Тема 13. Ефективність та управління підприємством

13.1. Поняття ефективності

Поняття "ефективність управління" не одержало поки чіткого визначення і тлумачення ні в науковій літературі, ні в практиці управління. У вітчизняній і закордонній науковій літературі з менеджменту відзначаються спроби поділу понять "результативність управління" і "ефективність управління". Результативність управління розуміється як його цільова спрямованість на створення потрібних, корисних речей, здатних задовольняти певні потреби, забезпечити досягнення кінцевих результатів, адекватних поставленим цілям управління. У подібному трактуванні поняття "результативність управління" характеризується результатом, ефектом, що досягається суб'єктом управління завдяки його впливу на об'єкт управління.

Трохи інший зміст вкладається в поняття "ефективність управління", що пов'язано, насамперед, з неадекватністю термінів "ефект" і "ефективність". Ефект - це підсумок, результат діяльності, тоді як ефективність характеризується відношенням ефекту до витрат ресурсів, що забезпечили одержання ефекту. Якщо ототожнити ефект управління з його результативністю, а витрати - з витратами на управління, то ми дійдемо до наступної логічної формули ефективності управління:

ЕФЕКТИВНІСТЬ = ЕФЕКТ / ВИТРАТИ

Застосуванню цієї якісної залежності для кількісної оцінки ефективності управління перешкоджає низка обставин, пов'язаних з поняттям "ефективність":

- виникає проблема оцінки результатів, що не зводяться до єдиного вимірника;

- складно віднести отримані результати на рахунок визначеного суб'єкта чи виду управління;

- необхідно враховувати фактор часу - багато управлінських заходів дають ефект через деякий час (підбор кадрів, їхнє навчання тощо);

- неправомірно вважати результати керованих процесів підсумком тільки управлінської діяльності. Основна частина продукту створюється виробниками, а не управлінцями. Тому некоректно порівнювати результат усього господарювання з витратами тільки на управління. Виникає обґрунтоване бажання поставити в знаменник попередньої формули ефективності витрати на здійснення всієї діяльності, а не тільки управління.

11.2. Сутність ефективності управління

Передумовами підвищення рівня ефективності є випереджальний ріст результатів виробництва. У порівнянні з витратами суспільної праці, ощадлива витрата всіх ресурсів для одержання найбільшого результату. Економічний результат виробництва (ефект) виступає як правило, у виді створеного продукту (споживчої вартості), у галузі зв'язку - це кількість послуг, наданих споживачу. В умовах многономенклатурного господарства використовується грошове вираження цього продукту.

По окремих підприємствах і відповідно по галузі в цілому характеристики внутрішньогалузевого ефекту можна застосовувати показники власних доходів.

Показником ефекту організації колективної праці, джерелом платежів по податках, покриття витрат на виробничі і соціальний розвиток, заохочення працівників є також прибуток, що відбиває дійсний внесок підприємства в підвищення ефективності виробництва, є розширеного відтворення.

Таким чином, показники галузевого економічного ефекту діяльності зв'язки є доходи від основної діяльності і прибуток.

Ефективність капітальних вкладень, нової техніки визначається на стадії їхнього проектування і планування. Виявляється ж вона після введення об'єктів, нової техніки в експлуатацію, у процесі освоєння виробничих потужностей .

Ефективність виробництва відбиває результативність виробничих процесів, співвідношення між результатами, досягнутими в процесі виробництва, і використовуваними ресурсами - трудовими, основними фондами й оборотними коштами.

У методології організаційного механізму особливе місце займають методи оцінки та аналізу ефективності управлінської системи. Під ефективністю управління варто розуміти створення сприятливих умов для досягнення колективом підприємства високих результатів в обумовлений термін з найменшими витратами.

Комплексний набір критеріїв ефективності системи управління формується з обліком двох напрямків оцінки її функціонування:

по ступені відповідності результатів, що досягаються, установленим цілям виробничо-господарської організації;

по ступені відповідності процесу функціонування системи об’єктивним вимогам до його змісту організації і результатам.

Критерієм ефективності при порівнянні різних варіантів організаційної структури служить можливість найбільш повного і стійкого досягнення кінцевих цілей системи управління при відносно менших витратах на її функціонування.

