ять років.

5. Управління безпекою через порівняння витрат та отриманих вигод від зниження ризику

У випадках, коли ризик знаходиться між верхнім і нижнім рівнями, зацікавлені сторони можуть зажадати прийняття додаткових рішень щодо зниження рівня ризику. Рішення про його прийнятність приймається місцевими радами на основі порівняння витрат на зниження ризику в порівнянні з вигодою, що одержують суб'єкти господарської діяльності та суспільство.

Заходи щодо зменшення ризику можуть мати технічний і/або організаційний характер. При виборі конкретних заходів вирішальне значення має загальна оцінка дієвості та надійності заходів, що впливають на ризик, а також розмір витрат на їх реалізацію.

Вибір запланованих до впровадження заходів безпеки має наступні пріоритети:

• заходи щодо зменшення імовірності виникнення аварії;

• заходи щодо зменшення імовірності розвитку аварії;

• заходи щодо зменшення тяжкості наслідків аварії.

Для визначення пріоритетності виконання заходів для зменшення ризику в умовах заданих витрат чи обмеженості ресурсів необхідно:

• визначити сукупність заходів, що можуть бути реалізовані при заданих обсягах фінансування;

• ранжирувати ці заходи за показником "ефективність витрати";

• обґрунтувати й оцінити ефективність пропонованих заходів.