Тема 8. Технологія управління підприємством

8.1. Технологія управління підприємством

У процесі виробництва робітники вступають між собою в технологічні узгодження. Функції людини можна розділити:

- механічні - включають в обробку матеріалів

- розумове - містить у собі постановку цілей, технічний контроль

Характеристика технічними відносинами обумовлюється факторами:

- природа об'єкта і його перетворення

- зміна характеру нового продута процесу, що випускається, праці

- функціональної структури процесу праці

Поняття “технологія управління”, місце і роль технології управління в системі управління в галузі зв’язку

Під технологією (від греч. techne - мистецтво, майстерність, уміння) розуміється сукупність методів обробки, виготовлення, зміни стану, властивостей, форми сировини, чи матеріалу напівфабрикату, здійснюваних у процесі виробництва продукції. Задача технології як науки - виявлення фізичних, хімічних, механічних і інших закономірностей з метою визначення і використання на практиці найбільш ефективних і економічних виробничих процесів.

Технологія - являє собою останні зміни, стан властивостей, форми, сировини, чи матеріалів напівфабрикатів здійснюється в процесі виробництва чи продукції послуг і використанням засобів праці і самої праці працівників. Технологія управління відтворює управління функції людини в трудовому процесі, це сполучення взаємодій різноманітних повторних цифр, процедур, операцій виконаних управлінськими працівниками у визначеній послідовності на основі фактичного, і виробничої й операційної технології поділу праці. Продуктом управлінської праці є рішення. У процесі підготовки застосовується і реалізуються управлінські рішення носять інформаційний і функціональний характер по виконанню тієї чи іншої функції.

Маються також формулювання поняття "технологія виробництва", у яких відзначається, що це наука про фізичні, механічні, хімічні й інші способи впливу на сировину, матеріали і напівфабрикати за допомогою відповідних знарядь виробництва для вироблення продукції і надання послуг із заданими властивостями і при найменших витратах часу, матеріальних, трудових і енергетичних ресурсів.

Порівнюючи зроблені формулювання можна зробити узагальнений висновок про те, що технологія (технологія виробництва) являє собою послідовну зміну стану, властивостей, форми сировини, чи матеріалів напівфабрикатів (предметів праці), здійснюваних у процесі виробництва готової продукції і послуг з використанням засобів виробництва і самої праці працівників. Таким чином, технологія виробництва поєднує предмети праці, засобу праці і праця людини, що за допомогою предметів і засобів реалізує свої здібності до праці.

8.2. Техніко – економічне узгодження в системах управління підприємством

Технологічні узгодження - це узгодження між людиною і засобами його праці: відношення людини до предметного і, духовним елементам своєї діяльності. Отже, під технологічними відносинами варто розуміти сукупність зв'язків між усіма структурними елементами продуктивних сил і зв'язків усередині кожного елемента.

Технологічні узгодження між людьми в процесі виробництва і управління складаються в самому процесі продуктивної чи праці в ході реалізації матеріальних і духовних цінностей.

Характер технологічних відносин обумовлюється наступними суб'єктивними й об'єктивними факторами:

- природою об'єкта перетворення, характером конкретного предмета діяльності;

- зміною характеру кінцевого продукту процесу праці;

- функціональною структурою процесу праці;

- рівнем і характером технічних засобів праці;

- зміною механізму зв'язку науки і техніки в залежності від їхнього рівня і характеру розвитку;

- здатності і можливості працівників, що входять до складу "робітників і органів" технологічних відносин;

- природою і рівнем соціальних відносин, що впливають на характер зміни перерахованих вище факторів, на співвідношення науково-технічного і соціального прогресу, на дію закономірностей розвитку технологічних відносин.

Нерозуміння характеру технологічних відносин як у виробництві, так і в керуванні в умовах переходу економіки України на ринкові узгодження, привело до виникнення проблем і протиріч у розвитку технологічних відношень.

Особливе місце в системі технологій займає технологія управління виробництвом, що відбиває управлінські (розумові) функції людини в трудовому процесі. Отже, під технологією управління варто розуміти і сукупність, сполучення, взаємодію різноманітних повторюваних циклів, процедур, операцій виконуваних управлінськими працівниками у визначеній послідовності, на основі функціонального, професійного й операційно-технологічного поділу праці.

У сучасний період до систем управління пред'являються наступні вимоги.

1. Система управління виробництвом повинна повною мірою забезпечити реалізацію мети і критеріїв, а також конкретних можливостей їхнього здійснення з урахуванням дії об'єктивних економічних законів і закономірностей і вимог відтвореного процесу.

2. Технологія управління повинна забезпечити узгодження основних фаз відтворювального процесу (матеріально-технічне забезпечення, виробництво і збут готової продукції, споживання).

3. Система управління повинна забезпечити розвиток підприємства, організації в умовах наявності і виникнення розбіжностей і проблем.

4. У технології управління повинний бути сформований такий механізм управління, що значною мірою був адаптований до ринкових умов функціонування об'єкта. Особлива увага в сучасний період треба вказати на формування економічного й організаційного механізму як основи успішного функціонування підприємства, організації.

5. Технологія управління будь-якого підприємства повинна мати сучасну інформаційну основу - інформаційну систему, як сукупність взаємозалежних даних, що забезпечує рішення всіх задач управління, і заснованої на застосуванні сучасних засобів автоматизованої обробки даних, що підтверджують необхідність удосконалення існуючих систем управління й обробки нових, котрі відповідають сучасним вимогам

Прийняті поняття і вимоги в цілому визначають місце технології управління в системі управління галуззю зв'язку.

Технологія управління, заснована на техніко-технологічних відносинах займає головне місце у функціонуванні системи управління галуззю. Це положення підтверджується наступним:

- будь-який процес управління здійснюється відповідно до місії галузі (підгалузей) зв'язку і реальними, об'єктивними цілями. Т. е. будь-яка управлінська чи дія рішення повинне бути спрямоване на реалізацію цілей

- основне призначення технології управління - забезпечити ефективне виконання функції управління на всіх ієрархічних рівнях галузі (підгалузей)