4. Графічна частина проекту

Графічна частина проекту складається з ФСА технологічного процесу. Інші графічні матеріали приводять в пояснювальній записці у відповідності з об’ємом виконаної роботи.

ФСА виконують згідно з чинними стандартами на умовні зображення технологічного обладнання, технологічних комунікацій та ТЗА. Умовні позначення технологічного обладнання виконують без масштабно. Умовні позначення на ТЗА виконують згідно з [14, 18].

Контури технологічного обладнання на ФСА рекомендовано виконувати лініями товщиною 0,6 - 1,5 мм; трубопровідні комунікації 0,6 - 1,5 мм; ТЗА - 0,5 - 0,6 мм; лінії зв’язку - 0,2 - 0,3 мм. Прямокутники пунктів керування - 0,6 - 1,5 мм.

Лінії зв’язку між приладами і засобами автоматизації зображаються на ФСА однолінійно тонкими лініями незалежно від фактичної кількості труб і електропроводок, що здійснюють цей зв’язок.

Лінії зв’язку наносяться по найкоротшій відстані з найменшою кількістю згинів і пересічень. Допускається пересічення ліній зв’язку із зображеннями технологічного обладнання і комунікацій. Пересікати умовні позначення приладів і засобів автоматизації не допускається.

Підводити лінії зв’язку до символу приладу допускається в будь якій точці кола (зверху, знизу, збоку).

У випадку функціональної дії (з’єднання) ліній зв’язку в місці пересічення ставиться крапка.

Лінії зв’язку повинні чітко відображати функціональні зв’язки приладів (елементів) від початку проходження сигналу до кінця. При необхідності показати напрям проходження сигналу на лініях зв’язку допускається наносити стрілки.

При виконанні складних ФСА з великою кількістю застосованих приладів і засобів автоматизації, щоб не утруднювати читання схеми, рекомендується робити розрив цих ліній. Кінці обриву ліній зв’язку показують на вільному полі креслення в один горизонтальний ряд (зверху чи знизу від технологічного обладнання). Для зручності користування кожний обрив лінії зв’язку нумерується тою самою арабською цифрою. Кінці обриву ліній зв’язку, що показані біля прямокутників, нумеруються зліва направо в порядку зростання номерів.

Допускається комбіноване виконання ліній зв’язку безперервними лініями і адресним методом для тих ділянок схеми, де нанесення безперервних ліній утруднює читання схеми.

На функціональних схемах повинні бути вказані граничні робочі (максимальні чи мінімальні) значення вимірюваних чи регульованих величин. Значення вимірюваних і регульованих величин повинні проставлятись в одиницях шкали вибраного приладу або в міжнародній системі одиниць CІ. Розрідження позначається знаком мінус.

Література

1. Стенцель Й.І. Автоматизація технологічних процесів хімічних виробництв: Навч. посібник. - К.: ІСДО, 1995.

2. Стенцель Й.І. Математичне моделювання технологічних об’єктів керування: Навч. посібник. - К.: ІСДО, 1993.

3. Автоматическое управление в химической промышленности. Учебник для вузов. (Под ред. Е.Г. Дудникова). - М.: Химия, 1987.

4. Шински Ф. Системы автоматического регулирования химико-технологических процессов. - М.: Химия, 1974.

5. Шински Ф. Управление процессами по критерию экономии энергии. - М.: Мир, 1981.

6. Вершинин О.Е. Применение микропроцессоров для автоматизации технологических процессов. - Л.: Энергоатомиздат, 1986.

7. Рэй У. Методы управления технологическими процессами. - М.: Мир, 1988.

8. Справочник проектировщика автоматизированных систем управления производственными процессами. ( Под. ред. Г.Л. Снялянского). - М.: Машиностроение, 1983.

9. Стефани Е.П. Основы построения АСУТП. - М.: Энергия, 1982.

10. Балакирев В.С. и др. Оптимальное управление процессами химической технологии. Экстремальные задачи АСУ. - М.: Химия, 1978.

11. Бояринов А.Н., Кафаров В.В. Методы оптимизации в химической технологии. - М.: Химия, 1971.

12. Полоцкий Л.М., Лапшенков Г.И. Автоматизация химических производств. - М.: Высшая школа, 1982.

13. Ястребенецкий М.А., Солянин В.Л. Определение надежности аппаратуры промышленной автоматики в условиях эксплуатации. - М.: Энергия, 1968.

14. Клюев А.С. и др. Проектирование систем автоматизации технологических процессов. Справочное пособие. - М.: Энергия, 1980.

15. Кошарский Б.Д. и др. Справочные материалы. Автоматические приборы и регуляторы. - М.: Машиностроение, 1976.

16. Промышленные приборы и средства автоматизации. Справочник. / Под ред. В. В. Черенкова. - Л.: Машиностроение, 1987.

17. Чистяков В.С. Краткий справочник по техническим измерениям. - М.: Энергоиздат, 1990.

18. ГОСТ 21.404 - 85. Автоматизация технологических процессов. Обозначения условные приборов и средств автоматизации в схемах. - М.: Стандартиздат, 1985.

19. ГОСТ 2.785 - 70. Элементы трубопроводов. - М.: Стандартиздат, 1970.

20. ГОСТ 2.780 - 68. Элементы гидравлических и пневматических сетей. - М.: Стандартиздат, 1968.

21. ГОСТ 2.789 - 74. Аппараты теплообменные. - М.: Стандартиздат, 1974.

22. ГОСТ 2.782 - 68. Насосы и двигатели гидравлические и пневматические. - М.: Стандартиздат, 1968.

23. ГОСТ 2.793 - 79. Элементы и устройства машин и аппаратов химических производств. - М.: Стандартиздат, 1979.

24. ГОСТ 2.792 - 74. Аппараты сушильные. - М.: Стандартиздат, 1974.

25. ГОСТ 2.791 - 74. Отстойники и фильтры. - М.: Стандартиздат, 1974.

26. ГОСТ 2.790 - 74. Аппараты колонные. - М.: Стандартиздат, 1974.

27. ГОСТ 2.788 - 74. Аппараты выпарные. - М.: Стандартиздат, 1974.

28. ГОСТ 3464-63. Условные обозначения трубопроводов для жидкостей и газов, применяемые на схемах и чертежах. .- М.: Изд-во стандартов, 1963.

29. ГОСТ 2.106-96. Единая система конструкторской документации. Текстовые документы. - М.: Стандартиздат, 1996.

30. Засоби автоматизації технологічних процесів. Каталог продукції ВО "Мікрол". – Івано-Франківськ, 2005 р.

31. ДСТУ Б А.2.4-1-95 Умовні позначення трубопроводів. - К.: Держстандарт України, 1995.

Додаток 1 (Зразок)

Міністерство освіти і науки України

Національний університет “Львівська політехніка”

Кафедра АТХП