Принципове значення для оцінки ефективності системи управління має вибір бази для порівняння визначення рівня ефективності, що приймається за нормативний. Один з підходів диференціювання зводиться до порівняння з показниками, що характеризують ефективність організаційної структури еталонного варіанта систем управління. Еталонний варіант може бути розроблений і спроектований з використанням усіх наявних методів і засобів проектування систем управління. Характеристики такого варіанта приймаються в якості нормативних. Може застосуються також порівняння з показниками ефективності і характеристиками системи управління, обраної як еталон, що визначає припустимий чи достатній рівень ефективності організаційної структури.

Показники, використовувані при оцінках ефективності апарата управління і його організаційної структури, можуть бути розбиті на наступні три взаємозалежні групи.

1. Група показників, що характеризують ефективність системи управління, що виражаються через кінцеві результати діяльності організації, і витрати на управління. При оцінках ефективності на основі показників, що характеризують кінцеві результати діяльності організації, як ефект, обумовленого чи функціонуванням розвитком системи управління, можуть розглядатися обсяг, прибуток, собівартість, обсяг капітальних вкладень, якість продукції (послуги), терміни впровадження нової техніки і т.п.

2. Група показників, що характеризують зміст і організацію процесу управління в тому числі безпосередні результати і витрати управлінської праці. Як витрати на управління враховуються поточні витрати на зміст апарата керування, експлуатацію технічних засобів, зміст будинків і приміщень, підготовку і перепідготовку кадрів управління.

При оцінці ефективності процесу управління використовуються показники, що можуть оцінюватися як кількісно, так і якісно. Ці показники здобувають нормативний характер і можуть використовуватися як критерій ефективності обмежень, коли організаційна структура змінюється в напрямку поліпшення одного чи групи показників ефективності без зміни (погіршення) інших. До нормативних характеристик апарата управління можуть бути віднесені наступні: продуктивність, економічність, адаптивність, гнучкість, оперативність, надійність.

1. Продуктивність апарата управління може визначатися, як кількість зробленою організацією кінцевої продукції обсяги виробленої в процесі управління інформації.

2. Під економічністю апарата управління розуміються відносні витрати на його функціонування. Для оцінки економічності можуть використовуватися такі показники, як питома вага витрат на зміст апарата управління, питома вага управлінських працівників у чисельності промислово-виробничого персоналу, вартість виконання одиниця об'єму окремих видів робіт.

3. Адаптивність системи управління визначається її здатністю ефективно виконувати задач функції у визначеному діапазоні умов, що змінюються. Чим відносно ширше цей діапазон, тим більше адаптивної вважається система.

4. Гнучкість характеризує властивість органів апарата управління змінювати відповідно до виникаючого задачами свої ролі в процесі прийняття рішень і налагоджувати нові зв'язки, не порушуючи властивій даній структурі упорядкованості відносин.

5. Оперативність прийняття управлінських рішень характеризує сучасність виявлення управлінських проблем і таку швидкість їхнього рішення, що забезпечує максимальне досягнення поставлених цілей при збереженні стійкості налагоджених виробничих і процесів, що забезпечують.

6. Надійність апарата управління в цілому характеризує його безвідмовним функціонуванням. Якщо вважати якість визначення цілей і постановки проблем достатнім, тобто здатністю забезпечувати виконання завдань у рамках установлених термінів і виділених ресурсів. Для оцінки ретельності апарата управління і його підсистем може використовуватися рівень виконання планових завдань і дотримання затверджених нормативів, відсутність відхилень при виконанні вказівок.

7 Група показників, що характеризують раціональність організаційної структури і її технічно-організаційної рівень. До структур відноситься системи управління, рівень централізації функцій управління, прийняті норми керованості, збалансованість розподілу прав і відповідальності.

Для оцінки ефективності управління важливе значення має визначення відповідності системи управління і її організаційної структури об'єкту управління. Це знаходить вираження в збалансованості складу функцій і цілей управління, відповідності чисельності складу працівників обсягу і складності робіт, повноті забезпечення необхідною інформацією, забезпеченості процесів управління технологічними засобами з урахуванням їх номенклатури.

Важливими вимогами, є, здатність адекватного відображення динамічності управляючих процесів, збалансованість і несуперечність показників. При оцінці ефективності окремих заходів щодо удосконалювання системи управління допускається використання основних вимог до їхнього вибору - максимальна відповідність кожного показника цільової орієнтації проведеного заходу і повнота відображення ефекту, що досягається.